АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №11а-497 2006р. Головуючий у 1-й Інс-т. Юзьвяка Б.Г.
Категорія: ст.366 ч.2КК України Доповідач: Квятковський А.С
5 грудня 2006 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі: Головуючого: Омельянснка В .1. Суддів: Збитковської Т.І., Квятковського А.С. З участю прокурора: Горбань О.В. розглянула у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду в м. Рівне апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Дубенського міськрайонного суду від 5 жовтня 2005 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, українець, уродженець с.Верба Дубенського району, житель АДРЕСА_1, раніше не судимий, засуджений за ст.366 ч.2 КК України на два роки і шість місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в судових, правоохоронних органах строком на три роки.
На підставі ст.75 КК ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком на три роки..
Судом вирішено питання з речовими доказами по справі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 784грн.06коп судових витрат по справі за проведення експертизи.
Як установлено судом, 14 вересня 2003 року ОСОБА_1, працюючи ІНФОРМАЦІЯ_2 Дубенського МРВ У MB С в Рівненській області і маючи спеціальне звання ІНФОРМАЦІЯ_3, будучи службовою особою, при провадженні досудового слідства по кримінальній справі №7/264-03 відносно ОСОБА_2, обвинуваченої за ст.185 ч.З КК, в порушення вимог ст.22, 64, 85, 127, 194КПК України вчинив службове підроблення, склав завідомо неправдивий офіційний документ - протокол відтворення обстановки і обставин події. Зазначена слідча дія з підозрюваною ОСОБА_2 фактично не проводилась.
З метою оформлення протоколу згідно вимог ст.85 КПК в приміщенні Дубенського медичного училища в м.Дубно по АДРЕСА_2 у вересні 2003року ОСОБА_1 вніс неправдиві дані про участь у вказаній слідчій дії понятих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які участі в ній не приймали.
Підроблений протокол відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_1 долучив до кримінальної справи, як доказ винуватості ОСОБА_2 у вчиненні крадіжок чужого майна потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7.
Внаслідок складання за відомо неправдивого документа, обвинувачення у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого злочину не знайшло свого підтвердження, що потягло настання тяжких наслідків у вигляді підриву авторитету органу державної влади і інтересів правосуддя.
В апеляції ОСОБА_1 доводить, що вирок суду є незаконним. При цьому вказує, що при розслідуванні справи були порушені його конституційні права. Зокрема, рапорт прокурора про виявлений злочин не адресований вищестоящому прокурору, справа була порушена відносно особи, але незаконно зупинялась в порядку ст.206п.З КПК, обвинувачення пред'являлось без захисника (а.с. 322-323), справа відносно нього неодноразово закривалась, потерпілим не визнано райвідділ міліції.
Крім того зазначає, що протокол відтворення обстановки і обставин події не є офіційним документом. Суд першої інстанції невірно кваліфікував його дії як такі, що потягли за собою настання тяжких наслідків.
Виходячи з наведеного просить вирок суду скасувати, а справу провадженням закрити за відсутністю в його діях складу злочину.
Заслухавши доповідь судді, пояснення апелянта ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає задоволенню частково.
Висновок суду щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину за зазначених у вироку обставин ґрунтується на сукупності досліджених у судовому засіданні доказах, яким суд першої інстанції дав належну юридичну оцінку.
В судовому засіданні сам засуджений ОСОБА_1 підтвердив факт фальсифікації ним протоколу відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_2, під час проведення досудового слідства по кримінальній справі, яка знаходилась у його провадженні.
За показаннями ОСОБА_2 в ході розслідування відносно неї кримінальної справи слідчий ОСОБА_1 та дільничий ОСОБА_8 змушували її зізнатись у трьох епізодах вчинення крадіжок майна у потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, які вона фактично не вчиняла., про що їм стверджувала. За місцем проживання вказаних потерпілих вони не виходили і протоколів не складали. Протокол складався ОСОБА_1 в медучилищі і там двоє молодих хлопців його підписали.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтвердили, що у вересні 2003року в приміщенні медучилища до них звернувся слідчий ОСОБА_1 з проханням підписати протокол відтворення, де значилось, що ОСОБА_2 вчинила крадіжки. На його прохання вони підписали протокол.
Із показань свідка ОСОБА_5 вбачається, що у 2003році слідчий та дільничий інспектор повідомляли про те, що крадіжку водостічних труб в її господарстві вчинила ОСОБА_2, проте з цією особою в господарство вони не приходили.
Згідно протоколу відтворення обстановки і обставин події від 14 вересня 2003року, складеного власноручно слідчим ОСОБА_1 зазначена слідча дія проведена з участю понятих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в присутності яких ОСОБА_2 показала і розказала про скоєні нею крадіжки. У протоколі вказано, що при проведенні даної слідчої дії застосовувалось фотографування (т.1 а.с.31-32).
Висновком судово-почеркознавчої експертизи підтверджено, що рукописний текст протоколу відтворення обстановки і обставин події виконано ОСОБА_1 (а.с.245).
З долученого до справи повідомлення експерта Ларіонова Г.В. вбачається, що фотографії виготовити неможливо у зв'язку з несправністю фотоапарата (а.с.ЗЗ).
Поряд з цим, за висновком судово-почеркознавчої експертизи підпис на повідомленні від імені експерта Ларіонова Г.В. виконано не ним, а іншою особою (а.с.231-232).
Як видно з вироку Дубенського міськрайойного суду від 11 березня 2004року ОСОБА_2 була засуджена за вчинення крадіжок чужого майна у потерпілих ОСОБА_9, та ОСОБА_10.
По даній справі, у зв'язку з фальсифікацією слідчим протоколу відтворення, державний обвинувач відмовився від обвинувачення по епізодах крадіжок майна у ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за відсутністю доказів вини ОСОБА_2
За цих обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини засудженого у вчиненні службового підроблення.
Поряд з цим, колегія суддів вважає, що дії ОСОБА_1 з ч.2 ст.366 слід перекваліфікувати на ч.І ст.ЗббКК України як складання завідомо неправдивого документа.
Як свідчать матеріали даної кримінальної справи, ні органом досудового слідства, ні судом не наведеного достатніх й переконливих доказів того, що органу державної влади - саме управлінню внутрішніх справ заподіяно тяжкі наслідки у вигляді підриву його авторитету та престижу. Жодних даних в справі про те, що ця подія мала публічний, резонансний характер, була предметом широкого суспільного обговорення і осуду громадськістю, тощо, і це негативно відбилось на роботі вищезазначеного органу - немає.
Твердження ОСОБА_1 про те, що протокол відтворення обстановки і обставин події не є офіційним документом безпідставне.
За змістом ст.ст.82, 85КПК України протоколи слідчих і судових дій, складені і оформлені в порядку, передбаченому цим Кодексом, носії інформації з допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії є джерелом доказів, оскільки в них підтверджуються обставини і факти, що мають значення для вирішення справи.
Як видно, протокол відтворення обстановки і обставин події містить певну інформацію, яка фіксується на папері в письмовій формі з метою її подальшого використання, має відповідні реквізити, у відповідності з процесуальним законом складається службовою особою державного органа, і засвідчує відповідні факти, що надалі в кримінальній справі мають юридичне доказове значення.
Наведене свідчить, що працюючи ІНФОРМАЦІЯ_2 Лубенського МРВ УМВС в Рівненській області, маючи спеціальне звання - ІНФОРМАЦІЯ_3, відповідний досвід роботи, будучи службовою особою, - представником влади і діючи від імені державного органу у межах своєї компетенції, ОСОБА_1 склав документ, який повністю не відповідав дійсності. Тобто, його активні дії носили цілеспрямований, усвідомлений протиправний характер.
Що ж стосується доводів засудженого ОСОБА_1 про необхідність скасування судового рішення унаслідок порушення органом досудового слідства кримінально-процесуального законодавства, то вони є необгрунтованими. Ретельно дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку , що таких Істотних порушень, які можна було б вважати як передбачені процесуальним законом підстави для скасування вироку, у справі допущено не було.
Порушення права на захист при пред'явленні обвинувачення, про яке вказує засуджений в апеляції, органами слідства не допущено. Вказане твердження є голослівним.
Керуючись ст..ст..365.,366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Лубенського міськрайонного суду від 5 жовтня 2006 року відносно ОСОБА_1 змінити.
Визнати ОСОБА_1 винним за ч.І ст.366 КК України і призначити йому покарання 850 год. штрафу з позбавлення права обіймати просади, пов'язані із судовою та ітоавоохоронною діяльністю строком на два роки.