АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Апеляційне провадження №22-ц/796/7804/13 Головуючий в 1 інстанції - Макарчук В.В.
Доповідач - Желепа О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Заришняк Г.М., Рейнарт І.М.
при секретарі Кацідим В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08 квітня 2013 року про відмову в задоволені заяви про зняття з арешту автомобіля в справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант Авто» про стягнення коштів, сплачених за договором купівлі-продажу, -
ВСТАНОВИЛА:
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з заявою про зняттяарешту з автомобіля BMW 520, д/н НОМЕР_4, який належить відповідачу ОСОБА_2.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08.04.2013 року в задоволені заяви представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про зняття арешту з автомобіля марки BMW 520, д/н НОМЕР_4, який належить на праві власності ОСОБА_2 - відмовлено.
Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити заяву про скасування заходів забезпечення позову.
В скарзі посилалася на те, що судом не враховано того, що з 2010 року ОСОБА_2 вже не являється директором ТОВ «Діамант Авто», а рішення у даній справі було прийнято, коли судом вже було виключено ОСОБА_2 зі співвідповідачів, тобто суд помилково прийшов до висновку, що ОСОБА_2, як колишній директор ТОВ «Діамант Авто», може відповідати за зобов'язаннями товариства своїм власним майном.
В апеляційному суді ОСОБА_2 та його представник апеляційну скаргу підтримали.
Позивач по справі до апеляційного суду не з`явилась, про розгляд апеляційної скарги повідомлена 28 травня 2013 року, що підтверджено зворотнім повідомленням.
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення заявника та його представника, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 3, 5 ст. 154 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2, являючись директором ТОВ «Діамант Авто». 24 липня 2008 року уклав від імені даної юридичної особи договір купівлі-продажу транспортного засобу з ОСОБА_3, яка звернулася з позовом до Дніпровського районного суду м. Києва про розірвання даного договору купівлі-продажу та повернення сплаченої грошової суми.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2009 року було накладено арешт шляхом заборони відчуження на автомобіль маркиBMW 520, д/н НОМЕР_4, який належить на праві власності ОСОБА_2
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2010 року позов ОСОБА_3 до ТОВ «Діамант Авто» задоволено частково і ухвалено стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 59090,00 грн. - сплачені позивачкою за договором купівлі-продажу, 30,00 гри - за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь ОСОБА_3, а також 590 грн. 90 коп. судового збору на користь держави і 90,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволені заяви про скасування заходів забезпечення позову виходив з того, що в матеріалах справи відсутні установчі та статутні документи ТОВ «Діамант Авто», з яких видно було б, яким чином і яким майном товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями. Представник заявника не довів суду той факт, що ОСОБА_2, як директор ТОВ «Діамант Авто» не несе особистої майнової відповідальності за зобов'язаннями підприємства, яке очолював на момент укладення спірного договору, не надав представник заявника суду і документів, які б підтверджували виконання рішення по справі.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він зроблений з порушенням вимог ЦПК України.
Відповідно до ст.152 ЦПК України, позов може бути забезпечений шляхом накладення арешту лише на майно відповідача.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, заборона суду на відчуження майна ОСОБА_2 була накладена до виключення його із числа відповідачів по справі.
За рішенням суду обов`язок повертати кошти позивачу покладено на юридичну особу, а тому відповідно до вищенаведених роз`яснень, суду потрібно було врахувати, що за рішенням суду ОСОБА_2 не є боржником та відповідачем у справі, а тому виконання такого рішення за рахунок його особистого майна не може відбуватись. Доводи суду про те, що останній може відповідати як директор юридичної особи своїм особистим майном є лише припущенням суду, крім того така відповідальність можлива, лише після подання нового позову до ОСОБА_2, або в разі заміни сторони виконавчого провадження, проте такі обставини судом не встановлені.
З урахуванням вищенаведеного, та враховуючи, що обставина внаслідок якої вживались заходи забезпечення відпала, а саме: суд виключив ОСОБА_2 із числа відповідачів, заборона на відчуження майна останнього має бути скасована.
Ухвала суду про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову не відповідає фактичним обставинам справи, постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення заяви.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08 квітня 2013 року скасувати та постановити нову якою скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2009 року у вигляді заборони відчуження автомобіля ВМW номерний знак НОМЕР_4, що належить ОСОБА_2.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді: