Справа №22-ц-1595 2006 р.                                     Головуючий у 1 -й інстанції Яковець О.Ф.

Категорія 40                                                               Суддя-доповідач Батюк А.В.

УХВАЛА іменем     України

29 листопада 2006 року                                                                                 м. Суми

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Шевченка В.А.,

суддів              - Батюка А.В., Лузан Л.В.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

та осіб, які беруть участь у справі - позивача ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 06 жовтня 2006 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного інженерно-сервісного центру "Кварк" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, встановлення факту трудових відносин, зобов'язання внести відповідний запис до трудової книжки,

встановила:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

При цьому вказував, що 10 серпня 2004 року керівництво ПІСЦ "Кварк" офіційно допустило його до роботи, а звільнило 11 травня 2005 року, він фактично виконував трудові обов'язки, отримував зарплату.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 06 жовтня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 24 КЗпП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється самими сторонами, трудового договору між ОСОБА_1 і ПІСЦ "Кварк" укладено не було.

Відповідно до ч. З ст. 24 КЗпП України трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Всупереч ст. 60 ЦПК України доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 було допущено до роботи, останнім надано не було.

В матеріалах справи відсутні дані про нарахування та виплату йому заробітної плати, у табелі робочого часу його анкетних даних також не міститься, з правилами внутрішнього трудового розпорядку позивача також ознайомлено не було, не здійснювались відповідні платежі до Пенсійного фонду України, позивач не сплачував податки з отриманих доходів.

Крім того, як вбачається з довідки ШСЦ "Кварк", посади старшого менеджера, яку нібито займав позивач, у штатному розкладі передбачено не було (а. с. 228).

Посилання апелянта на те, що він працював у відповідача з 10 серпня 2004 року по 9 березня 2005 року суперечить довідці центру зайнятості, згідно якої ОСОБА_1 було знято з обліку 23 жовтня 2004 року у зв'язку з його нез'явленням у центр зайнятості більше ЗО календарних днів (а. с. 119, 192), а не у зв'язку з працевлаштуванням.

Посилання апелянта на довідку Роменського ВДСО від 1 листопада 2005 року (а. с. 113), згідно якої ОСОБА_1 знаходився в списках здачи-зняття приміщення магазину ІНФОРМАЦІЯ_1, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки згідно довідок цього ж підприємства від 30 травня 2006 року (а. с. 155, 177) прізвище позивача в списку осіб, які мали право на здачу та зняття з охорони магазина немає.

Цих доказів недостатньо для покладення в основу рішення на підтвердження факту трудових відносин.

Крім того, на довідці Роменського ВДСО від 1 листопада 2005 року відсутня печатка.

Також, слід врахувати, що позивач не надав трудову книжку відповідачу для внесення записів про прийняття на роботу, що він і не заперечує.

За таких обставин рішення суду узгоджується з доказами наявними у справі.

Інші доводи скарги були досліджені судом, їм дана належна оцінка і ці доводи висновків суду також не спростовують і не містять даних, які б давали підстави вважати, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його зміни або скасування не вбачається.

Перевіривши рішення в межах доводів скарги, колегія вважає його законним і обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 303, 307,. 310, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 06 жовтня 2006 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.