Судове рішення #30767980

Дата документу Справа №


АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц/778/3510/13 Головуючий у 1 інстанції: Котляр A.M.

Суддя-доповідач:Кухар С.В.


У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


2 липня 2013 року місто Запоріжжя


Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого судді:Онищенко Е.А

суддів:Ломейко В.О.

Кухаря С.В.

при секретаріКамінській О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Запорізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Запорізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, третя особа: ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:


У листопаді 2012 року до суду звернулась ОСОБА_6 із вказаним позовом посилаючись на те, що її чоловік ОСОБА_8 працював в службі охорони Хортицького РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області. ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 23-00 він був побитий командиром взводу ППСМ ОСОБА_7 після чого наступила смерть ОСОБА_8 Після цього ОСОБА_7 знаходився у розшуку до 2012 року. Внаслідок смерті чоловіка їй було заподіяно моральної шкоди. Просила суд стягнути з відповідача Запорізького міського управління ГУМВС України в Запорізькій області моральну шкоду в розмірі 100 000 гривень, витрати на правову допомогу в розмірі 2200 гривень.


Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з Запорізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 50 000 гривень., а також суму витрат на правову допомогу у розмірі 1170 гривень 28 копійок.

В апеляційній скарзі Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 307, статті 308 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_6 з 17.10.1992 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3 в них народився ОСОБА_9.


Відповідно до постанови Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 29.10.2012 року ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 23-00 працівники служби охорони Хортицького РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області ОСОБА_8 і ОСОБА_10 були побиті командиром взводу ПППСМ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_7, внаслідок чого ОСОБА_8 загинув. Дії ОСОБА_7 були кваліфіковані за ч. 3 ст. 365 КК України як умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, що супроводжувалися застосуванням насильства та потягли за собою тяжкі наслідки у вигляді смерті ОСОБА_8 Кримінальна справа у відношенні ОСОБА_7 відповідно до вказаної постанови була закрита за закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності


Відповідно довідки, виданої ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно проходив службу в органах внутрішніх справ України з 15.12.1990 до 01.02.1996 року.


ОСОБА_8 в результаті вказаних подій встановлених постановою суду в кримінальній справі помер ІНФОРМАЦІЯ_2.


Згідно п.5 ч. І ст. 7-1 КПК України (1960 року), який діяв на час винесення постанови суду 29.10.2012 року, провадження в кримінальній справі може бути закрито судом із закінченням строків давності. Відповідно до положень ч.2 ст.28 КПК України закриття справи з підстав, зазначених у статтях 7 і 7-1 КПК України, не звільняє особу від обов'язку відшкодувати збитки.


Злочин, вчинений ОСОБА_7, є злочином, який вчинено останнім під час виконання ним своїх службових обов'язків. ОСОБА_7 перебував на посаді командира взводу ППСМ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, та заступив на службу ІНФОРМАЦІЯ_2 з 14-00 до 02-00 24.01.1996 року в складі наряду.


Відповідно до Закону України «Про міліцію» міліція в Україні - це державний озброєний орган державної виконавчої влади, а працівники міліції є представниками державного органу виконавчої влади. На підставі примітки 1 до ст. 364 КК України особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, є службовими особами.


На підставі ч.2, 3 ст. 25 Закону України «Про міліцію» при порушенні працівником міліції прав і законних інтересів громадянина міліція зобов'язана вжити заходів до поновлення цих прав, відшкодування завданих матеріальних збитків. Працівник міліції, який виконує свої обов'язки відповідно до наданих законодавством повноважень та у межах закону, не несе відповідальності за завдані збитки. Такі збитки компенсуються за рахунок держави.


Встановлюючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції вірно виходив з того, що ОСОБА_6 перебувала із загиблим ОСОБА_8 у шлюбі, мали від шлюбу сина, якому на момент смерті ОСОБА_8 виповнилось лише 2 роки. Суд враховує, що чоловік позивача загинув внаслідок протиправних дій ОСОБА_7, позивач втратила чоловіка, залишившись після його смерті із малолітньої дитиною, що повністю і безповоротно змінило її життєві зв'язки, завдало їй моральних страждань і душевного болю.


Суд при цьому вірно також врахував відсутність умислу ОСОБА_7 на настання наслідків у вигляді смерті ОСОБА_8

Доводи апеляційної скарги є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а відображують позицію позивача, висловлену в ході розгляду справи і полягають лише в переоцінці доказів, які належним чином перевірені і оцінені судом першої інстанції і не доводять порушення судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права.

За таких обставин судова колегія вважає, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:


Апеляційну скаргу Запорізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області відхилити.


Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2013 року по даній справі залишити без змін.


Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.



Головуючий:



Судді:





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація