Справа №2/489/2022/13
Ленінський районний суд м. Миколаєва
54018, м. Миколаїв , вул. вул. 28-ої Армії, 16
___________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
21.06.2013 р. м. Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва Коновець М.С., розглянувши позовну заяву за вх. № 16853,-
За позовом: ОСОБА_1;
До відповідача: Відділу кадрів Миколаївської обласної лікарні;
про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
ВСТАНОВИВ:
У червні 2013 року заявник - ОСОБА_1, звернулась до Ленінського районного суду м. Миколаєва із позовною заявою до Відділу кадрів Миколаївської обласної лікарні про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Зі змісту позовної заяви вбачається що позивач просить суд поновити її на роботі, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу та компенсувати моральну шкоду і при цьому заявляє свої позовні вимоги до Відділу кадрів Миколаївської обласної лікарні.
Відповідно до ст. 30 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач та відповідач. При цьому, відповідачем можуть бути лише 1) фізичні особи, 2) юридичні особи, 3) держава.
Здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Згідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що оскільки відділ кадрів Миколаївської обласної лікарні не є юридичною особою, останній не наділений цивільно-процесуальною правоздатністю та дієздатністю, а тому не може бути відповідачем у цивільному процесі.
Судом, також, враховано положення п.8. Постанови Пленуму ВСУ "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12.06.2009 р. за № 2, відповідно до якого пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК, проте застосувати їх у даному випадку не передбачається можливим оскільки, положення зазначеного пункту регулюють випадки пред'явлення позову до неналежного відповідача, а не до особи, яка не може бути відповідачем взагалі, оскільки в цьому разі відкриття провадження у справі призведе до "дефекту" суб'єктного складу сторін у спорі.
Вищезазначені недоліки позовної заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 122 ч.2 п.1 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження по справі, якщо заява не підлягає розгляду у судах в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що позивачем заявлено вимоги до особи яка не може бути відповідачем по справі, суд вважає, що дійсна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись п.1 ч.2. ст. 122 ЦПК України, суддя -
УХВАЛИВ:
У відкритті провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя