ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
27.06.06р. | Справа № А17/129 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського”, м. Дніпропетровськ
до - Управління Державного казначейства України в Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ
- Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ
про стягнення з державного бюджету 271528,00 грн. відсотків, нарахованих на бюджетну заборгованість з ПДВ по декларації за жовтень 2004р.
Суддя —Стрелець Т. Г.
Секретар судового засідання —Хохлова Т. А.
Представники:
від позивача: Лагода С.О., довіреність № 250/9 від 03.01.2006р., юрисконсульт; Земляний О.Ю., довіреність без номеру від 03.01.2006р., представник; Дідрова А.О., довіреність без номеру від 01.06.2006р., заступник головного бухгалтера;
від відповідача-1: Гусарова К.О., довіреність № 12-05/754 від 09.03.2006р., юрисконсульт;
від відповідача-2: Прокопенко Є.М., довіреність № 6967/10/08-09-15 від 16.03.2006р., головний державний податковий інспектор; Федоренко Ю.В., довіреність № 12735/10/08-09-15 від 22.05.2006р., головний державний податковий ревізор-інспектор; Гармаш Л.М., довіреність № 699/10/08-09-15 від 16.01.2006р., головний державний податковий інспектор.
Суть спору:
Відкрите акціонерне товариство “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” (у подальшому —позивач) звернулось до господарського суду з позовом до управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області (у подальшому —відповідач-1) і Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (у подальшому —відповідач-2) про стягнення з державного бюджету 271528,00 грн. відсотків, нарахованих на бюджетну заборгованість з ПДВ по декларації за жовтень 2004р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у декларації з ПДВ за жовтень 2004р. (рядок 21) ним було задекларовано до відшкодування суму ПДВ у розмірі 6654853,00 грн. При цьому 30.12.2004р. позивачеві на розрахунковий рахунок було відшкодовано 660859,00 грн. На решту податкової заборгованості з ПДВ (5993994,00 грн.) позивачем були розраховані відсотки на загальну суму 271528,00 грн., які він просить стягнути з державного бюджету на його користь.
Відповідач-1 проти позовних вимог заперечує, зазначає, що органи Державного казначейства України здійснюють відшкодування податку на додану вартість на підставі висновку ДПІ або оригіналу наказу суду, виданого на виконання відповідного рішення суду про відшкодування податку на додану вартість. Документи, на підставі яких повинно здійснюватись відшкодування податку на додану вартість на користь позивача, до відповідача-1 не надходили, у зв’язку з чим останній не мав можливості здійснити відшкодування. Також відповідач-1 з посиланням на Лист Міністерства фінансів України від 01.03.2006р. № 31-18020-11-13/4135 зазначає, що вимоги позивача щодо стягнення з державного бюджету сум судових витрат не можуть бути задоволені, оскільки такі видатки не передбачені Законом України “Про Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005р. № 3235-IV.
Відповідач-2 проти позовних вимог заперечує, вважає, що порядок нарахування та перерахування на користь платників податків відсотків за бюджетною заборгованістю з ПДВ встановлений не законом, а підзаконним нормативно-правовим актом, що є підставою для відмови у позові. Також відповідач-2 зазначає, що термін “нарахування відсотків”, зазначений в Законі України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997р. (у подальшому —“Закон про ПДВ”), не відповідає терміну “перерахування”, зазначеному позивачем у позовній заяві. Крім того, стягнення з державного бюджету суми відсотків, на думку відповідча-2, суперечить Бюджетному кодексу України, оскільки вони не є ні видатками бюджету, ні сумою основного боргу. Відповідач-2 також посилається на нову редакцію ст. 7 “Закону про ПДВ”, яка станом на дату подання позовної заяви не передбачає нарахування відсотків на суму основного боргу.
Заявою від 06.06.2006р. позивач уточнює свої позовні вимоги і просить суд стягнути з Державного бюджету України суму процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості з ПДВ по декларації з ПДВ за жовтень 2004 року, у розмірі 234728,00 грн. на користь позивача. Новий розрахунок суми позову був здійснений позивачем з урахуванням того, що 29.04.2005р. було здійснено перерахування на поточний рахунок позивача 3833333,00 грн. в рахунок погашення бюджетної заборгованості з ПДВ по декларації з ПДВ за жовтень 2004р.
У Письмових поясненнях від 13.06.2006р. відповідач-2 посилається на те, що сума ПДВ, заявлена позивачем до відшкодування у декларації з ПДВ за жовтень 2004р., була відшкодована позивачеві у повному обсязі, що підтверджується випискою з особового рахунку позивача. Також відповідач-2 надає суду свій розрахунок суми відсотків, нарахованих на бюджетну заборгованість з ПДВ, у розмірі 110961,39 грн.
У судовому засіданні 27.06.2006р. за згодою сторін була проголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Дослідивши докази, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, —
В с т а н о в и в :
У Декларації з ПДВ за жовтень 2004р., поданої відповідачеві-2 19.11.2004р., позивач заявив до відшкодування на розрахунковий рахунок суму ПДВ у розмірі 6654853,00 грн. (рядки 21, 25 декларації).
30.12.2004р. на поточний рахунок позивача платіжним дорученням № 465 було перераховано суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1025000,00 грн., у тому числі по декларації за жовтень 2004р. 660859,00 грн.
29.04.2005р. на поточний рахунок позивача платіжним дорученням №58 було перераховано суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за жовтень 2004р. у розмірі 3833333,33 грн.
Відповідачем-2 було надано у матеріали справи виписку з особового рахунку позивача, відповідно до якої протягом січня-червня 2005р. позивачеві було відшкодовано всю суму бюджетного відшкодування, заявлену ним в декларації з ПДВ за жовтень 2004р., у розмірі 6654853,00 грн., з них 3833333,33 грн. —на розрахунковий рахунок позивача, 2821519,67 грн. —в рахунок інших платежів та за рахунок позитивного значення ПДВ.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі на підставі наступного.
Відповідно до пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону “Про ПДВ” у редакції, що діяла на час виникнення права позивача звернутися до суду з відповідною вимогою, у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. Суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.
Згідно з п. п. 4.1, 4.2 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України та Держказначейства України від 02.07.1997р. № 209/72, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів. Висновки подаються не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством. або за рішенням суду.
Позивачем надано у матеріали справи належні докази часткового погашення державним бюджетом України бюджетної заборгованості перед позивачем за декларацією з ПДВ за жовтень 2004р., а саме платіжні доручення № 465 від 30.12.2004р., № 58 від 29.04.2005р.
У відповідності з ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У порушення наведеної норми, відповідачем-1 та відповідачем-2 не надано належних і допустимих доказів неправильності визначення суми процентів по заборгованості з податку на додану вартість, які підлягають відшкодуванню на користь позивача, а також доказів своєчасного відшкодування зазначених сум на розрахунковий рахунок позивача.
Дані, наведені у виписці з особового рахунку позивача, не підтверджуються первинними документами. Також, слід зазначити, що відшкодування позивачеві ПДВ за рахунок інших платежів та за рахунок позитивного значення ПДВ не є належним відшкодуванням, оскільки позивачем було заявлено відшкодування ПДВ саме на розрахунковий рахунок.
Водночас господарський суд не враховує посилання відповідача-2 на те, що позивач за новою редакцією ст. 7 Закону “Про ПДВ” не має права нараховувати відсотки на суму бюджетної заборгованості з ПДВ, оскільки позивач розраховує суму відсотків на суму бюджетної заборгованості виключно до 01.06.2005р., тобто до дати вступу у силу нової редакції ст. 7 “Закону про ПДВ”.
При цьому суд керується ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно зі ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
У відповідності з ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.
Стосовно посилань відповідача-1 на те, що позовні вимоги щодо стягнення з державного бюджету судових витрат не можуть бути задоволені, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Таким чином, судові витрати підлягають стягненню саме з Державного бюджету України. При цьому, Лист Міністерства фінансів України, на який посилається відповідач-1, не є законодавством, відповідно до якого здійснюється адміністративне судочинство.
За вказаних обставин позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 163, 167, п. 6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, —
П о с т а н о в и в :
Задовольнити адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства „Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” повністю.
Стягнути з Державного бюджету України через Управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області (р/рахунок 3113029600002 в УДКУ в Дніпропетровській області, МФО 305012, код ЄДРПОУ 23928791) на користь Відкритого акціонерного товариства „Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” (49064, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 3, р/рахунок 26004132019009 у КБ “Приватбанк”, МФО 305299, код ЗКПО 05393056) суму процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості з ПДВ по декларації з ПДВ за жовтень 2004р., у розмірі 234728,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” (49064, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 3, р/р 26004132019009 у КБ “Приватбанк”, МФО 305299, код ЗКПО 05393056) 1700,00 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Суддя Т. Г. Стрелець
30.06.2006р.