Справа №1-255\2007р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2007 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М., при секретарі Супрун А.М., з участю прокурора Мокренка Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженця м.Суми, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1, в порядку ст.. 89 КК України несудимого
в скоєнні злочину, передбаченого ст. 164 ч.2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Так, ОСОБА_1. згідно рішення Зарічного районного суду м.Суми від 15.02.1996 року зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 (ОСОБА_3.) на утримання сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., в розмірі 1\4 частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 25% неоподаткованого мінімуму доходів громадян, до досягненням дитиною повноліття. Але ОСОБА_1., із-за відсутності батьківських почуттів до своєї неповнолітньої дитини, з метою ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), маючи реальну можливість працевлаштувалася на постійну роботу, працювати не бажав, аліменти умисно не виплачував.
На неодноразові письмові попередження державного виконавця ВДВС Сумського району про зростання його заборгованості по сплаті аліментів, а також про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів ОСОБА_1. не реагував.
Таким чином, ОСОБА_1., на протязі тривалого часу з серпня 1997 р. по червень 2007 року, злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), значний час їх не сплачував і не сплачує без поважних причин, ні по рішенню суду, ні в добровільному порядку, ніякої іншої матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав, внаслідок чого на 30.06.2007 р. у нього виникла
заборгованість на утримання сина в сумі 9890 грн. 04 коп. ,
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч.2 КК України визнав повністю і суду пояснив, що він був у офіційному шлюбі з ОСОБА_2 Від шлюбу в них народився син, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н. Шлюб був розірваний 15.02.1996р Зарічним райсудом м.Суми. Рішенням суду він був зобов'язаний сплачувати аліменти на користь сина, в розмірі 1\4 частини від усіх видів заробітку, щомісячно, до повноліття сина. З січня 1998 року він став мешкати без реєстрації в с.Низи, разом з ОСОБА_5, джерелом його доходів є тимчасові дрібні заробітки, а також город і домашнє господарство. Аліментів на користь сина він не сплачував, грошима, одежою та продуктами сину не допомагав. Після розлучення участі у вихованні своєї дитини не приймав. Він знає, що за ухилення від сплати аліментів передбачена кримінальна відповідальність, але нічого не робив для того, щоб працевлаштуватись, про наслідки не думав. У вчиненому щиро розкаюється.
Крім того вина підсудного стверджується:
· копією виконавчого листа, виданого згідно рішення Зарічного районного суду м.Суми від 15.02.1996, згідно якого ОСОБА_1. зобов'язаний виплачувати аліменти на утримання своєї неповнолітньої дитини, (а.с. 8 )
· попередження ВДВС Сумського р-ну про необхідність погашення заборгованості по аліментах і можливу кримінальну відповідальність за несплату аліментів ( а.с.7,12,22).
2
· довідкою ДВС про наявність заборгованості по аліментах а сумі 9890, 04грн.( а.с.31-33)
· довідкою ВАТ "Низівський цукровий завод" про те, що ОСОБА_1. з приводу працевлаштування не звертався (а.с.40)
· довідкою ТОВ АФ "Низи" про те, що підсудний з приводу працевлаштування не звертався( а.с.41)
· довідкою Низівської сільради з якої вбачається, що з приводу працевлаштування ОСОБА_1. до виконкому не звертався ( а.с.92)
· аналогічною довідкою Сумського районного центру зайнятості (а.с.43).
Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного в ухиленні від сплати аліментів доказана повністю.
Разом з тим, суд вважає, що кваліфікація дій ОСОБА_1. за ч.2 ст. 164 КК України являється помилковою. За названим законом до відповідальності притягається особа, що ухиляється від сплати аліментів, яка раніше була судима за злочин передбачений даною статею. Однак, як вбачається з матеріалів справи і це доведено в суді ОСОБА_1. в 1997 році був судимий за ст.. 114 КК України ( ухилення від сплати аліментів), але на час порушення кримінальної справи за останній злочин ця судимість у нього була погашена в установленому законом порядку і відповідно до ст.. 89 КК України ОСОБА_1. вважається несудимим, а тому він не може нести відповідальності за ч.2 ст. 164 КК України.
Дії підсудного суд кваліфікує за ст. 164 ч.1 КК України, так як він злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утимання дитини.
При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудного, негативні характеристики на нього, визнання ним своєї вини, розпаювання у вчиненому злочині.
Пом*якшуючих і обтяжуючих його відповідальність обставин суд не вбачає.
За наявності таких даних про особу підсудного, суд вважає, його виправлення і перевиховання можливе шляхом призначення покарання у вигляді обмеження волі.
Цивільний позов по справі не заявлений, судові витрати і речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України і призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на один рік.
Міру запобіжного заходу засудженому залишити ту ж утримання під вартою, рахуючи строк відбування покарання з дня прибуття до виправного центру.
Відповідно до ст.. 72 КК України в строк відбування покарання зарахувати час знаходження під вартою, з моменту затримання 25 жовтня 2007 року до дня прибуття до виправного центру, із розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.
Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом 15 діб з дня його проголошення, а для засудженого, в той же строк з дня вручення копії вироку.