Справа №22-ц-1653 2006 р. Головуючий у 1-й інстанції Клочко В.М.
Категорія 39 Суддя-доповідач Батюк А.В.
УХВАЛА іменем України
29 листопада 2006 року м. Суми
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Шевченка В.А.,
суддів - Батюка А.В., Лузан Л.В.,
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
та осіб, які беруть участь у справі - позивача ОСОБА_1, представника ВАТ "Бурякорадгосп "Низівський" - Немцова В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою відкритього акціонерного товариства "Бурякорадгосп "Низівський"
на рішення Сумського районного суду Сумської області від 10 жовтня 2006 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Бурякорадгосп Низівський" про стягнення заробітної плати, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, відшкодування моральної шкоди,
встановила:
В апеляційній скарзі ВАТ "Бурякорадгосп Низівський", посилаючись на неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
При цьому вказувало, що товариство ніякої господарської роботи не здійснювало, у зв'язку з чим ОСОБА_1 посадових обов'язків не виконував, судом не вірно застосовані вимоги ст. 117 КЗпП України.
Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 10 жовтня 2006 року позовОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ВАТ "Бурякорадгосп Низівський" на користьОСОБА_1 1875 грн. заборгованості по заробітній платі, 4095 грн. 20 коп. компенсації за затримку розрахунку та 100 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання судових витрат.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без зміни з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з 14 грудня 2004 року по 22 червня 2005 року ОСОБА_1 працював у ВАТ "Бурякорадгосп Низівський" на посаді заступника голови правління з економічних і юридичних питань (а. с. 5, 7).
Відповідно до абз. 1 п.п. 1 Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях" затвердженого наказом Мінпраці, Мінюсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 року №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Крім того, робота позивача у ВАТ "Бурякорадгосп "Низівський" на посаді заступника голови правління з економічних і юридичних питань підтверджується відповідною довідкою, яка підписана нинішнім головою правління апелянта Сіренком П.А. (а. с. 6) та головним бухгалтером.
З цієї довідки вбачається, що позивачу було частково виплачено заробітну плату.
За таких обставин, посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 ніяких посадових обов'язків не виконував, колегія суддів не може взяти до уваги.
Покази свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3 з цього приводу не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки вони одночасно з позивачем у товаристві не працювали і ці докази суперечать письмовим, які є в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Доводи апелянта з приводу складання наказів по ВАТ "Бурякорадгосп "Низівський" особисто позивачем не спростовують висновки суду, оскільки на ОСОБА_1 були покладені обов'язки по складанню їх проектів, ведення обліку робочого часу.
Згідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Як вбачається з довідки ВАТ "Бурякорадгосп "Низівський" ОСОБА_1 зарплату в розмірі 720 грн. було нараховано і виплачено лише в січні 2006 року (а. с. 6).
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення з відповідача суми заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Поважність причин затримки розрахунку відповідач суду не довів і не надав ніяких доказів з цього приводу.
Відповідно до ч. З ст. 117 КЗпП України, яка діяла на момент звільнення позивача і на яку посилається апелянт, у разі, якщо звільнений працівник до одержання остаточного розрахунку стане на іншу роботу, розмір зазначеної в частині першій цієї статті компенсації зменшується на суму заробітної плати, одержаної за новим місцем роботи.
У той же час, всупереч ст. 60 ЦПК України відповідач не надав ніяких доказів з приводу того, що ОСОБА_1 до отримання розрахунку працював на іншій роботі. Це не вбачається і з трудової книжки позивача.
Рішення суду узгоджується з доказами наявними у справі.
Інші доводи скарги висновків суду також не спростовують і не містять даних, які б давали підстави вважати, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його зміни або скасування не вбачається.
Перевіривши рішення в межах доводів скарги, колегія вважає його законним і обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу відкритього акціонерного товариства "Бурякорадгосп "Низівський" відхилити, а рішення Сумського районного суду Сумської області від 10 жовтня 2006 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий Судді