Справа № 1  - 9 /08

В И Р О К

Ім'ям   України

12 березня 2008 року                                                                           смт Віньківці.

            Місцевий Віньковецький районний суд, Хмельницької області у складі головуючого судді Потапова О.О.

При секретарі  Панькові О.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу  приватного звинувачення

                                   ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця  с. Говори,  Віньковецького району, Хмельницької області, українця, гр.-на України, з  середньою освітою, не судимого,  працює приймальником молока  ВАТ „Летичівський маслозавод”  на утриманні  має  неповнолітню дитину,  одружений, проживає в АДРЕСА_1;

                                   за ст. 125 ч.1 КК України,

                                               В С Т А Н О В И В :

           27 липня 2007 року біля 20.00 год.  в с. Говори, Віньковецького району  на межі земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розташованих по вул.. Леніна  відбулась між цими особами сварка із-за домашніх тварин та приватного майна.  На  грунті особистих неприязних відносин ОСОБА_1.,  з метою спричинення легких тілесних ушкоджень наніс удар камінцем в ліве стегно та спричинив  ушкодження штахетиною  долоні правої руки    ОСОБА_2 Від  його дій остання отримала легкі тілесні ушкодження.

           В судовому засіданні підсудний не визнав себе винним. Погодився дати покази та показав, що він перебував на своєму подвір'ї. Почув якийсь гуркіт. Зрозумів,  а потім з'ясував, що це ОСОБА_2 кидала камінці на  шифер його сараю. Він підійшов до неї, але її не бив штахетиною, камінням в неї  не кидав. Тільки сварився з нею. Сварка відбувалась  на межі  їх спільних земельних ділянок. ОСОБА_2 кинула в нього камінцем та тягнула його за руку. Його звідти забрала дружина. ОСОБА_2 хоче з нього стягнути кошти, тому звернулась до суду.

            Хоча підсудний не визнав себе винним, його вина підтверджується показами потерпілої, свідків, висновком експерта, протоколами судових дій, іншими доказами.

            Допитана в якості потерпілої ОСОБА_2 показала, що вона  27.07.2007 року була на своєму подвір'ї по АДРЕСА_1.  Працювала.    Від сусідки взнала, що її кози бігають по городах.  Запитала у ОСОБА_1, чи не він їх розв'язав.  Він  почав кричат,и плюватись, обзивати її нецензурно. Сказав, що кози паслись на його землі, тому він це зробив. Під час сварки  він  замахнувся  штахетиною з цвяхом і пошкодив їй руку, яку вона підставила. А потім кинув та попав камінцем  їй в  стегно.  Вона перенесла біль,  страждання, тому моральну шкоду оцінює в 3000 грн. Камінці на шифер сінника  ОСОБА_1  вона не кидала.

Допитана в  судовому засіданні в якості свідка  ОСОБА_3 показала, що вона  в день конфлікту,   після 18.00 години   йшла по вулиці і бачила біля квітника ОСОБА_2 Віддала їй газету. На руці в неї  пошкодження  не було. Пішла.  Потім почула, що щось гупає, ніби шифер тріщить. Подумала, що то може кози ланцюгом по шиферу.  Сказала ОСОБА_1 , який  з дружиною вийшли з кухні, може  це ОСОБА_2 кидає каміння і той  побіг  до сінника.

            Згідно  наданої ОСОБА_1 фотографії з якою погодилась потерпіла та  її представник місцем сварки являється ділянка місцевості /а.с.23 фото №1/ між  сінником  підсудного  та будівлею ОСОБА_2 Межу відділяє колюча проволока. Поруч з місцем події  знаходиться  каміння. Від нього  до сінника йде дерев'яна  штахетна огорожа. Сінник  оббитий шифером. На листах шифера візуально видно пошкодження.

Із аналізу показів підсудного, свідка ОСОБА_3 та  фотографії  місця події слідує, що  частина пошкоджень на шифері сінника  могли виникнути від дій потерпілої.

Саме цей факт слід вважати причиною конфлікту між підсудним та потерпілою.

            Про це зазначає допитана в якості свідка ОСОБА_4. Вона вказує, що почула, як  б'ють шифер на сіннику. Коли підійшла побачила в тому місці ОСОБА_2 Чоловік не бив потерпілу, а та кинула в нього камінцем . Підсудний тільки плюнув  в її сторону.   ОСОБА_2  схопила його за руку та тягнула до себе, а вона взяла  за іншу руку  і  стримувала.

 Покази , про те, що ОСОБА_1 не бив ОСОБА_2 дали  допитані в якості свідків в судовому засіданні  ОСОБА_5 та ОСОБА_6          

.           До показів цих свідків  - синів та дружини ОСОБА_1 , в тій частині, що він не бив потерпілу слід віднестись критично.

            Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 показав, що Козловський давав добровільно пояснення  йому без будь якого впливу. Казав, що брав в руки штахетину.

З письмового пояснення самого ОСОБА_1  та  показів  допитаного в судовому засіданні свідка   ОСОБА_7 зазначається, що ОСОБА_6  брав в руки штахетину, хотів нею вдарити. Такі пояснення він давав добровільно в своєму будинку в присутності членів сім'ї.  Він же пояснював, що перший підійшов до ОСОБА_2  , а потім підійшла дружина/а.с.11/.

            Те, що підійшов підсудний, а потім його дружина   в своїх поясненнях зазначає сама потерпіла /а.с. 10/.

            Саме ця обставина вказує на те, що коли дружина та сини звернули увагу , то кульмінація конфлікту відбулась, тобто  ОСОБА_6  замахнувся штахетиною  та кинув камінцем в потерпілу.

           За таких обставин  сини та дружина могли не бачити моменту  кидання камінцем в стегно потерпілій, тому і кажуть , що він не бив потерпілу,  а після цього  ОСОБА_6 дійсно вже не наносив їй удари.

            Те, що ОСОБА_6 по відношенню до потерпілої був налаштований агресивно зазначає допитана в судовому засіданні свідок  ОСОБА_8 , вона показала, що раніше  підсудний погрожував що вб'є потерпілу  за те, що остання прип'яла кози до телятника, який являється його власністю.

            Факт спричинення потерпілій тілесних ушкоджень підтверджується також   висновком судово - медичної експертизи.  У ОСОБА_2  виявлено 1 садно на долоній поверхні правої кисті в ділянці 5 кістки і 1 синець на передньо- зовнішній поверхні лівого стегна у верхній третині. Ці ушкодження могли утворитись від дій штахетиною та каменем за три доби до освідчення, тобто 27.07.2007 року і мають ознаки легких тілесних ушкоджень.  Із висновку експерта слідує, що  крововилив на стегні  із більшою ймовірністю міг утворитись від удару.

            З аналізу досліджених доказів  слід вважати , що тілесні ушкодження потерпілій спричинив підсудній. Мотив  їх -  неприязні стосунки між сусідами. Кульмінація - кидання каміння на шифер потерпілою.

            Із показів  всіх інших свідків, допитаних у судовому засіданні, а саме ОСОБА_9 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 слідує, що  підсудний характеризується як  роботяща людина, хороший сім'янин, працює, не зловживає спиртними напоями, майже  їх  не вживає . Вони  всі, окрім свідка ОСОБА_9 не були очевидцями конфлікту, а ОСОБА_9 зазначає, що чула  удари  по шиферу 27.07.2007 року.

 За таких обставин слід вважати, що потерпіла довела вину підсудного . Його дії вірно кваліфіковані за ст. 125 ч.1  КК України, як умисне спричинення легких тілесних ушкоджень.

            Діями ОСОБА_1  ОСОБА_2 спричинена моральна шкода. Вона  перенесла фізичний біль  та емоційне потрясіння від конфлікту, гаяла свій час.   Підходячи до розміру цієї шкоди слід зазначити, що конфлікт відбувся в результаті деліктної поведінки самої потерпілої яка кидала каміння на приміщення сінника підсудного.  Також камінцем вона  кинула в самого підсудного. У зв'язку з цим  перенесені нею страждання  викликані її  емоційно- неврівноваженою поведінкою. Безпосередньо така поведінка пов'язана тим, що підсудний самовільно відв'язав її кіз.

            Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від  31.03.1995 року „ Про  судову практику про відшкодування моральної  /немайнової/ шкоди” розмір шкоди суд визначає залежно від  характеру та обсягу фізичних,  душевних та психічних страждань. Із пояснень самої потерпілої слідує, що вона перед конфліктом збиралась в лікарню з питань не пов'язаних з конфліктом, але не пішла до сільського фельдшера, а вступила в конфлікт. При цьому тягнула до себе за руку ОСОБА_1, тобто діяла активно. Виходячи із засад розумності, виваженості , та справедливості розмір моральної шкоди слід оцінити в 450 грн. При цьому приймається до уваги, що ОСОБА_2  надала суду загальновідомі, оговорені ст. 61 ЦПК України обставини доказування як - то фізичний біль від удару . Інших доказів вона не представила в судовому засіданні. Також вона зазначала, що для неї  має значення не  розмір моральної шкоди, а справедливість. За місцем роботи і за місцем проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно /а.с. 36,37, 38/ Він вперше притягується до кримінальної відповідальності, це слід вважати обставиною яка пом'якшує його покарання.  Обставин які обтяжують покарання не добуто.

                        Підходячи до призначення покарання слід врахувати, що злочин в силу ст. 12 КК України  відноситься до категорії невеликої тяжкості, Підсудний має тривалий трудовий стаж, являється особою  середнього вік,  характеризується тільки позитивно тому покарання йому слід обрати у вигляді громадських робіт.

                                   Керуючись ст. 324, 325 КПК України суд

                                               З А С У Д И  В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину передбаченого ст. 125 ч.1 КК  України та за цією статтею призначити йому покарання у вигляді  90 / дев'яносто/ годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 450 /  чотириста п'ятьдесят / грн..

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області через місцевий суд протягом  15 діб з дня його проголошення.  

Суддя _______