№22ц-2884/06 р.                          Головуючий в суді 1 інстанції: - Ковальчук Г.Л.

Доповідач: Карайван Т.Д.

УХВАЛА Іменем України

26 жовтня 2006 року Апеляційний суд Луганської області в складі:

Головуючого: Карайван Т.Д.

Суддів: Дмитрієвої Л.Д., Коротенко Є.В.

При секретарі: Товкач О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луганську цивільну справу по апеляційній скарзі Державного підприємства "Укренерговугілля" в особі Луганської філії, на рішення Красно луцького міського суду від 28 липня 2006 року за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Державного підприємства Укренерговугілля" до ЗАТ "Страхова компанія "Інком страх" та до Жусова Міха їла Вікторовича про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2006 року позивачі звернулися з зазначеним позовом до суду. В обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що 25 вересня 2004 року на трасі Луганськ-Донецьк в районі ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 16-00 годині вантажний автомобіль ГАЗ 33-023, який належить ДП "Укренерговугілля" рухаючись по другорядній дорозі не уступив місце автомобілю ВАЗ 21063 державний номер НОМЕР_1, 1989 року випуску, належного на праві власності ОСОБА_2, та яким за довіреністю керував ОСОБА_3, що привело до зіткнення транспортних засобів.

Внаслідок ДТП ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження: Остра черепно-мозкова травма, струс мозку легкого ступеня та артеріальна гіпертензія, з якими вона перебувала на лікуванні спочатку амбулаторно з 28 вересня 2004 року по 5 жовтня 2004 року а після погіршення стану на денному стаціонарі лікарні Княгининьська з 6 жовтня 2004 року по 22 жовтня 2004 року.

Крім того був пошкоджений автомобіль ОСОБА_2. Вартість матеріальної шкоди згідно висновків техніко-товарознавчої експертизи складає 5908,48 грн.

ЗАТ "Інком страх" відшкодувало шкоду ОСОБА_2 у сумі 5398,48 грн за мінусом франшизи 510 грн.

Позивачі просили з урахуванням наведеного, стягнути з ДП "Укренерговугілля" заподіяну їм шкоду з урахуванням 5% вини ОСОБА_3 у ДТП, на користь ОСОБА_1 витрати на лікування у сумі 254 грн., поїздки до лікарні у сумі 30 грн, витрати на проведення експертизи у розмірі 210 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 800 грн. за мінусом 5% провини її чоловіка. Та на користь ОСОБА_2 недоплачену шкоду 510 грн, також за мінусом 5% провини його сина. Окрім того ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на її користь  моральну  шкоду, яку вона оцінює в сумі 5700 грн, а  ОСОБА_2 просив стягнути моральну шкоду в сумі 4750 грн.

Оскаржуваним рішенням позовні вимоги задоволено частково. Суд вирішив стягнути з ДП "Укренерговугілля" в особі Луганської філії на користь ОСОБА_1 заподіяну моральнк шкоду в сумі 2500 грн. та понесені витрати з правової допомоги 600 грн., на користь ОСОБА_2 заподіяну матеріальну шкоду в сумі 382,50 грн та моральну шкоду в сумі 2000 грн. В іншій частині в позові відмовив за необґрунтованістю.

Суд стягнув з відповідача судовий збір та витрати на інформаційне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також просить стягнути з позивача на його користь судові витрати.

Заслухавши доповідача, осіб, які приймають участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд не знайшов підстав для її задоволення.

Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Суд повно і всебічно дослідив обставини справи, наданим доказам дав відповідну оцінку, ухвалив законне та обгрунтоване рішення.

Судом встановлено, що внаслідок ДТП, яке сталося з вини водія ГАЗ 33-023 , який належить відповідачу ДП "Укренерговугілля"ОСОБА_4, та ОСОБА_3, який управляв автомобілем ВАЗ 21063 за довіреністю, були заподіяні тілесні ушкодження пасажирці автомобіля ВАЗ ОСОБА_1, та пошкоджений автомобіль ВАЗ, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2

Відповідно до ч.2 ст. 1188 ЦК України якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов"язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Згідно зі ст.. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці, відповідно до ступеня їхньої вини.

Суд обгрунтовано, відповідно до заяви потерпілих прийшов до висновку про наявність в діях відповідача ОСОБА_3 вини в скоєні ДТП в розмірі 25% і в діях водія ОСОБА_4 75%.

З урахуванням ступеню вини відповідачів, судом прийняте рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Судом обгрунтовано задоволені позовні вимоги позивачів про стягнення моральної шкоди, оскільки її заподіяння підтверджено матеріалами справи. Позивачка

            ОСОБА_1 зазнала тілесних ушкоджень, внаслідок яких тривалий час лікувалася, позивач ОСОБА_2 був повністю позбавлений автомобіля, чим порушене його право власності.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст..ст..307,308,314,315 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Укренерговугілля" відхилити. Рішення Краснолучського міського суду Луганської області від 28 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.