Справа № 1027/5022/12 Головуючий у І інстанції Бончев І.В.

Провадження № 11/780/669/13 Доповідач у 2 інстанції Загоруйко В.В.

Категорія 3 04.07.2013

УХВАЛА

Іменем України

« 04» липня 2013 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - ГОВОРУХИ В.І.,

суддів - ІВАНОВОЇ І.В. та ЗАГОРУЙКА В.В.,

за участю прокурора СКРИПКИ І.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляцію засудженого на вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2013 року, за яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Фастів Київської області, неодруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не маючого судимості;

засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України та призначено йому покарання у виді 9 років позбавлення волі.

Колегія суддів,

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з вироком, ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 22:00 год. ОСОБА_2, знаходячись за місцем тимчасового проживання у домоволодінні по АДРЕСА_1, почув сварку, яка відбулась на дворі між його співмешканкою - ОСОБА_3 та їх сусідом - ОСОБА_4 та супроводжувалась побиттям першої останнім. Відчуваючи, у зв'язку з цим, раптово виниклу неприязнь до ОСОБА_4, ОСОБА_2, взявши у праву руку один з кухонних ножів, що зберігались у визначеному місці на кухні, вибіг на територію двору домоволодіння, де продовжуючи свої злочинні насильницькі дії, усвідомлюючи при цьому їх суспільно небезпечний характер та бажаючи настання смерті ОСОБА_4, наніс ножем з прикладанням зусилля в область життєво важливих органів спочатку два удари в живіт справа, а потім по одному удару в ліве плече та грудну клітку справа, внаслідок чого умисно заподіяв останньому численні тілесні ушкодження, у тому числі проникаючі колото-різанні поранення грудної клітки і живота справа з пораненням нижньої долі правої легені, правого купола діафрагми, очеревини і сальника, крововиливи в праву плевральну і черевну порожнини та розвиток гострої крововтрати, тобто тяжкі тілесні ушкодження за ознакою їх небезпечності для життя, внаслідок яких ІНФОРМАЦІЯ_2 року настала смерть ОСОБА_4, одразу, а також заподіяв інші чисельні тілесні ушкодження в різних частинах тіла ОСОБА_4, які обтяжували стан потерпілого і сприяли настанню його смерті.

Не погоджуючись з даним вироком засудженим, подано апеляцію та доповнення до неї, в яких він просить вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2013 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. На думку апелянта кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 115 КК України є незаконною та необґрунтованою, а при розгляді справи, суд 1-ої інстанції не дослідив всіх обставин справи, що могли вплинути на прийняте рішення. Посилаючись на деякі розбіжності в показах свідків, апелянт вказує на необ'єктивний та односторонній розгляд справи.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав вирок законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Висновки суду 1-ї інстанції про доведеність вини обвинуваченого ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах, яки достатньо викладені у вироку, та їм дана належна оцінка.

Так, хоча в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину визнав лише частково, але, як вбачається з пояснень та показів, що надавав ОСОБА_2 на досудовому слідстві, він повністю свою вину визнав та детально розповідав про обставини вчинення злочину, про свої конкретні дії, а також вказував на обставини які в подальшому знайшли своє підтвердження і іншими зібраними в ході досудового слідства доказами. Всі обставини скоєного ОСОБА_2 були детально досліджені в ході судового слідства, надані докази проаналізовані в їх сукупності, та саме на підставі їх системного аналізу, суд 1-ї інстанції прийшов до вірного висновку про те, що ОСОБА_2 вчинив умисне вбивство, та правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 115 КК України.

Належним чином, з достатньою повнотою судом були досліджені всі версії та припущення, висунуті ОСОБА_2, та яки наведені ним в апеляції. По кожній з них суд висловив своє переконання, обґрунтовано відхиливши їх, розцінивши, як спробу ухилення від кримінальної відповідальності.

Так, доводи засудженого щодо ігнорування стану неадекватного сприйняття того, що відбувається, що, на думку апелянта, «потягло за собою короткочасну емоцію і втрату контролю над своїми діями» не відповідають дійсності. Відповідно до акту судової психолого-психіатричної експертизи № 716 від 26.09.12 року (т. 1 а.с. 255-256) ОСОБА_2 під час скоєння умисного вбивства, а також і час розгляду справи на психічні захворювання не страждав і не страждає, тому він міг і може усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру він не потребує; під час вчинення умисного вбивства у стані фізіологічного афекту та іншому емоційному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність, не перебував.

Крім того, посилання засудженого на те, що вбивство він скоїв захищаючи свою співмешканку, також було розглянуте судом та обґрунтовано відхилено, оскільки ні її, ні самому ОСОБА_2 життю та здоров'ю нічого не загрожувало.

Будь-яких процесуальних порушень при дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності вини засудженого, судом не допущено.

Призначаючи винному покарання, суд 1-ї інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, перебуває на диспансерному обліку у лікаря нарколога з приводу алкогольної залежності, на обліку у лікаря психіатра не перебуває. Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання суд не знайшов.

Судом 1-ї інстанції призначено необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів покарання, з яким колегія суддів погоджується, а тому підстав для задоволення апеляції засудженого не знаходить.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960 року), колегія суддів апеляційного суду Київської області,

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого залишити без задоволення, а вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2013 року стосовно ОСОБА_2, - без зміни.

ГОЛОВУЮЧИЙ

СУДДІ