КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2013 р. Справа№ 44/209-б-50/118-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Доманської М.Л.

Гарник Л.Л.

В судове засідання з'явились:

Сухенко Нінель Григорівна -не з'явилась;

Ліквідатор: Птушко С.В. - паспорт серії ЕК №439293, виданий Артемівським РВ ЛМ УМВС України в Луганській області 22.04.1997 року

від Національного банку України: Таболін О.С.. - представник за довіреністю б/н від 27.12.2011 р.;

від кредитора Васильєва А.М.: Саєнко В.В.- представник за довіреністю б/н від 11.10.2011 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сухенко Нінель Григорівни - особи, що здійснювала повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЙЄР"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.02.2013

у справі № 44/209-б-50/118-б (головуючого судді Омельченко Л.В., суддів Мандичева Д.В., Хоменка М.Г.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЙЄР"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2013 р. у справі № 44/209-б-50/118-б за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЙЄР" про банкрутство, усунуто Сухенко Нінель Григорівну від виконання обов'язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЙЄР", призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЙЄР" арбітражного керуючого Птушка Сергія Володимировича.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Сухенко Нінель Григорівна - особа, що здійснювала повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЙЄР" звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 18.02.2013р.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначив, що судом першої інстанції при прийнятті оспорюваної ухвали було порушено норми процесуального права, ухвалу винесено судом помилково, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а саме, не було розглянуто звіт ліквідатора, що суперечить ст. 51,32,34 Закону про банкрутство.

В судове засідання Сухенко Нінель Григорівна, незважаючи на те, що про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, так і не з'явилася, не повідомивши суд про причини своєї неявки, у зв'язку з чим апеляційна інстанція вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі вказаного представника.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як видно з матеріалів справи, суд першої інстанції прийшов до висновку про неналежне виконання ліквідатором банкрута своїх повноважень, у зв'язку з чим вимоги про усунення його від виконання повноважень було задоволено.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції в повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з статтею 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 25 Закону визначено коло повноважень ліквідатора та членів ліквідаційної комісії. Відповідно до частини 4 статті 24 Закону господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури.

Частиною 4 статті 25 Закону встановлено, що дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Згідно з частиною 13 статті 30 Закону у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів може припинити повноваження ліквідатора і, за пропозицією комітету кредиторів, призначає нового ліквідатора. Також відповідно до частин 6 , 9 статті 3-1 Закону при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно, з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів . Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим законом, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду міста Києва від 06.04.2010 року у справі № 44/209-б-50/118-б ТОВ «Стаєр» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Сухенко Н. Г.

Згідно частини 1 статті 25 Закону, ліквідатор з дня свого призначення здійснює ряд повноважень, пов'язаних з передачею повноважень органів управління боржником ліквідатору, виявлення майна боржника, його інвентаризації та оцінки; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства.

Судом першої інстанції було встановлено, що представник Національного Банку України подав клопотанням про усунення Сухенко Н. Г. від виконання повноважень ліквідатора банкрута та призначення нового ліквідатора у зв'язку з численними, на його думку, порушеннями закону, допущеними ліквідатором в ході ліквідаційної процедури.

Суд першої інстанції встановив, що подавши суду на затвердження звіт свій звіт, ліквідатор банкрута не зазначив у поданому звіті про проведення інвентаризації майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Стайєр", не вказав про обставини руху коштів на рахунках банкрута у банківських установах, закритих ним, про з'ясування питання наявності або відсутності у підприємства таких активів, як повітряні судна, морський і річковий транспорт, трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні та меліоративні машини, сільськогосподарська техніка, інші механізми, винаходи і корисні моделі в Україні, промислові зразки, знаки для товарів і послуг та не подав фактичних даних на підтвердження їх відсутності.

Крім того, суду не подано відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, якими підтверджується відсутність судових рішень щодо присудження до стягнення активів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Стайєр", відомостей від правоохоронних органів щодо порушених кримінальних справ щодо посадових осіб товариства.

Також, поданий звіт не містить інформації про дії щодо забезпечення передачі в архів бухгалтерської та іншої документації підприємства, знищення печатки і штампів.

Крім того, до звіту ліквідатора не було приєднано реєстр вимог кредиторів, протокол зборів кредиторів на підтвердження затвердження ними ліквідаційного балансу банкрута.

У поданому звіті ліквідатора вказується про наявність у підприємства дебіторської заборгованості перед Акціонерним комерційним банком "Східно-Європейський банк", питання стягнення якої не вирішувалося через відсутність коштів, необхідних для сплати судового збору, оплати послуг юристів та інших фахівців для ведення справи. Також, ліквідатор зазначає, що з цих же підстав ним не ініціювалося питання про повернення майна банкрута з незаконного володіння третіх осіб.

Зазначаючи про відсутність необхідних коштів, ліквідатор не вчинив жодних дій для їх отримання, зокрема, шляхом звернення до кредиторів для формування ними фонду оплати витрат на проведення ліквідаційної процедури.

Так, у поданому звіті ліквідатор вказує на те, що ним за власний кошт проводилися всі необхідні ліквідаційні дії через відсутність коштів у банкрута, але звіту про свої витрати суду ним подано не було.

Крім того, виходячи з постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2011 р. у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайєр" вирішенню потребує, зокрема, питання про включення заявлених до боржника грошових вимог до реєстру вимог кредиторів.

Разом з тим, станом на момент подачі ліквідатором банкрута до суду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, судом не вирішено по суті питання про обґрунтованість кредиторських вимог Васильєва А.М. через витребування додаткових доказів.

Описані фактичні обставини справи, на думку суду, свідчать про передчасність подання ліквідатором на затвердження суду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу з огляду на невчинення всіх залежних від нього дій, спрямованих на захист інтересів кредиторів та виявлення активів підприємства, належного припинення юридичної особи.

Крім того, згідно з умовами іпотечного договору від 16.03.2009р., укладеного між Національним банком України, як іпотекодержателем, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Стайєр", як майновим поручителем за Акціонерний комерційний банк „Східно-Європейський банк", тобто іпотекодавцем, Товариство з обмеженою відповідальністю „Стайєр" в забезпечення виконання Акціонерним комерційним банком „Східно-Європейський банк" зобов'язань за кредитним договором №08/09/10 від 16.03.2009р. надав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, балансова вартість якого станом на 13.03.2009р. становила 4 953 120,00 грн., а за оцінкою сторін названого іпотечного договору предмет іпотеки становить 93 772 718,00 грн. (розділ 5 іпотечного договору).

Тобто, фактично Національний банк України є заставодержателем по відношенню до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю „Стаєр".

В матеріалах справи наявні довідка Товариства з обмеженою відповідальністю „Стайєр", в якій повідомлялось про наявність у товариства заставленого майна за договором іпотеки від 16.03.2009р., та лист від 21.01.2010р., згідно з якими директор Товариства з обмеженою відповідальністю „Стайєр" був обізнаний як з фактом наявності заставленого майна і розміром вимог Національного банку України, так і з порушенням процедури ліквідації Акціонерного комерційного банку „Східно-Європейський банк", за виконання зобов'язань якого поручилось Товариство з обмеженою відповідальністю „Стайєр" перед Національним банком України по іпотечному договору від 16.03.2009р.

У відповідності до довідки (розрахунку заборгованості) борг Акціонерного комерційного банку „Східно-Європейський банк" перед Національним банком України за кредитним договором №08/09/10 від 16.03.2010р. складає 43 384 854,90 грн.

Поряд з наведеним, ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2010 р. у справі № 44/209-б затверджено мирову угоду на умовах переходу до інвестора права власності на об'єкти нерухомого майна, що належали Товариству з обмеженою відповідальністю "Стайер" та знаходилися в іпотеці Національного банку України в якості забезпечення виконання Акціонерним комерційним банком "Східно-Європейський банк" зобов'язань за кредитним договором від 16.03.2009 р. № 08/09/10.

Крім того, 02.08.2010 р. Господарським судом міста Києва було винесено ухвалу в порядку п. 5 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом", якою затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, а також ліквідовано банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стайер", як юридичну особу у зв'язку з банкрутством, провадження у справі припинено.

Але, постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2011 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2011 р., вищевказані ухвали місцевого господарського суду від 01.06.2010 р., 29.06.2010 р. та 02.08.2010 р. було скасовано, а справу № 44/209-б передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Незважаючи на скасування ухвали про затвердження мирової угоди, ліквідатор не вчинив жодних дій на відновлення майнового становища Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайер", що існувало до її скасування, а саме: не вжито заходів щодо повернення обтяженого майна, за рахунок якого в першу чергу повинні погашатися грошові вимоги іпотекодержателя.

З огляду на встановлену судом неповноту дій ліквідатора в ліквідаційній процедурі, недотримання ним балансу інтересів кредиторів та боржника, колегія суддів апеляційного суду вважає вірним прийняте з урахуванням положень пункту 9 статті 3-1 Закону рішення суду першої інстанції про усунення ліквідатора Сухенко Н. Г. від виконання повноважень ліквідатора.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, місцевим господарським судом було повністю з'ясовано всі обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування Ухвали від 18.02.2013 по даної справі, судовою колегією не встановлено.

Керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 2 ст. 41 , ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сухенко Нінель Григорівни - особи, що здійснювала повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЙЄР" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 18.02.2013 у справі № 44/209-б-50/118-б залишити без змін.

3.Матеріали справи № 44/209-б-50/118-б повернути Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя Верховець А.А.

Судді Доманська М.Л.

Гарник Л.Л.