донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.07.2013 р. справа №1/261

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кододової О.В.

суддівАзарової З.П., Геза Т.Д.

при секретарі Коломієць С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Чумак С.О., за довіреністю

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ

на ухвалу господарського судуДонецької області

від02.04.2013р.

у справі за заявою№ 1/261 (суддя О.О. Уханьова) Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ про поновлення пропущеного строку для пред'явлення судового наказу до виконання

за позовомПублічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрне підприємство з іноземними інвестиціями "ЛАН" БАРНШТЕДТ" Володарського району Донецької області

простягнення 100 000,00грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Донецької області із заявою б/н від 14.03.2013р. про поновлення пропущеного строку для пред'явлення судового наказу до виконання відповідно до ст.119 ГПК України, оскільки канцелярія господарського суду не надала вчасно судові накази стягувачу , та видачу цих наказів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.04.2013р. у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ про відновлення пропущеного строку для пред'явлення судового наказу до виконання відмовлено.

Ухвалу мотивовано тим, що вимоги заявника є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, скаржник звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Донецької області по справі №1/261 від 02.04.2013року та прийняти нове рішення, яким заяву про відновлення пропущеного строку для пред'явлення судового наказу задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржник зазначає, що місцевий суд невірно дійшов висновку про отримання ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» судових наказів, виданих на підставі рішення господарського суду Донецької області від 28.02.2011р., оскільки їх було направлено не за адресою, вказаною в ЄДРПОУ, не було вручено належним чином юридичній особі-ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». Відтак, належне вручення судових наказів позивачу не відбулося. Крім того апелянт зазначає, що про рішення господарського суду Донецької області від 28.02.2011р. та судові накази від 11.03.2011р. дізнався лише 13.03.2013р. під час ознайомлення із матеріалами справи, зокрема згідно яких належні докази про отримання саме ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за адресою вказаною в ЄДРПОУ: 49094, м. Дніпропетровськ, вул.. Наб. Перемоги, 50, відсутні.

Відповідач не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, причини неявки суду не повідомив, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, тому згідно зі ст. 75,99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційну скаргу розглянуто за наявними матеріалами.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Згідно з положеннями ст.101, ст.106 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.02.2011р. у повному обсязі задоволені позовні вимоги ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" м. Дніпропетровськ, на користь банку стягнуто з ТОВ АПзІІ "ЛАН" БАРНШТЕДТ" Володарського району пеню у сумі 100000,00грн шляхом звернення стягнення на майно, яке є предметом договору застави технологічного транспорту №КА-31Г/34 від 21.03.2006р., знаходиться за адресою: Донецька область, Володарський район, вул. Подлесная, 2а - трактор New HOLLAND 9682, 1995р.в., заводський номер D104494, номер двигуна 11845597, державний номер 12304-ТК, заставна вартість 189000,00грн.; трактор New HOLLAND 9682, 1995рік випуску, заводський номер D104468, номер двигуна 11822898, державний номер 12303-ТК, заставна вартість 189000,00грн.

Рішення господарського суду не оскаржено у встановленому законом поряду та набрало законної сили.

11.03.2011р. на виконання рішення були видані відповідні накази про примусове виконання цього рішення та 17.03.2011р. направлені на адресу стягувача замовленою кореспонденцією.

15.03.2013р. ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" м. Дніпропетровськ звернувся до господарського суду із заявою б/н від 14.03.2013р. про поновлення пропущеного строку для пред'явлення судового наказу до виконання відповідно до ст.119 ГПК України, оскільки канцелярія господарського суду не надала вчасно судові накази стягувачу , та видачу цих наказів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.04.2013р. у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ про відновлення пропущеного строку для пред'явлення судового наказу до виконання відмовлено.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за наступних підстав.

Відповідно до ст.124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального Кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Відновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Таким чином, заявник повинен підтвердити належним чином за допомогою відповідних доказів поважність причин пропуску строку.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Отже, доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, на предмет поважності чи неповажності причин пропуску строку підлягають оцінці судом у кожному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.

Тобто, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин та наданих доказів, за правилами ст. 43 ГПК України.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред'явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що заявником не надано до господарському суду жодного належного доказу в підтвердження поважності причин пропущення строку пред'явлення наказу до виконання, а посилання на той факт, що строк для пред'явлення наказу до виконання пропущений через ненадання канцелярію господарського суду наказів від 11.03.2011р. по справі №1/261 є необґрунтованою.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, накази господарського суду направлялися стягувачу рекомендованою поштою у встановлений законом термін, що підтверджується належними доказами. Таким чином, господарський суд прийшов до вірного висновку, що вимоги заявника є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Можливість вчасного пред'явлення наказу до виконання залежала виключно від волевиявлення самого заявника, тобто мала сугубо суб'єктивний характер. Обставини, на які посилається позивач, не впливають на можливість чи неможливість пред'явлення стягувачем судового наказу до виконання.

Подана позивачем заява не ґрунтується на тих обставинах, що позивач був позбавлений можливості здійснити відповідні процесуальні дії -пред'явити наказ до виконання у встановлений строк. Позивач з приводу пред'явлення наказу до виконання до виконавчої служби взагалі не звертався.

Діюче законодавство не передбачає звільнення стягувача від права звернення до виконавчої служби з пред'явленням наказу до виконання.

Зважаючи на викладене та враховуючи тривалий термін, який пройшов з часу видачі наказу до дати звернення з заявою про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, апеляційна інстанція не вбачає поважності причин пропуску строку пред'явлення наказу до виконання та підстав для задоволення заяви.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження скаржника про те, що йому стало відомо про наявність рішення суду від 28.02.2011р. по справі № 1/261 та наказів від 11.03.2011р. тільки 13.03.2013р. при ознайомленні із матеріалами справи, за тих підстав, що як вбачається із матеріалів справи у судовому засіданні 28.02.2011р. був присутній уповноважений представник банку Гайворонський О.Г., судом було оголошене рішення про задоволення позовних вимог банку у повному обсязі. Враховуючи, що юридичні особи відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України діють через своїх представників, відтак колегія суддів вважає, що банк був обізнаний про результати розгляду справи № 1/261. Крім того, копія рішення була направлена сторонам 03.03.2011року. На виконання рішення господарським судом були направлені на адресу банку накази від 11.03.2011р.

Таким чином є вірним висновок господарського суду Донецької області, з яким погоджується колегія Донецького апеляційного господарського суду, що наведені заявником причини пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання не є поважними та можливість вчасного пред'явлення наказу до виконання залежала виключно від волевиявлення самого заявника.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

Крім того, колегія суддів зазначає, що скаржник не спростовує факту отримання наказів, однак не звернувся до господарського суду із заявою про видачу дублікату наказу, натомість просить поновити пропущений строк для пред'явлення судового наказу.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду Донецької області від 02.04.2013року по справі №1/261 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ - без задоволення.

Результати апеляційного провадження у справі №1/261 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.99, ст.101, ст.103, ст.105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Донецької області від 02.04.2013року у справі №1/261- залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 02.04.2013року у справі №1/261 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Кододова О.В.

Судді: Азарова З.П.

Геза Т.Д.

Надруковано 5екз.:

позивачу-1екз., відповідачу-1екз., у справу - 1екз.,ДАГС-1екз.,

господарському суду-1екз.