Голов. в 1 інст.- Феськов П.В. Доповідач - Василевич B.C.
Справа №22-1178 Категорія- Ц-18
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 грудня 2006 року м.Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді-Василевича B.C. Суддів Демянчук СВ., Гордійчук С.О. при секретарі Чалій Н.О. з участю відповідача ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, пред ставника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства "Укрінбанк" на рішення Млинівського районного суду від 8 червня 2006 року в справі за позовом акціонерного товариства "Укрінбанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу по кредитному договору,-
встановила:
Рішенням Млинівського районного суду від 8 червня 2006 року задоволено позов Рівненської філії AT "Укрінбанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу по кредтиному договору за договором поруки.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 43 605 грн. 27 коп.
В поданій на вказане рішення апеляційній скарзі відповідач доводить про його незаконність через невідповідність висновків суду матеріалам справи та через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Йому, як поручителю по кредитному договору, не було відомо про внесення змін в п.3.4.1 цього договору, якими відсоток річних за користування кредитними коштами встановлено в збільшеному розмірі.
З набранням чинності ЦК України 2004 року діють положення ст.559 цього Кодексу, яка передбачає, що порука припиняється в разі зміни зобов"язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Він в письмовій формі згоди на зміну забезпеченого порукою зобов"язання в сторону збільшення відсотків річних за користування кредитними коштами не давав, а тому порука повинна вважатись припиненою.
Окрім того, позичальника -ДП "Агропродукт" ВАТ "Млинівський Райагрохім" постановою господарського суду визнано банкрутом, майна в нього немає, в зв"язку з чим вимоги банку в силу ч.б ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вважаються погашеними. З цього випливає,що він не зобов"язаний сплачувати борг за боржника.
Вважає також, що при наявності рішення господарського суду Рівненської області від 14 грудня 2005 року, яким стягнуто з позичальника на користь банку - позикодавця боргу за кредитною угодою в сумі 39279 грн.99 коп., суд відповідно до вимог ст.205 ЦПК України повинен був закрити провадження у даній справі.
По наведених підставах просить про скасування рішення з ухваленням нового про відмову в позові.
В судовому засіданні відповідач та його представник адвокат ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали, привівши зазначені в ній доводи.
Представник позивача апеляційну скаргу заперечив.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку Що задоволення апеляційної скарги.
Як видно з матеріалів справи, 25 вересня 2003 року між Рівненською філією AT "Укрінбанк" та дочірнім підприємством "Агропродукт" ВАТ "Млинівський агрохім" було укладено кредитну угоду НОМЕР_1 та додаткові угоди НОМЕР_2 та НОМЕР_3 по яких банком надано позичальникові кредитні кошти в сумі 100000 грн. з погашенням боргу до 24 вересня 2004 року під 18 відсотків річних, а згідно додаткової угоди НОМЕР_2 до 1 вересня 2005 року під 27 відсотків річних.
В забезпечення виконання зобов'язань між AT "Укрінбанк" та відповідачем у даній справі ОСОБА_1, котрий займав посаду директора ДП "Агропродукт", укладено договір поруки НОМЕР_1, за яким він зобов'язався солідарно відповідати перед кредитором по виконанню кредитної угоди всім своїм майном та майновими правами, грошовими коштами, акціями, іншими цінними паперами та іншим майном споживчого та виробничого призначення на умовах, в порядку та в терміни, встановлені кредитною угодою.
Позичальник умов кредитної угоди не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 43605 грн. і рішенням господарського суду Рівненської області від 14 листопада 2005 року з ДП "Агропродукт" на користь Рівненської філії AT "Укрінбанк" стягнуто 39279 грн. 99 коп. боргу, рішенням цього ж суду від 6 березня 2006 року звернуто стягнення на заставлене майно ТзОВ "Агат"- трактор К-701 на погашення боргу по вказаному вище договору. Проте за відсутності майна рішення залишилось невиконаним.
Незадовго до ухвалення вказаного рішення постановою господарського суду від 2 березня 2006 року дочірнє підприємство "Агропродукт" визнано банкрутом із відкриттям ліквідаційної процедури.
Відповідно до п.6 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги не задоволені за недостатністю майна вважаються погашеними.
Згідно з ч.І ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов"язання, а також у разі зміни зобов"язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Відповідач укладав договір поруки на забезпечення виконання кредитної угоди від 25 вересня 2003 року, і не давав чіткої та однозначної згоди як поручитель на укладення додаткової угоди НОМЕР_2 від 29 листопада 2004 року, за якою термін кредитної угоди продовжено до 1 вересня 2004 року і позичальник сплачує банку з 1 грудня 2004 року 27 відсотків річних.
З наведеного слідує, що мала місце зміна забезпеченого порукою зобов"язання із збільшенням обсягу відповідальності поручителя без погодження з ним. Беззаперечних та неспростовних доказів про наявність такої згоди позивач не подав.
Покликання представника позивача на те, що доказом такої згоди є вчинений поручителем - відповідачем у справі власноручний напис на одному з екземплярів договору поруки не заслуговує на увагу.
Відповідач в засіданні апеляційного суду не заперечив, що він давав згоду на пролонгацію кредитної угоди як позичальник, що діяв як керівник від імені юридичної особи, але не давав згоди як поручитель на зміну зобов"язання (збільшення розміру відсотків), внаслідок якого збільшується обсяг його відповідальності.
З оглянутого вчиненого відповідачем на договорі поруки напису (а.с-34) не можна дійти однозначного висновку про те, що він поручається за виконання кредитної угоди на умовах збільшення обсягу відповідальності.
Наведених вище обставин суд першої інстанції при вирішенні справи не врахував, не застосував норм матеріального права, які підлягають застосуваннюдому рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в позові.
На підставі наведеного, керуючись п.З ч.І ст. 307, ст.ст.309,313,316 ЦПК України, колегія суддів,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Млинівського районного суду від 8 червня 2006 скасувати.
В позові Рівненської філії AT "Укрінбанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним чинності.