Справа № 345/737/13-ц
Провадження № 22ц/779/1793/2013
Категорія 51
Головуючий у 1 інстанції Якимів Роман Васильович
Суддя-доповідач Меленко О.Є.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Меленко О.Є.
суддів Вакарук В.М., Соколовського В.М.
секретаря Бойчука Л.М.
з участю: апелянта ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3,
представника ТзОВ «Такелаж Сервіс» Вірсти Р.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ «Такелаж Сервіс» про зміну дати звільнення з роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Калуського міськрайонного суду від 06 червня 2013 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 06 червня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ТзОВ «Такелаж Сервіс» про зміну дати звільнення з роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено.
На дане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, та на порушення норм матеріального і процесуального права.
Зазначає, що суд прийшов до помилкового висновку, що первинна профспілкова організація на підприємстві обов'язково повинна утворюватися з числа працівників конкретного підприємства та бути розміщеною на його території, оскільки відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» статус первинних організацій профспілки мають організації, що діють на підприємстві або об'єднують членів профспілки, які забезпечують себе роботою самостійно чи працюють на різних підприємствах.
Так, судом не враховано, що у ТОВ «Такелаж Сервіс» діє первинна організація профспілки, утворена шляхом об'єднання працівників виробництва «Поліолефін» і ТОВ «Такелаж Сервіс», які працюють на різних стадіях одного хімічного виробництва. Даний факт підтверджується трьохсторонньою угодою,під час укладання якої відповідача проінформовано, що об'єднана організація профспілки «Лукор-Карпатнафтохімік» представляє працівників ТОВ «Такелаж Сервіс», які є членами первинної профспілки виробництва «Поліолефін».
Крім того, п. 2.1.д цієї угоди зобов'язано роботодавця створити умови для діяльності первинної профспілкової організації, що входить в об'єднану, і за заявами працівників забезпечувати перерахунок їх профспілкових внесків. Додатком до угоди є список працівників ТОВ «Такелаж Сервіс», які є членами профспілки та від імені яких профорганізація укладає угоду.
З цих підстав, рішення суду першої інстанції апелянт просив скасувати, та ухвалити нове рішення, по суті позовних вимог.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник вимоги апеляційної скарги підтримали, та просили про її задоволення.
Представник ТзОВ «Такелаж Сервіс» доводи апеляційної скарги не визнав. Рішення суду першої інстанції вважає законним та обгрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, доводи представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 з 01.12.2011 року працював на ТзОВ «Такелаж Сервіс» вантажником.
Наказом №197-к від 28.12.2012 року ОСОБА_2 з 02.01.2013 року було звільнено з роботи на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України (скорочення штату працівників) з виплатою вихідної допомоги за два дні невикористаної відпустки.
З копії членського квитка №019294 вбачається, що ОСОБА_2 є членом первинної профспілкової організації профспілки виробництва «Поліолефін» ЗАТ «Лукор».
Даних про те, що на ТзОВ «Такелаж Сервіс» була створена первинна профспілкова організація і позивач був її членом в матеріалах справи немає.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача проведено із дотриманням вимог чинного трудового законодавства, оскільки первинна профспілкова організація на ТзОВ «Такелаж Сервіс» не діяла, а двостороння угода укладена між ТОВ «Карпатнафтохім», об'єднаною профспілковою організацією «Лукор-Карпатнафтохім» та ПП «БЕСТ-ПАРТНЕР» від 01.12.2011 року стосується тільки соціального захисту працівників щодо виплати матеріальної допомоги, збереження виплати доплат.
З таким висновком суду погоджується і колегія суддів Апеляційного суду.
Відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Відповідно до ст. 43 КЗпП розірвання трудового договору у зв'язку з скороченням чисельності або штату працівників може бути проведено лише за попередньою згодою профспілкового органу.
Відповідно до ст. 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадку звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації.
Як вбачається з довідки №2203/07 від 22.03.2013 року у ТОВ «Такелаж Сервіс» первинна профспілкова організація найманими працівниками підприємства не створювалась, установчі збори по утворенню первинної профспілкової організації працівниками не проводились, колективний договір між адміністрацією ТОВ «Такелаж Сервіс» та профспілкою не укладався.
Положеннями Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (ст. ст. 16, 37, 38, 39), КЗпП України (ст. 43-1) встановлено, що звільнення працівника, який є членом профспілки проводиться за згодою виборного органу первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації лише тоді, коли він є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації.
Про свою діяльність на підприємстві, в установі, організації первинна профспілкова організація зобов'язана письмово повідомити роботодавця.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» вбачається, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається лише за попередньою згодою профспілкового органу, крім випадків, передбачених статями 43 і 43-1 КЗпП України. Звільнення погоджується з органом профспілки, яка утворена і діє на підприємстві, і членом якої є працівник.
Згідно ч. 7 ст. 16 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» про належність до певної профспілки організації, які діють на підставі статуту цієї профспілки, надсилають легалізуючому органу за місцем свого знаходження повідомлення із посиланням на свідоцтво про легалізацію профспілки, на підставі якого вони включаються до реєстру об'єднань громадян. Первинні профспілкові організації також письмово повідомляють про це роботодавця.
Жодних доказів того, що первинна профспілкова організація профспілки «Поліофілен», членом якої був ОСОБА_2 діяла і у ТзОВ «Такелаж Сервіс» та повідомляла ТзОВ «Такелаж Сервіс» про свою діяльність в цьому товаристві апелянтом ні в суді першої інстанції, ні в засіданні Апеляційного суду не надано, а відтак звільнення позивача могло бути проведене без згоди вказаної профспілки.
Посилання апелянта на укладену між ТОВ «Карпатнафтохім», об'єднаною профспілковою організацією «Лукор-Карпатнафтохім» та ПП «БЕСТ-ПАРТНЕР» від 01.12.2011 року угоду не приймаються судом до уваги, оскільки ця угода стосується тільки соціального захисту працівників щодо виплати матеріальної допомоги, збереження виплати доплат.
Отже, відповідач, звільняючи з роботи ОСОБА_2, не повинен був отримувати згоду таке на звільнення у первинній організації профспілки виробництва «Поліолефін» ЗАТ «Лукор», оскільки тільки виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, і яка утворена на підприємстві, де він працює, розглядає письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази і їх не надано суду апеляційної інстанції, що давало б підставу для зміни чи скасування судового рішення.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Калуського міськрайонного суду від 06 червня 2013 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий О.Є. Меленко
Судді: В.М. Вакарук
В.М. Соколовський