АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження №11//791/855/13 Головуючий в І інстанції Званчук В.М.

Категорія: ст. ст. 186ч.2; 187ч.2

КК України Доповідач: Вороненко Т.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року липня місяця «02» дня

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючої - Вороненко Т.В. Суддів: Бугрименка В.Г., Дубченка А.П.

З участю прокурора - Коломійця В.С.

адвоката - ОСОБА_1

захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

засуджених - ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_6; засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5; адвоката ОСОБА_1 в інтересах цих засуджених, на вирок Суворовського районного суду Херсонської області від 27 серпня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком засуджено:

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

судимого: 19.08.2011 року Комсомольським

райсудом м.Херсона за ст. 186 ч.2 КК України на 4

роки позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК

України, з іспитовим строком на 2 роки, -

за ст.186 ч.2 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі;

за ст.187 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

На підставі ст. 70 КК України, призначено 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

Відповідно ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання за вироком Комсомольського районного суду м.Херсона від 19.08.2011 року, остаточно призначено 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю, у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Запобіжний захід залишено - взяття під варту.

Строк відбуття покарання визначено з 25.11.2011 року.

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

раніше не судимого, -

за ст. 186 ч.2 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі;

за ст. 187 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є особистою власністю.

На підставі ст. 70 КК України остаточно призначено 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є особистою власністю, у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Запобіжний захід - взяття під варту.

Строк відбування покарання визначено з 26.11.2011 року.

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

раніше не судимого, -

за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Запобіжний захід - взяття під варту.

Строк відбування покарання визначено з 25.11.2011р.

ОСОБА_8,

ІНФОРМАЦІЯ_4,

раніше не судимого, -

за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки та покладено ряд обов'язків.

Запобіжний захід - підписка про невиїзд.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 солідарно - 1597 грн., з ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 солідарно: на користь ОСОБА_10 - 2525 грн.; ОСОБА_11 - 598,50 грн. та на користь ОСОБА_12 - 1550 грн., з ОСОБА_4, ОСОБА_7 на користь: ОСОБА_13 - 2253,50 грн. та судові витрати на користь ХОПБ - 896,66 грн.

Вироком суду засуджених визнано винними та засуджено за те, що:

1. ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, 14 листопада 2011 року близько 0030год. на розі вулиць 40 років Жовтня і Тираспольської в м.Херсоні, умисно з користі, із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, відкрито заволоділи майном потерпілого ОСОБА_9 на 1597 грн.

2. ОСОБА_4, ОСОБА_7 в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, 14 листопада 2011 року близько 0300годин, біля приміщення прохідної ОООНВЦ «Херсонський машинобудівний завод» по вул. І.Куліка в м.Херсоні, умисно вчинили напад на ОСОБА_13, поєднаний з насильством небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, від якого той короткочасно втратив свідомість та спричинили легкі тілесні ушкодження і заволодіння майном ОСОБА_13 на загальну суму 2253 грн. 50 коп.

3. ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 за попередньою змовою між собою, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, 17 листопада 2011 року близько 1820годин біля кафе «Росинка», розташованого по вул.Макарова,55 в м.Херсоні, вчинили грабіж на ОСОБА_10 з застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого і заволоділи його майном на загальну суму 2525 грн.

4. ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, вчинили грабіж 17 листопада 2011 року близько 2025годин, біля під'їзду 3 дому №11а, розташованого по Миколаївському шосе в м.Херсоні, застосувавши до ОСОБА_11 фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого і заволоділи його майном на загальну суму 598,50 грн. та грошовими коштами, що знаходилися у потерпілого та належали ОСОБА_12 в сумі 1550 грн.

В апеляції захисник ОСОБА_7 - ОСОБА_6 частково не погоджується з вироком суду, вважає, що дії ОСОБА_7 за ст. 187 ч.2 КК України кваліфіковані не вірно, так як висновок суду ґрунтується на суперечливих показах потерпілого. Просить дії його перекваліфікувати на ч.2 ст.186 КК України.

Засуджений ОСОБА_4 в апеляції посилається на порушення судом норм КПК України, однобічність та неповноту судового слідства, внаслідок чого не був допитаний свідок ОСОБА_14 та експерт. Потерпілий по розбійному нападу дає покази, які суперечать показам вказаного свідка, вважає, що суд під час знаходження в нарадчій кімнаті з 21 по 27 серпня 2012 року розглянув іншу справу. Зазначає, що суд неправильно кваліфікував його дії за ст. 187 ч.2 КК України. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Засуджений ОСОБА_5 в апеляції зазначає, що вирок постановлений в порушення вимог КПК України, протирічить фактичним обставинам справи, посилається на однобічність і неповноту досудового і судового слідства, вважає, що порушена неприревність розгляду справи та тайна нарадчої кімнати. Просить вирок скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

В апеляції адвокат ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посилається на незаконність вироку, однобічність судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, вважає кваліфікацію дій ОСОБА_4 за ст. 187 ч.2 КК України невірною, просить вирок змінити, перекваліфікувати його дії на ст. 186 ч.2 КК України, та пом'якшити покарання ОСОБА_5, яке, на його думку, не відповідає тяжкості злочину і особі винного, застосувати до засудженого ст. 75 КК України.

Апеляція прокурора визнана такою, що не підлягає розгляду /т.6, а.с.200/.

Таким чином, вирок щодо ОСОБА_8 не оскаржується.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій; заслухавши засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, їх захисників ОСОБА_1, ОСОБА_3, які підтримали свої апеляції, прохали їх задовольнити; захисника ОСОБА_7 - ОСОБА_2, що просила задовольнити її апеляцію і перекваліфікувати дії ОСОБА_7 на ст. 186 ч.2 КК України; вислухавши міркування прокурора про законність вироку та необґрунтованість апеляцій; останнє слово засуджених, в якому ОСОБА_4 просив перекваліфікувати його дії, а ОСОБА_5 пом'якшити покарання, застосувавши ст. 75 КК України, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню зі слідуючих підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується зібраними по справі і перевіреними судом, у відповідності з вимогами КПК України 1960 року, доказами.

Твердження апеляцій засуджених ОСОБА_4 ОСОБА_5, їх захисника про неповноту та однобічність судового слідства є безпідставним і не підтверджується матеріалами справи. Відповідно до протоколу судового засідання, судове слідство по справі проведено повно та всебічно, твердження ОСОБА_4, що свідок ОСОБА_14 не був допитаний в суді, є безпідставними, так як ця особа допитувалася в судовому засіданні, а клопотання про допит експерта ОСОБА_15 ні засуджений, ні інші учасники процесу не заявляли, в запереченнях на протокол ОСОБА_4 таких даних не приводить.

У всіх апеляціях фактично оспорюється кваліфікація дій ОСОБА_4, ОСОБА_7 по другому епізоду злочинної діяльності, всі апелянти вважають, що їх дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 186 КК України, а не за ст. 187 ч.2 КК України.

Колегія суддів вважає доводи апеляцій необґрунтованими зі слідуючих підстав.

Потерпілий ОСОБА_13 в судовому засіданні та на досудовому слідстві пояснював, що під час нападу на нього засудженими, втратив свідомість, саме коли його стали бити, а не від удару каменем. Удари наносили руками та ногами, забрали речі. Звертався у лікарню, був струс головного мозку. Стверджував, що із групи молодих людей до нього підійшло двоє хлопців, які попросили цигарки, а після відмови потребували телефон і гроші, а потім стали бити, він впав і тоді втратив свідомість.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні підтвердив, що ОСОБА_4 і ОСОБА_7 били потерпілого ОСОБА_13, ОСОБА_7 забрав у того телефон, а ОСОБА_4 цигарки, також запальничку, ліхтарик. Стверджував, що він попав камінням потерпілому у груди.

Покази потерпілого, свідка ОСОБА_14 спростовують твердження апеляції засудженого ОСОБА_4, що ОСОБА_13 тілесні ушкодження - травму, отримав внаслідок дій ОСОБА_14.

Відповідно до судово-медичної експертизи, ОСОБА_13 спричинені легкі тілесні ушкодження, проте у період проведення експертизи і амбулаторного лікування стверджував, що під час побиття невідомими особами втратив свідомість, скаржився, що кружиться голова після цього /т.2, а.с. 27/.

Таким чином суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_4, ОСОБА_7 по даному епізоду за ст. 187 ч.2 КК України, оскільки вони під час нападу спричинили потерпілому легкі тілесні ушкодження, а також вчинили насильницькі дії, які були небезпечними для життя, здоров'я в момент їх вчинення.

А тому підстав для перекваліфікації дій засуджених по даному епізоду не вбачається.

Що стосується заяви засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5 в апеляціях про порушення судом безпереривності розгляду справи і постановлення вироку по іншій справі, коли знаходився в нарадчій кімнаті по даній справі, то вона не відповідає як матеріалами справи, так і проведеної перевірки, з яких вбачається, що суд удалився в нарадчу кімнату 27.08.2012 року і в цей же день оголосив вирок, що підтверджується даними комп'ютерної програми «Д-3» про рух справи, а також долученим до справи останнім словом засудженого ОСОБА_8 датованого саме 27.08.2012 року /т.4, а.с. 248/, тобто судом дотримані вимоги ст. ст. 320, 322 КПК України.

Покарання засудженим призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України.

Підстав для його пом'якшення ОСОБА_5 колегія суддів не знаходить, так як він вчинив два епізоди тяжкого злочину, характеризується посередньо, обставиною, що обтяжує покарання суд обґрунтовано визнав знаходження ним під час скоєння грабежів у стані алкогольного сп'яніння, а тому призначене покарання є необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі викладеного, апеляції не можна визнати обґрунтованими і вони не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_4, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_16 залишити без задоволення.

Вирок Суворовського районного суду м.Херсона від 27 серпня 2012 року щодо ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 - без зміни.

Судді: (три підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя: Т.В.Вороненко