2/754/922/13

Справа № 2603/16292/12

РІШЕННЯ

Іменем України

18.06.2013 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді Дубініна В.І.,

при секретарі -Краснощок О.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про поновлення на роботі, виплати середнього місячного заробітку та виплати моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд задовольнити її позовні вимоги.

Вона обґрунтовує позов тим, що її було звільнено з роботи, з посади головного державного податкового ревізора - інспектора відділу ризикових підприємств управління податкового контролю ДПІ у Шевченківському районі м.Києва за п.2 ст. 36 КЗпП України з 31.10.2012 року, коли вона була на лікарняному.

28.11.2012 року вона у Відділі кадрів відповідача надала листок непрацездатності, але на нього не звернули увагу.

Позивач також зазначає, що що їй не було надано документів для дійсного підтвердження виходу з декретної відпустки основного працівника.

Представник відповідача заперечує проти позову на тій підставі, що позивач була призначена на відповідну посаду лише на період відпустки для догляду за дитиною основного працівника ОСОБА_2 Це було узгодженно угодою сторін та відповідає п.2 ч.1 ст. 23 КзпП України.

Суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Суд встановив, що 27.03.2012 року позивач ОСОБА_1 написала заяву на ім'я начальника ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС, з проханням перевести її на посаду головного державного податкового ревізора - інспектора відділу перевірок ризикованих підприємств управління податкового контролю на період відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_2, до дня фактичного виходу її з відпустки. (а.с.27)

Наказом №34-о від 27.03.2012 року ОСОБА_1 була переведена на цю посаду на період відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_2 Така запис була здійсненна в трудовій книжку позивача. (а.с.11)

Таким чином сторони уклати трудовий договір у відповідності до п.2 ч.1 ст. 23 КЗпП України, а саме на визначений строк , встановлений за погодженням сторін. (а.с.26)

15.10.2012 року ОСОБА_2 подала керівнику ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС письмову заяву про вихід на роботу з 1 листопада 2012 року. (а.с.35)

Наказом №529-о від 16.10.2012 року була перервана відпустка ОСОБА_2, по догляду за дитиною і вважалося, що вона приступила до виконання службових обов'язків з 01.11.2012 року на посаді головного державного податкового ревізора - інспектора відділу ризикованих підприємств управління податкового контролю. (а.с.34)

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, підставою припинення трудового договору є : закінчення строку (п.п.2 і 3 ст. 23 КЗпП України)

Наказом № 156 - о від 31.10.2012 року ОСОБА_1 з 31.10.2012 року була звільнена з відповідної посади, на яку була призначена на період відпустки для догляду за дитиною основного працівника ОСОБА_2, на підставіп.2 ст. 36 КЗпП України. (а.с.73)

Це не є розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст.40, 41 КЗпП України), де в ч.3 ст. 40 КЗпП України дійсно не допускається звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності.

В постанові Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 року з доповненнями від 25.05.1998 року „Про практику розгляду судами трудових спорів" ч.2 п.7 вказано, що : „при укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, родах і догляду за дитиною..."

Таким чином, при звільненні ОСОБА_1 з посади, яку вона займала на час відпустки основного працівника ОСОБА_2, відповідач діяв відповідно до Кодексу законів про працю України.

Враховуючи, що відсутні підстави для поновлення позивача на роботі, немає таких підстав для виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 209, 214, 218 ЦПК України, ст.ст.3, 21, 23, 24, 36, 116, 233. КЗпП України, суд -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 в позові до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про поновлення на роботі, виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення .

У разі постановлення рішення без участі особи яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: