КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2013 року 810/2451/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Бориспільської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - Білоцерківська ОДПІ або відповідач), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.04.2013 №0003681720 та №0003671720.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про відсутність документального підтвердження його витрат є безпідставними, оскільки витрати понесенні позивачем на придбання товарно-матеріальних цінностей підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку.

Крім цього, позивач зазначив, що порушення Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, при наявності документального підтвердження витрат первинними документами бухгалтерського обліку, не може бути підставою для збільшення податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб.

Щодо збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, позивач зазначив, що відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення про збільшення податкових зобов'язань із вказаного податку неправомірно, оскільки податковим органом не перевірялись обставини, з якими законодавство пов'язує виникнення податкових зобов'язань - операції з придбання товарів, робіт, послуг та первинні документи, які містять відомості про ці операції та підтверджують їх здійснення. Крім цього, посадовою особою відповідача під час здійснення перевірки не зазначено, які порушення допущенні позивачем та за якими господарськими операціями; акт перевірки також не містить опису виявлених порушень.

За наведених обставин, позивач вважає рішення податкового органу незаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлені факти та застосовано норми закону.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволені позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржувані рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідач також зазначив про те, що за результатами планової документальної перевірки податковим органом збільшено позивачеві податкові зобов'язання у зв'язку з тим, що останній вів неналежним чином книгу обліку доходів та витрат.

Представники сторін у судове засідання, призначене на 17 червня 2013 року, не з'явились.

Разом з цим, 17 червня 2013 року через канцелярію Київського окружного адміністративного суду надійшли клопотання сторін про розгляд справи за відсутності їх повноважних представників.

З огляду на положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експертів судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено таке.

ОСОБА_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець 18.01.2005 виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області, про що в ЄДРПОУ внесений запис за №23540000000000538. Як платник податків ФОП ОСОБА_1 узятий на облік у податковому органі з 18.01.2005 за №2354. Як платник податку на додану вартість зареєстрований 04.03.2005 згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №67807329, виданого Бориспільською ОДПІ.

Основними видами діяльності ФОП ОСОБА_1 є інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля поза магазинами, не віднесена до інших групувань, торгівля іншими автотранспортними засобами, оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, оптова торгівля іншими товарами господарського призначення.

У період з 04.02.2013 по 15.02.2013 на підставі наказу від 24.01.2013 №61 та направлення на проведення перевірки від 04.02.2013 №71 посадовою особою Бориспільської ОДПІ проведено документальну планову перевірку з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складений акт від 01.03.2013 №115/17-20/НОМЕР_1 (надалі - Акт перевірки) (а.с.9-29), який містить висновки про порушення позивачем вимог:

- пункту 176.1 статті 176, пункту 177.10 статі 177 Податкового кодексу України, у зв'язку із неналежним веденням, у періоді який підлягав перевірці, книги обліку доходів і витрат та, як наслідок, пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1025 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за №1425/18720, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 255649,38 грн., у тому числі за 2011 рік на суму 127434,12 грн. та за 2012 рік на суму 128215,26 грн.

- пункту 187.1 статті 187, статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 27301,00 грн.

Висновки податкового органу про заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб пов'язуються із порушенням позивачем порядку ведення книги обліку доходів і витрат, що виявилось у не заповненні її графи № 6.

У зв'язку з цим, посадові особи податкового органу дійшли висновку, що позивачем у періоді, який підлягав перевірці, безпідставно віднесено до витрат витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей.

На підставі Акта перевірки, відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, 01.04.2013 Бориспільською ОДПІ прийняті податкове повідомлення-рішення №0003671720 (а.с.34), відповідно до якого позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 37525,00 грн., в тому числі, за основним платежем - 27301,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10224,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0003681720 (а.с.35), відповідно до якого позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 383474,07 грн., в тому числі, за основним платежем - 255649,38 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 127824,69 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач скористався своїм правом оскаржити їх у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

З метою забезпечення єдиного порядку відображення результатів документальних перевірок наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1003, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 19.01.2011 за № 70/18808 , затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами (далі - Порядок).

Відповідно до приписів Порядку, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У силу положень пунктів 4, 5 та 6 розділу І Порядку, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Як встановлено у ході розгляду справи та вбачається із Акта перевірки, який є носієм доказової інформації про виявлені порушення, єдиною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень слугував факт порушення позивачем порядку ведення книги обліку доходів і витрат, що виявилось у не заповненні її графи № 6.

У зв'язку з цим суд констатує, що інших підстав для нарахування позивачеві податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб відповідачем у ході проведення перевірки не встановлено та інших податкових правопорушень в діях позивача відповідачем не виявлено.

Відповідно до пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку. Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (пункт 177.10 статті 177 Податкового кодексу України).

Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1025 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за №1425/18720 (далі - Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат).

Відповідно до пункту 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.

Самозайняті особи повинні придбавати та оформлювати Книгу самостійно. Книга має вигляд зошита чи блокнота. Прошнурована з пронумерованими сторінками Книга безоплатно реєструється в органі державної податкової служби за основним місцем обліку самозайнятої особи. Записи у Книзі виконуються кульковою або чорнильною ручкою (виправлення допускаються тільки з завіренням їх самозайнятою особою) (пункт 2 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат).

Судом встановлено, що 17 лютого 2011 року Бориспільською ОДПІ зареєстровано Книгу обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_1 (а.с.124).

Як убачається із змісту Книги обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_1 (а.с.123-149), позивачем у період з 21.01.2011 по 31.03.2011 графа 6 заповнювалась олівцем, а у період з квітня 2011 року по грудень 2012 року, графа 6 взагалі не заповнювалась. Інші графи заповненні належним чином.

Як убачається із Акта перевірки (пункт 1.12), при перевірці посадовими особами були використані установчі документи; виписки банку про рух коштів на розрахунковому рахунку; дані ЦБД ДРФО; книга обліку доходів і витрат; видаткові накладні; податкові накладні; реєстри податкових накладних; акти виконаних робіт, наданих послуг; договори; декларації, звіти розрахунки; відомості по заробітній платі; трудові угоди між працівниками та СГД; рахунки-фактури.

Разом з цим, жодної оцінки первинним документам перевіряючий не надав. У зв'язку з чим суд констатує, що перевірка проведена формально, без належної перевірки та оцінки фактичних обставин справи та первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача.

Водночас, відносини з приводу справляння податку на доходи фізичних осіб врегульовано розділом ІV Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

В силу положень абзацу 4 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України, базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно з положеннями пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З аналізу приписів вказаного законодавства вбачається, що визначальним фактором для визначення розміру витрат є їх документальне підтвердження первинними документами, оскільки саме вони містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення, а ведення Книги обліку доходів і витрат, у цьому сенсі, має лише допоміжну функцію їх обліку (ведеться для систематизації первинних документів, фінансових показників фізичної особи-підприємця та для зручності ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності суб'єкта господарювання), оскільки дані книги заповнюються на підставі первинних документів.

Суд звертає увагу також на те, що показники податкових декларацій, відповідно до положень пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України повинні бути підтверджені відповідними первинними документами, які використовуються у бухгалтерському та податковому обліку, а не даними, які зазначені у Книзі обліку доходів та витрат.

Крім цього, в силу положень підпункту 20.1.8 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, податкові органи під час проведення перевірок мають право вивчати і перевірять відповідні первинні документи, які використовуються у бухгалтерському та податковому обліку та на підставі яких суб'єктами господарювання формуються показники податкових декларацій.

Однак, як встановлено судом, такі документи не були вивчені податковим органом. У зв'язку з цим, твердження податкового органу про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо збільшення позивачеві податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд зазначає, що відповідно до змісту Акта перевірки, який є носієм доказової інформації про виявлені порушення, він взагалі не містить жодного викладення змісту порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, в частині податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Жодних пояснень із зазначеного приводу представником відповідача під час розгляду справи не надано, а відтак, не доведено жодними доказами факт наявності податкових правопорушень та правомірності нарахування податкових зобов'язань.

У зв'язку з цим, висновки податкового органу про порушення позивачем приписів пункту 187.1 статті 187, статті 198 Податкового кодексу України без дослідження порядку та підстав формування податкових зобов'язань за вказаний період та, як наслідок, встановлення їх заниження, є безпідставними та необґрунтованими.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними та допустимими доказами правомірність прийнятих рішень.

Водночас, докази подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог та не були спростовані доводами відповідача.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а його вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано.

У зв'язку з уточненням позивачем позовних вимог, суд повертає позивачеві судовий збір з урахуванням меж заявлених позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 01.04.2013 №0003681720 та №0003671720.

Повернути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені судові витрати у формі судового збору у сумі 2179 (дві тисячі сто сімдесят дев'ять) грн. 30 коп. згідно платіжного доручення від 30.04.2013 №4349.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 01.07.2013