Справа № 2601/23359/12
Провадження по справі № 2/752/1077/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.06.2013 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Полякової Л.В.
при секретарях Фаренюк А.О., Сабалдаш О.В, Мішкіній А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
в с т а н о в и в :
у грудні 2012 року позивач пред'явив в Голосіївський районний суд м. Києва позов до ТОВ «Еко» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, 03.03.2012 року близько 21.20 год. позивач прийшов до магазину «Екомаркет», що знаходиться біля станції метро «Вокзальна» та здав свої речі працівниці камери схову, а саме ноутбук у стандартній сумці для ноутбука, взамін отримав жетон №25. Після повернення через 20- 25 хв. виявилось, що вказані речі зникли. Після перегляду відеозапису разом із охоронцями супермаркету з'ясувалося, що працівник камери схову покинула своє робоче місце, а в цей час двоє молодиків вчинили крадіжку речей позивача. Внаслідок крадіжки було нанесено збиток на суму 4250 грн. з них: 3800 вартість ноутбука, мишка для ноутбука, вартістю 90 грн., акумуляторна батарея до мобільного телефону вартістю 60 грн., сумка для транспортування ноутбука вартістю 300 грн. Вважає, що крадіжка речей відбулась внаслідок недобросовісного виконання працівником камери схови ТОВ «Еко» своїх обов'язків. Неналежне зберігання відповідачем речей призвело до погіршення, а іноді позбавлення можливостей реалізації звичок і бажань, погіршення відносин із оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. У зв'язку із чим просить стягнути з відповідача 4250 грн. матеріальної шкоди, 15000 грн. моральної шкоди та судові витрати.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі з викладених у позові підстав.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та недоведеність, відсутність належних та допустимих доказів щодо обставин події, розміру заподіяної моральної шкоди. Надав суду письмові заперечення проти позову /а.с.21-23/.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, 03.03.2012 року разом із позивачем повертався з роботи, близько 09.00 год. вечора біля магазину «Екомаркет», який знаходиться в районі станції метро «Вокзальна» із позивачем розійшлися. Позивач був із сумкою для ноутбука, в якій зазвичай його носив. 03.03.2012 року він працював із ноутбуком позивача, в сумці для ноутбука знаходились речі позивача: документи на ноутбук, гарантійний талон, установчий диск, блок живлення та звернув увагу на чек щодо придбання ноутбука, в якому була зазначена ціна 3800 грн., вартість інших речей не відома. Також зазначив, що із позивачем до приміщення магазину не заходив, при передачі сумки із ноутбуком на зберігання до камеру схову ТОВ «Еко» присутнім не був, очевидцем обставин викрадення сумки із ноутбуком не був.
Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Постановою слідчого СВ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м.Києві порушено кримінальну справу по факту таємного викрадення майна ОСОБА_2 з камери схову магазину «Екомаркет», який розташований за адресою: Вокзальна площа, 1 в м. Києві.
Згідно листа №50/вх. 2906 від 01.03.2013 року начальника слідчого відділу Солом'янського ГУ МВС України в м.Києві Карпіки С.М. 21.05.2012 року досудове слідство по вказаній кримінальній справі зупинене на підставі п. 3 ст. 206 КПК України /в редакції 1960 року/, кримінальна справа по теперішній час для розгляду до суду не передана.
Таким чином, вироком суду, який вступив в законну силу не доведено подію та склад злочину, завдання потерпілому матеріальної та моральної шкоди, а тому суд вважає, що деведення обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, здійснюється у загальному порядку визначеному ЦПК України.
За правилами ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь -які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експерта.
Відповідно до ст. 936 ЦК України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберегти річ, яка передана їй другою стороною (поклажедавцем) у схоронності.
Відповідно до ст. 937 ЦК України передбачені форму договору, згідно п. 3 вказаною статті передбачено, що прийняття речі на зберігання може підтверджуватись видачею поклажедавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвічує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду збергіання.
Статтею 950 ЦК України визначено, що за втрату (нестачу) речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.
В якості доказу на підтвердження факту укладення договору зберігання, неналежного виконання обов'язків працівником камери схову ТОВ «Еко» позивачем надано відеозапис, долучений ним при зверненні до суду, на якому за твердженням позивача чітко видно, що останній здав сумку із ноутбуком працівниці камери схову. В той час як працівниця камера схову покинула місце роботи, двоє молодиків вчинили крадіжку речей позивача.
Заперечуючи проти вказаного доказу, як неналежного та недопустимого представник відповідача посилався на те, що позивач з приводу надання йому запису з камери схову не звертався, такий відеозапис позивачу не надавався, а відповідно його перегляд не дає можливості встановити де саме відбуваються події, в який час і чи мають зняті із камери дані відео спостереження відношення до відповідача та його посадових осіб.
В судовому засіданні у присутності учасників процесу було забезпечено можливість перегляду, наданого позивачем відеозапису, проте такий перегляд виявився неможливим за допомогою стандартних програм, встановлених на комп'ютерній техніці суду.
Судом надано можливість позивачу забезпечити перегляд відеозапису самостійно, що підтверджується розпискою про отримання диску /а.с.48,/ проте перегляд забезпечений не був, у зв'язку із чим наданим доказом обставини, викладені у позовній заяві не підтверджені.
Допитаний за клопотанням позивача свідок присутнім при передачі позивачем речей до камери схову магазину також не був, оскільки згідно його пояснень, повертаючись із роботи перед магазином вони розійшлися.
Інших доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги позивачем на надано, клопотання в порядку ст. 137 ЦПК про витребування доказів у зв'язку із складнощами у їх отриманні не заявляв, хоча такі права неодноразово були роз'яснені судом.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справу на підставі наданих сторонами доказів та в межах заявлених вимог.
Таким чином, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, в задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 936, 937, 950, 1166 ЦК України, ст.ст. 10-11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
в задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: