АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа №22- ц/796/7886/2013
Головуючий у 1-й інстанції - Пасинок В.С.
Доповідач - Кирилюк Г.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.
суддів: Панченка М.М., Вербової І.М.
при секретарі Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа: ОСОБА_2 про визнання договорів поруки припиненими, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 03 квітня 2013 року,-
встановила:
20.11.2012 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 16.01.2013 р., просив визнати договори поруки № СR-B00/197/2006 від 28.08.2006 р. та №SR-В00/087/2007 від 11.05.2007 р. припиненими.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 28.08.2006 р. та 11.05.2007 р. між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» ( надалі - ПАТ «ОТП Банк») були укладені кредитні договори № СNL-B00/197/2006 та № СNL-B00/087/2007. На забезпечення виконання боржником своїх зобов'язань за вказаними договорами, між ним та відповідачем було укладено вищевказані договори поруки. Строк виконання зобов'язань, передбачених кредитними договорами, встановлено моментом пред'явлення вимоги. Оскільки відповідач не пред'явив до нього, як поручителя, позову протягом одного року від дня укладення договорів, порука відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України є припиненою.
Крім цього, 20.11.2009 р. між ОСОБА_2 та ПАТ «ОТП Банк» було укладено додатковий договір №3 до кредитного договору № СNL-B00/197/2006 та додатковий договір №3 до кредитного договору № СNL-B00/087/2007. Вказаними додатковими договорами були внесені зміни щодо розміру процентної ставки за користування коштами, змінено графік платежів, встановлена додаткова відповідальність боржника шляхом застосування підвищеного розміру процентної ставки за користування кредитними коштами у випадку порушення умов кредитних договорів. При цьому він не давав своєї згоди на внесення вказаних змін до кредитних договорів, а тому порука є припиненою відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 03 квітня 2013 року в задоволенні позов у відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане судове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального, процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Посилається на ті підстави, що додаткові угоди до договорів поруки, на які посилається суд в оскаржуваному рішенні, передбачають надання згоди лише на зміну розміру боргових зобов'язань. Проте з їх тексту не вбачається про отримання згоди поручителя на внесення змін до таких основних зобов'язань, як зміна розміру процентної ставки за користування коштами, графіку платежів, встановлення додаткової відповідальності.
Вважає необґрунтованим також висновок суду про безпідставність посилання позивача на ч.4 ст.559 ЦК України, оскільки строк виконання основних зобов'язань визначений кредитними договорами й додатковими угодами до них, а саме: 27.08.2021 р. та 10.05.2017 р. Відповідно до п.1.9.1 кредитних договорів строк виконання зобов'язань встановлено моментом пред'явлення вимоги, якої протягом одного року від дня укладення договорів поруки пред'явлено не було. Додаткові договори до договорів поруки були укладені майже через 3 роки після укладення кредитних договорів, тобто після припинення договорів поруки в силу ч.4 ст.559 ЦК України.
Посилання суду на ненадання позивачем доказів на підтвердження того, що позивач протягом встановлених ч.4 ст.559 ЦК України строків не скористався наданим йому правом вимагати дострокового погашення заборгованості зроблено з неправильним застосуванням норм процесуального права.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити.
Представник ПАТ «ОТП Банк» просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Інші особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.
Заслухавши доповідь по справі, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 28 серпня 2006 року між АКБ «Райфайзенбанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № CNL-B00/197/2006, відповідно до якого банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 180 000 доларів США з таким цільовим використанням : перший транш в сумі 33 638 доларів США на погашення поточної заборгованості позичальника перед кредитором першої черги за кредитним договором першої черги; другий транш в сумі 100 000 доларів США - на споживчі цілі; третій транш в сумі 46 362 доларів США - на проведення ремонту нерухомого майна. Кінцевий термін повернення кредиту визначено 27 серпня 2021 року (а.с.6-14)
З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним договором, між АКБ «Райфайзенбанк Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № CВ-B00/197/2006 від 28 серпня 2006 року (а.с.15-16).
20 листопада 2009 р. між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено додатковий договір №3, відповідно до якого до кредитного договору № CNL-B00/197/2006 було внесено зміни та доповнення (а.с.17-28).
20 листопада 2009 рок у між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір №2 до договору поруки № CВ-B00/197/2006 від 28 серпня 2006 року (а.с. 72 -73).
Крім цього, 11 травня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», було укладено кредитний договір № CNL-B00/087/2007, відповідно до якого банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 100 000 доларів США з таким цільовим використанням : на споживчі ціни. Кінцевий термін повернення кредиту визначено 10 травня 2017 року (а.с.29-36).
З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним договором, між ЗАТ «ОТП Банк » та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № SR-B00/087/2007 від 11 травня 2007 року (а.с.37-38).
20 листопада 2009 р. між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено додатковий договір №3, та додатковий договір № CNL-B00/087/2007/3, відповідно до яких до кредитного договору № CNL-B00/087/2007 було внесено зміни та доповнення (а.с.39-50).
20 листопада 2009 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір №2 до договору поруки № SR-B00/087/2007 від 11 травня 2007 року (а.с. 70 -71).
Згідно з ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
У п. 22 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.
Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Уклавши 20 листопада 2009 року додатковий договір №2 до договору поруки № CВ-B00/197/2006 від 28 серпня 2006 року, ОСОБА_1 був повідомлений про ті зміни умов основного договору № CNL-B00/197/2006, які відбулися внаслідок укладення між банком та його дружиною ОСОБА_2 20 листопада 2009 р. додаткової угоди №3 до нього.
Про обізнаність поручителя з вказаними змінами свідчить та обставина, що останній погодився внести такі зміни та доповнення до договору поруки, як:
1. В розділі «Визначення термінів» термін «Кредитний договір» викласти в наступній редакції : «Кредитний договір» - кредитний договір № CNL-B00/197/2006 від 28 серпня 2006 року , укладений між кредитором та боржником, з усіма існуючими та майбутніми змінами, доповненнями та додатками;
3. п.п.(б) п.2.1 договору поруки викласти в такій редакції: (б) сплата процентів за користування кредитом. Боржник зобов'язаний сплатити проценти за користування отриманими ним кредитними коштами, наданими згідно з кредитним договором, в розмірі, в терміни і в порядку, що передбачені в Кредитному договорі;
4. викласти п.2.2 договору поруки в наступній редакції: 2.2. Розмір боргових зобов'язань. На дату укладання цього договору розмір боргових зобов'язань, забезпечених порукою, становить 157188,13 долар США. 2.2.1. В разі зміни розміру боргових зобов'язань після укладення цього договору, такі боргові зобов'язання забезпечуються в їх повному розмірі без укладення будь-яких додаткових договорів до цього договору.
5. п.п.(а) п.2.1 договору поруки викласти в такій редакції: (а) Повернення основної суми кредиту наданого боржнику. Боржник зобов'язаний повернути кредитору повну суму отриманих боржником кредитних коштів не пізніше 27 серпня 2021 року На дату укладання цього додаткового договору сума кредиту складає 157 188,13 долар США.
Уклавши 20 листопада 2009 року додатковий договір №2 до договору поруки № SR-B00/087/2007 від 11 травня 2007 року, ОСОБА_1 також був повідомлений про ті зміни умов основного договору № CNL-B00/087/2007, які відбулися внаслідок підписання 20 листопада 2009 р. додаткової угоди №3 до нього.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність згоди поручителя на зміну умов кредитних договорів, які доводами апеляційної скарги не спростовані.
Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Відповідно до умов кредитних договорів з урахуванням додаткових угод, строк повного погашення заборгованості по ним визначено сторонами відповідно 27 серпня 2021 р. та 10 травня 2017 року, про що поручитель був обізнаний та надав свою згоду.
Оскільки строк виконання основного зобов'язання чітко визначено умовами кредитних договорів та на час розгляду справи не закінчився, правові підстави вважати поруку припиненою відсутні.
Доводи апеляційної скарги про те, що строк виконання зобов'язання, передбачених кредитними договорами, встановлено моментом пред'явлення вимоги, не відповідають обставинам справи.
Доказів того, що відповідач скористався своїм правом на дострокове повернення кредиту матеріали справи не містять.
Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи і є безумовними для скасування рішення суду, у справі не встановлено.
Таким чином, переглядаючи справу відповідно до вимог ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційного оскарження та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позову, у зв'язку з чим рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 03 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: