Справа №22-а-427 2006 р.                                       Головуючий у 1-й інстанції Клименко А.Я.

Суддя-доповідач Батюк А.В.

УХВАЛА

іменем     України

29 листопада 2006 року                                                                                 м. Суми

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Батюка А.В.,

суддів              - Лузан Л.В., Шевченка В.А.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

та осіб, які беруть участь у справі - позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 11 травня 2006 року

у справі за заявою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Сумської області про роз'яснення рішення по справі №2-305/05 за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії посадових осіб У MB С України в Сумській області щодо звільнення зі служби, визнання наказів про звільнення незаконними, зобов'язання зміни формулювання звільнення і нарахування всіх належних грошових сум,

встановила:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 травня 2006 року змінити, а саме: змінити формулювання підстави звільнення, нарахувати при цьому всі грошові суми, належні до виплати.

При цьому вказував на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 11 травня 2006 року заяву старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС Сумської області задоволено.

Роз'яснено рішення Зарічного районного суду м. Суми від 09 червня 2005 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії посадових осіб УМВС України в Сумській області щодо звільнення зі служби, визнання наказів про звільнення незаконними, зобов'язання зміни формулювання звільнення і нарахування всіх належних грошових сум.

Зазначено, що ОСОБА_1 підлягає нарахуванню і виплаті грошова допомога при звільненні відповідно до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік та грошове утримання.

Вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без зміни.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 9 червня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 20 вересня 2005 року, скаргу ОСОБА_1, задоволено.

Визнано дії посадових осіб УМВС України в Сумській області щодо звільнення ОСОБА_1 за ст. 64 п. "є" -за порушення дисципліни неправомірними.

Зобов'язано УМВС України в Сумській області змінити формуліровку звільнення ОСОБА_1 зі ст. 64 л. "є" - за порушення дисципліни на ст. 64 п. "б" - за станом здоров'я і постановлено вважати його звільнення за ст. 64 п. "б" - за станом здоров'я з 15 липня 2004 року, нарахувавши всі грошові суми, належні йому до виплат.

9 березня 2006 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень ДВС Сумської області подав до суду заяву про роз'яснення вказаного вище рішення.

Оскаржуваною ухвалою вказане рішення роз'яснено.

11 серпня 2006 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про нарахування всіх грошових сум належних йому до виплати.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 6 жовтня 2006 року в задоволенні даної заяви відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту, що судом і було зроблено.

З апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 просить не змінити чи скасувати, а доповнити вказану ухвалу, фактично ухвалити додаткове рішення, зазначити новий зміст рішення. Самої ж ухвали про відмову постановити додаткове рішення апелянт не оскаржив.

Всупереч ст. 71 КАС України ОСОБА_1 не довів тих обставин, на яких грунтувались його вимоги.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, а ухвала постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Виходячи з викладеного вище та керуючись ст. 195, п. 1 ст. 199, ст. ст. 200, 206 КАС України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 11 травня 2006 року про роз'яснення рішення суду в даній справі- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.