1 липня 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду м, Києва, у складі:

головуючого - Ноздрякова В.М.,

суддів - Жук О.В., Лашевича В.М.,

за участю прокурора - Глиняного С.В.,

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

обвинувачених - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 24 квітня 2013 року.

Цією постановою кримінальна справа відносно:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

обвинувачених у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 189 ч. 3, 365 ч.2 КК України направлена на додаткове розслідування прокурору м. Києва.

Органами досудового слідства ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 обвинувачуються у тому, що будучи працівниками міліції перевищуючи надані владні повноваження, шляхом вимагання у період 24-25 вересня 2011 заволоділи автомобілем гр. ОСОБА_9 «Фольксваген Пасат В-6» № НОМЕР_1 вартістю 146 тис. 846 гр. 86 коп.

Справа № 752/6394/13-к

№ апеляційного провадження:11/796/1256/2013

Головуючий у суді першої інстанції: Дмитрук Н.Ю.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Ноздряков В.М

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 24.04.2013 року кримінальна справа з попереднього розгляду відповідно до ст. 246 КПК України 1960 року направлена на додаткове розслідування прокурору м. Києва. Суд вказав, що органи досудового слідства пред'являючи обвинувачення за ст. 365 КК України повинні встановлювати й зазначати в

постанові про притягнення в якості обвинуваченого службове становище особи, яка притягується до кримінальної відповідальності і коло її службових повноважень.

Оскільки слідчим не вказано коло службових повноважень кожного обвинуваченого, суд зробив висновок, що обвинувачення за ст. 365 ч.2 КК України є неконкретним і порушує право обвинувачених на захист.

Право на захист обвинувачених було порушено, як вказав суд, і у зв'язку з тим, що після порушення 26.01.2012 року кримінальної справи відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 всі слідчі дії з зазначеними особами до 17.04.2012 року, а з ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 і в подальшому до 25.09.2012 року проводилось як зі свідками, що позбавило їх можливості до 25.09.2012 року реалізувати їх право на захист, на подачу доказів, висловлення зауважень щодо зібраних доказів, заявлення відводів, тощо. ОСОБА_8 взагалі не була вручена копія постанови про порушення кримінальної справи відносно нього, що позбавило його фактично права на оскарження данної постанови.

Вказані порушення, як визнав суд є істотними і унеможливлюють розгляд справи по суті.

В апеляції прокурор, який брав участь у попередньому розгляді справи, вказуючи на необґрунтованість направлення справи на додаткове розслідування, оскільки суд має право не брати до уваги докази здобуті з порушенням норм КПК і допущені порушення вже неможливо усунути під час додаткового розслідування, просить постанову суду скасувати, справу направити в суд для її розгляду.

В запереченнях на апеляцію адвокати ОСОБА_2 і ОСОБА_4 вказуючи на її необґрунтованість на їх думку, просять постанову суду залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, апеляцію, вислухавши міркування прокурора, який підтримав апеляцію, думку обвинувачених і в їх інтересах захисників, які просили постанову суду залишити без змін, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню.

Так, з матеріалів справи видно, що районний суд своєю постановою від 21 грудня 2012 року з попереднього розгляду вже направляв справу на додаткове розслідування з мотивів порушення права обвинувачених на захист, який полягав у тому, що після порушення кримінальної справи 26.01.2012 року відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, і ОСОБА_7 за ст. ст. 189 ч.2, 365 ч.2 КК України, відповідно ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_8 були допитані як свідки, з ними, як зі свідками були проведені очні ставки.

За апеляцією прокурора, який брав участь у попередньому розгляді справи, ухвалою апеляційного суду від 01.04.2013 року постанова суду була скасована, справа направлена на розгляд по сутті у той же суд зі стадії попереднього розгляду. Апеляційний суд в своїй ухвалі визнав, що в період досудового слідства, після порушення кримінальної справи 26.01.2012 року дійсно були допущені порушення норм закону в частині того, що ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_8 були допитані як свідки, з ними як зі свідками були проведені очні ставки.

Апеляційний суд вказав, що це порушення норм КПК вже не може бути усунуте в ході додаткового розслідування і що суд не може брати до уваги ті докази, які отримані з порушенням процесуального порядку. Відповідно було зазначено, що в ході подальшого розслідування справи, починаючи з 25.09.2012 року норми процесуального закону, щодо відповідних процесуальних дій були дотримані (т.3, а.с. 127-214). Оскільки відповідно до ст. 323 КПК України суд обґрунтовує своє рішення лиш на тих доказах, які розглянуті в судовому засіданні при розгляді справи по суті, було визнано, що направлення справи на додаткове розслідування зі стадії попереднього розгляду було передчасним і необґрунтованим.

В порушення вимог ч.7 ст. 374 КПК України, районний суд з тих же підстав вдруге направив справу на додаткове розслідування, вказавши також що органи досудового розслідування не вказали коло службових повноважень обвинувачених у зв'язку з пред'явленням обвинувачення за ст. 365 ч. 2 КК України і що у зв'язку з цим обвинувачення є неконкретним. І це ствердження районного суду є необґрунтованим, оскільки як в постановах про притягнення в якості обвинувачених так і в обвинувальному висновку в достатньому об'ємі сформульовані повноваження і обов'язки обвинувачених як працівників міліції і висновок органів досудового слідства про зловживання цими повноваженнями щодо потерпілого ОСОБА_9

У зв'язку з викладеним, постанова суду підлягає скасуванню, а справа направленню в суд для розгляду її по суті.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України 1960 року, п. 11 Перехідних положень КПК 2012 року, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.

Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 24 квітня 2013 року про направлення кримінальної справи відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 за ст. ст. 189 ч. 3, 365 ч. 2 КК України на додаткове розслідування скасувати, справу направити у той же суд для її розгляду по суті зі стадії попереднього розгляду.

Міру запобіжного заходу обвинуваченим залишити без змін.

Судді: Ноздряков В.М. Жук О.В. Лашевич В.М.,