Справа № 369/1817/13-ц

провадження № 2/369/1415/13

РІШЕННЯ

іменем України

21.06.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Коцюрби М.П.

за участю секретаря: Кучер В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно житловий будинок,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно житловий будинок.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, про що видане свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 28 лютого 2009 року та в книзі реєстрації смерті зроблений відповідний актовий запис №11.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1, з приналежними до нього будівлями та спорудами.

Доказами того, що дане будинковолодіння належить покійній - ОСОБА_3, є: будинкова книга; технічний паспорт на житловий будинок; Дозвіл №308 виконавчого комітету, яким дозволено ОСОБА_4 будівництво житлового будинку в с. Малютянка Києво - Святошинського району від 27.06.1958р.; Генеральний план індивідуальної забудови ділянки гр. ОСОБА_4 в с. Малютянка Києво - Святошинського району від 27.06.1958р.; Державний акт (серія КВ№ 119414) на право приватної власності на землю, виданий на ім'я ОСОБА_3, розміром 0,1333га розташовану в АДРЕСА_1, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд від 30 грудня 2003 року.

Згідно заповіту складеного ОСОБА_3 14 грудня 1991 року, єдиним спадкоємцем на вищезазначене майно є ОСОБА_2 відповідач по справі, заповіт за життя спадкодавця не було змінено або скасовано.

24.03.2009р. відповідачем - ОСОБА_2 в нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини була складена заява №287 про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1.

З питань належного оформлення спадщини позивачка звернулась до державного нотаріуса Києво - Святошинської районної державної нотаріальної контори, за для з'ясування наявності спадкового майна та оформлення його у відповідності до діючого законодавства. На запит нотаріуса Києво - Святошинське БТІ листом від 24 червня 2009 року за № 138, позивачці було відмовлено у видачі витягу з Реєстру права власності на вказаний житловий будинок, оскільки, відповідно до ст. 346 ЦК України, однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Із зазначеним рішенням реєстратора БТІ Києво - Святошинського району позивачка звернулась до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, останньою 17 жовтня 2009 року було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, тобто, у видачі позивачці свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, а також роз'яснено, що зважаючи на те, що до смерті власника первинна реєстрація права власності на вищезазначений житловий будинок проведена не була, питання визначення належності цього нерухомого майна повинно вирішуватись в судовому порядку.

Тому позивачка просила суд, визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1, як спадкове майно після смерті ОСОБА_3.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В судовому засіданні Позивачка просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ч. 2 ст. 59 ЦПК України передбачено обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи встановлено, згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 28.02.2009 року виданого виконавчим комітетом Малютянської сільської ради Києво-Святошинського району, Київської області ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, що підтверджується актовим записом № 11.

Згідно спадкової справи № 117/2009 від ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1, з приналежними до нього будівлями та спорудами.

Згідно Будинкової книги, технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 16.05.2009 року, Згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія КВ № 119414 виданого на ім'я ОСОБА_3, розміром 0,1333га розташовану в АДРЕСА_1, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд від 30 грудня 2003 року - ОСОБА_3 є власницею даного будинковолодіння.

Відповідно до заповіту складеною ОСОБА_3 14 грудня 1991 року, єдиним спадкоємцем на вищезазначене майно є ОСОБА_2, що заєстровано в реєстрі за № 37.

Згідно заяви № 287 від 24.03.2009 року ОСОБА_2 в нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини відмовився від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1, що підтверджується його підписом.

Згідно свідоцтва про право на спадкове майно за законом серія ВМО № 405279 посвідчене державним нотаріусом та Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкоємицею ОСОБА_3 є ОСОБА_1.

Відповідно до заяви № 1034 від 17.10.2009 року прийняла спадщину та просила видати їй свідоцтво про право на спадщину за законо.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1586/2-26 від 17.10.2009 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1.

Відповідно до вимог п. 2 Постанови ПВС України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику в справах про спадкування», особа може звернутися до суду з вимогою про визнання права на спадщину за правилами позовного провадження у разі відмови нотаріуса в оформлення права на спадщину.

Відповідно до ч.1 ст. 252 ЦК України 1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Частиною 1 ст. 548 ЦК України 1963 року встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Відповідно ст. 549 ЦК України 1963 року визначено, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Позивачка прийняла спадщину подавши заяву до Києво-Святошинської державної нотаріальної контор, що підтверджується заявою № 1034 від 17.10.2009 року.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст.ст. 1268 - 1269 ЦК України спадкоємець за законом чи за заповітом може прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадщина належить спадкоємцю з моменту її відкриття не залежно від часу прийняття спадщини. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом отримують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу

Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі ст. 16, 1218, 1223, 1261, 1268-1269 Цивільного кодексу, Постановою Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», та керуючись ст. ст. 15,16,59, 60, 61,174,209, 212- 215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Києво-святошинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення чи протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя М.П. Коцюрба