Справа № 2/593/173/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2013 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого суду судді                     Крамаря В. М.

при секретарі                               Осадці М.Ю.

з участю представників                     ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бережанах справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельтабанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2013 року публічне акціонерне товариство «Дельта банк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала з підстав, викладених в позовній заяві, просила його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_2 проти позову заперечив, просив в позові відмовити, посилаючись на те, що кредит брав він, постановою господарського суду Тернопільської області від 25 січня 2012 року його як суб’єкта підприємницької діяльності – фізичну особу визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру банкрута суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 і позивач є головою комітету кредиторів. Серед вимог, які визнані господарським судом, є і вимоги ПАТ «Дельтабанк» за вказаним кредитом, а тому позивач має право звертатися з вимогами до ОСОБА_3 лише після звернення стягнення на заставне майно за вказаним кредитом та завершення ліквідаційної процедури щодо суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних мотивів.

09 квітня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11330645000, згідно якого ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 52083,00 долари США для купівлі житла, з кінцевим терміном погашення кредиту до 09 квітня 2026 року, та сплатити за користування кредитом відсотки у розмірі 13,35 % річних.

З метою забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором № 11330645000, ОСОБА_2 поручилася перед позивачем за належне виконання ОСОБА_2 умов договору по поверненню основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами кредитного договору № 11330645000.

30 січня 2009 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 11330645000 від 09 квітня 2008 року (щодо зміни умов кредитного договору при реструктуризації), відповідно до умов якої між акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 було досягнуто домовленості про перенесення сплати процентів та про зміну кінцевого терміну повернення кредиту до 09 квітня 2031 року.

30 січня 2009 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору № 11330645000 від 09 квітня 2008 року (щодо зміни схеми погашення кредиту), відповідно до умов якої між акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 було досягнуто домовленості, що для ідентифікації договору може застосовуватись реєстраційний номер договору в системі обліку банку № 11330645001. При цьому при здійсненні погашення заборгованості за кредитом сторонами використовується реєстраційний номер договору, а також про зміну схеми погашення кредиту шляхом сплати ануїтетних платежів в розмірі 595 доларів США.

08 грудня 2011 року між публічним акціонерним товариством «Укрсиббанк» (яке є правонаступником акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк») та публічним акціонерним товариством «Дельта банк» було укладено договір про купівлю –продаж прав вимоги за кредитами. 19 грудня 2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта банк» було укладено додаткову угоду №1 до договору купівлі –продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року, відповідно до яких купівля –продаж прав вимоги за конкретними кредитами оформляється актами приймання-передачі прав вимоги за кредитами.

Згідно з додатком ХІ «форми додатку І на дату закриття» перелік Прав вимоги за кредитами: під номером 8037 вказано кредитний договір № 11330645000, укладений 09.04.2008 року з кінцевим терміном погашення кредиту за кредитним договором 09.04.2026 року боржником (позичальником), за яким є ОСОБА_2, загальний розмір грошового зобов’язання 52083,00 долари США, фактичний розмір невиконаного грошового зобов’язання за кредитним договором у гривневому еквіваленті станом на 19/12/11 -13487,11 гривень; під номером 8038 вказано кредитний договір № 11330645001, укладений 30.01.2009 року з кінцевим терміном погашення кредиту за кредитним договором 09.04.2031 року боржником (позичальником) за яким є ОСОБА_2, загальний розмір грошового зобов’язання 50386,26 доларів США, фактичний розмір невиконаного грошового зобов’язання за кредитним договором у гривневому еквіваленті станом на 19/12/11 -512022,90 гривні. По обох договорах вказано забезпечення договір іпотеки (житлова нерухомість), заставодавець ОСОБА_2 договір від 09.04.2008 року та порука клієнтів без покриття, поручитель ОСОБА_3 договір від 09.04.2008 року.

З доданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 05.03.2013 року, вбачається, що позовні вимоги пред’явлені до відповідача в сумі 595090,44 грн. (п’ятсот дев’яносто п’ять тисяч дев’яносто гривень сорок чотири копійки) складаються з заборгованості ОСОБА_2 за відсотками по договором кредиту № 11330645000 від 09.04.2008 року в розмірі 1688,02 доларів США та заборгованості ОСОБА_2 по договору кредиту № 11330645001 від 30.01.2009 року, яка складається з заборгованості за кредитом 49975,88 доларів США та заборгованості за відсотками 24475,57 доларів США.

Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, перерахованих в ст. 11 ЦК України, зокрема на підставі договорів.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

П. 2.2., 2.3 Договору поруки, передбачено, що поручитель у випадку не виконання боржником своїх зобов’язань за основним договором, зобов'язується виконати за Боржника зобов'язання останнього перед Кредитором на умовах, в порядку та в терміни, встановлені основним договором на десятий день з дати відправлення такої вимоги рекомендованим листом.

П. 2.1 договору поруки встановлено, що кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Під «згодою поручителя» сторони розуміють візування поручителем змін до основного договору та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін.

Згідно з ч. 3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

П. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року встановлено, що Відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов’язується зі зміною забезпеченого зобов’язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов’язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов’язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов’язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов’язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Ч.2 ст. 604 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Згідно з ч.4 ст. 604 ЦК України новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

З додаткових угод № 1 та № 2, укладених між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 вбачається, що внаслідок їх укладення за первісним кредитним договором було перенесено терміни сплати відсотків, та проведено новацію решти зобов’язань за первісним договором, вказане підтверджується договором купівлі - продажу прав вимоги за кредитами відповідно до якого позивачем було придбано в ПАТ «УкрСиббанк» права вимоги за кредитами: № 11330645000 укладеним 09.04.2008 року з кінцевим терміном погашення кредиту 09.04.2026 року, фактичний розмір невиконаного грошового зобов’язання за кредитним договором у гривневому еквіваленті станом на 19/12/11 -13487,11 гривень; № 11330645001 укладений 30.01.2009 року з кінцевим терміном погашення кредиту за кредитним договором 09.04.2031 року, фактичний розмір невиконаного грошового зобов’язання за кредитним договором у гривневому еквіваленті станом на 19/12/11 -512022,90 гривні, а також розрахунком заборгованості, поданим позивачем, де вказано, що заборгованість складається з відсотків за договором кредиту № 11330645000 від 09.04.2008 року в розмірі 1688,02 доларів США та заборгованості по договору кредиту № 11330645001 від 30.01.2009 року, яка складається з заборгованості за кредитом 49975,88 доларів США та заборгованості за відсотками 24475,57 доларів США.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено два кредитних договори № 11330645000 від 09.04.2008 року та № 11330645001 від 30.01.2009 року.

Зважаючи на те, що позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 11330645000 від 09.04.2008 року, то вимоги за кредитним договором № 11330645001 від 30.01.2009 року не можуть бути розглянуті судом.

Окрім цього, з матеріалів справи не вбачається, що при укладенні додаткових угод №1 та № 2 внаслідок укладення яких було збільшено обсяг відповідальності, було отримано згоду на їх укладення відповідача.

З розрахунку заборгованості заборгованості за позовом вбачається, що заборгованість за кредитним договором № 11330645000 від 09.04.2008 року, строку дії договору з 09.04.2008 року по 09.04.2026 року становить 1688,02 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 13492,32 грн. (тринадцять тисяч чотириста дев’яносто дві гривні 34 копійки), яку суд стягує на користь позивача. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, за безпідставністю.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує на користь позивача витрати, пов’язані зі сплатою ним при пред’явленні позову судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 554, 604, 610 Цивільного кодексу України, п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року, ст.ст.10, 11, 57, 60, 88, 213, 215 ЦПК України, договором про надання споживчого кредиту № 11330645000 від 09 квітня 2008 року, додатковими угодами №1 та №2 від 30 січня 2009 року, договором поруки №1 від 09 квітня 2008 року, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь публічного акціонерного товариства «Дельта банк» 13492 (тринадцять тисяч чотириста дев’яносто дві) гривні 34 копійки заборгованості за кредитним договором № 11330645000 від 09.04.2008 року та 134 (сто тридцять чотири) гривні 92 копійки судового збору на рах. № 373910011 код ЄДРПОУ 34047020, МФО № 380236.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Тернопільської області через Бережанський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків на його апеляційне оскарження.

Суддя: