1 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м, Києва, у складі:
головуючого - Ноздрякова В.М.,
суддів - Жук О.В., Лашевича В.М.,
за участю прокурора - Глиняного С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 29 листопада 2012 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, засуджений
за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
за ч. 3 ст.289 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
На підставі ст.. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Міра запобіжного заходу - утримання під вартою.
Строк відбування покарання з 19.04.2011 року.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий, засуджений
за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
за ч. 3 ст.289 КК України на 7 років 5 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді 7 років 5 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Міра запобіжного заходу - утримання під вартою
Справа № 1-113/12
№ апеляційного провадження: 11/796/1254/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Бойко О.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Ноздряков В.М
Строк відбування покарання з 19.04.2011 року.
Постановлено стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на р/р №31253272210699, код №25575285, МФО 821018 (Отримувач платежу: ГУДКУ в Київській області для НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві, з приміткою 11514 «Послуги експерта») по 348гривень 30 коп. На р/р №31253272210699, код №25575285, МФО 821018 (Отримувач платежу: ГУДКУ в Київській області для НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, з приміткою 10900 «Послуги експерта») по 379 гривень 89 коп.
Позови потерпілих про стягнення завданих злочином матеріальних збитків - задоволені.
Постановлено стягнути із засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_2, солідарно, на користь потерпілих: ОСОБА_6 гроші в сумі 250000 грн., ОСОБА_7 гроші в сумі 249560 грн. 76 коп., ОСОБА_8 гроші в сумі 316780 грн., ОСОБА_9 гроші в сумі 18000 грн., страхової компанії «Брокбізнес» в сумі 305031 гр. 63 коп., завданих злочином матеріальних збитків.
Суд вирішив питання речових доказів по справі
Вироком районного суду ОСОБА_1 ОСОБА_2 визнанні винними у скоєнні наступних злочинів.
На початку лютого 2011 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 знаходячись біля будинку АДРЕСА_1, вирішили незаконно заволодіти транспортним засобом «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_5, що належить ОСОБА_10. ОСОБА_2 почав спостерігати за навколишньою обстановкою, щоб попередити можливість викриття, а ОСОБА_5, за допомогою металевої викрутки, замінив серцевину замка дверей автомобіля та в подальшому, за допомогою серцевини, виготовив п'ять дублікатів ключів до дверей та замка запалювання вказаного автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_5.
19.02.2011 року, приблизно о 02:00 годин, ОСОБА_5 та ОСОБА_2, прибули до автомобільної стоянки будинку АДРЕСА_1 де ОСОБА_2 спостерігав за навколишньою обстановкою, попереджуючи можливість їхнього викриття, а ОСОБА_5, використовуючи виготовлений дублікат ключа та сканер, відкрив водійські двері автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_5, запустив двигун та разом із ОСОБА_2 поїхали з місця злочину.
На проїжджій частині дороги вул. Теремківської в м. Києві, ОСОБА_5 пересів до автомобіля «AUDI-80», а ОСОБА_2 сів за кермо викраденого ними автомобіля «Тoyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_5, та зникли. Через деякий час засуджені реалізували зазначений викрадений транспортний засіб, завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 250000 гривень.
Крім того, ОСОБА_5 та ОСОБА_2, 17.02.2011 року приблизно о 22:30 годин, прибули до будинку АДРЕСА_2, де ОСОБА_5 за допомогою пристрою «Сканер» для сканування охоронної сигналізації автомобілів, просканував код сигналізації автомобіля «LEXUS GX- 470», д.н.з. НОМЕР_6, який належить ОСОБА_11, записавши його сигнал на сканер. За цією ж адресою 21.02.2011 року, приблизно о 01:00 годин, в дворі за допомогою вказаного пристрою «Сканер» ОСОБА_5 вимкнув сигналізацію та відчинив двері до салону автомобіля «LEXUS GX-470», д.н.з. НОМЕР_6. В цей час ОСОБА_2, згідно відведеної йому ролі, знаходився неподалік та спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб в разі виникнення небезпеки повідомити ОСОБА_5 Останній за допомогою пристрою «Програматор транспордер» перепрограмував бортовий комп'ютер вказаного автомобіля під новий ключ, та, використовуючи заготовку ключа для замка запалювання, запустив двигун автомобіля, після чого виїхав з двору до проїжджої частини дороги вул. Ломоносова в м. Києві, де пересів до автомобіля «AUDI-80», яким користувався, а ОСОБА_2 сів за кермо автомобіля «LEXUS GX-470», д.н.з. НОМЕР_6, на якому залишив його місце паркування, чим завдали потерпілій ОСОБА_11 матеріальної шкоди на загальну суму 327991 гривень.
15.03.2011 року, приблизно о 19:00 годин, ОСОБА_5. та ОСОБА_2 прибули до будинку АДРЕСА_3, де, за допомогою «Сканер», ОСОБА_5 зчитав код сигналізації автомобіля «Toyota Prado 2,7» д.н.з. НОМЕР_7, який належить ОСОБА_7, записавши його на пристрій. Наступного дня, приблизно о 01:00 годин, ОСОБА_5 пристроєм «Сканер» вимкнув сигналізацію та відчинив двері автомобіля «ToyotaPrado 2,7» д.н.з. НОМЕР_7, після чого, за допомогою металевої викрутки, замінив серцевину замка вищевказаних дверей, за допомогою якої в подальшому виготовив п'ять дублікатів ключів для замка дверей та запалювання вказаного автомобіля. В цей час ОСОБА_2 знаходився неподалік та спостерігав за навколишньою обстановкою. 21.03.2011 року, приблизно о 01:00 годин, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_2 прибули за вказаною адресою з метою незаконного заволодіння автомобілем «Toyota Prado 2,7» д.н.з. НОМЕР_7. ОСОБА_5, використовуючи «Сканер» вимкнув сигналізацію автомобіля, після чого, за допомогою виготовленого дублікату ключа, відчинив водійські двері до салону автомобіля. В цей час ОСОБА_2, спостерігав за навколишньою обстановкою. ОСОБА_1 за допомогою «Сканера» перепрограмував бортовий комп'ютер вказаного автомобіля під новий ключ та використовуючи заготовку ключа замка запалювання запустив двигун, після чого сів за кермо та виїхав з двору до проїжджої частини дороги вул. Милославської в м. Києві, де ОСОБА_5 пересів до автомобіля «AUDI-80», після чого засуджені залишили місце вчинення злочину, завдавши тим самим потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 249560,76 гривень.
ОСОБА_5 та ОСОБА_2 07.04.2011 року, приблизно о 01:30 годин, біля житлового будинку АДРЕСА_4, просканували код сигналізації автомобіля «Lexus-RX 350» д.н.з. НОМЕР_8, який належить ОСОБА_8, записавши його сигнал на «Сканер» після чого ОСОБА_5, використовуючи вказаний пристрій «Сканер», вимкнув сигналізацію та відчинив двері до салону автомобіля. В цей час ОСОБА_2, спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб в разі небезпеки повідомити ОСОБА_5. Останній, перепрограмував бортовий комп'ютер вказаного автомобіля під новий ключ та за допомогою заготовки ключа замка запалювання, запустив двигун та виїхав з двору до проїжджої частини дороги пр-ту Маяковського в м. Києві, де ОСОБА_2 пересів за кермо автомобіля «Lexus-RX 350» д.н.з. НОМЕР_8, а ОСОБА_5 за кермо автомобіля «Mercedes-190», яким користувався та з місця вчинення злочину зникли, завдавши потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 316780 гривень.
Через декілька днів, ОСОБА_2 17.04.2011 року приблизно о 01:10 годин, з метою повторного незаконного заволодіння транспортним засобом, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, біля житлового будинку АДРЕСА_5, за допомогою пристрою «Сканер» відсканував код сигналізації автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_3, який належить ОСОБА_9, записавши його сигнал на цей пристрій. Далі вимкнув сигналізацію та відчинив двері до салону вказаного автомобіля. В цей час ОСОБА_2, спостерігав за навколишньою обстановкою. ОСОБА_5, використовуючи пристрій «Програматор транспордер» перепрограмував бортовий комп'ютер вказаного автомобіля під новий ключ, та, використовуючи заготовку ключа замка запалювання, запустив двигун. ОСОБА_2, сів за кермо вказаного автомобіля та виїхав з двору. ОСОБА_5 пересів за кермо автомобіля «Mercedes-190», та вдвох вони вирушили до приватного житлового будинку АДРЕСА_6 де залишили викрадений автомобіль, завдавши тим самим потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму 18000 гривень, оскільки наступного дня, приблизно о 15:00 годин, готуючи автомобіль для продажу, в гаражному приміщенні зазначеного господарства шліфувальною машинкою зачистили ідентифікаційний номер шасі автомобіля «Тоуота Land Cruiser Prado», зняли з нього д.н.з. НОМЕР_3, замінивши його на д.н.з. НОМЕР_4, зняли запасне колесо та електрообладнання «Ксенонові лампи». 19.04.2011 року, приблизно о 12:00 годин, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 були затримані працівниками міліції на подвір'ї житлового будинку АДРЕСА_6 де був вилучений автомобіль «Тоуота Land Cruiser Prado», із зміненими д.н.з. НОМЕР_4.
В апеляціях:
- засуджений ОСОБА_1 просить пом'якшити покарання до 4 років позбавлення волі враховуючи стан здоров'я дружини, малолітнього сина;
- засуджений ОСОБА_2 теж просить пом'якшити покарання до 4 років позбавлення волі враховуючи хворобу малолітнього сина, збіг скрутних особистих і сімейних обставин.
Розглянувши матеріали справи, апеляції, вислухавши думку прокурора, який просив вирок залишити без змін, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.
Винність ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у незаконному заволодінні транспортними засобами за обставин встановлених вироком районного суду засудженими не оспорюється і підтверджуються дослідженими судом доказами, яким дана належна оцінка.
Злочинні дії ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за ст. ст. 289 ч.2, 289 ч.3 КК України кваліфіковані вірно.
Міра покарання обом засудженим призначена з врахуванням суспільної небезпеки скоєних злочинів, даних про особи винних.
Суд врахував пом'якшуючи покарання обставини відносно ОСОБА_1 - його щире каяття у вчиненні злочинів, позитивну характеристику з місця проживання, знаходження на утриманні малолітнього сина, активне сприяння розкриттю злочинів і відносно ОСОБА_2 те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивну характеристику з місця проживання, знаходженні на утриманні малолітнього сина, його стан здоров'я, щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину.
Всі ці обставини дали суду можливість призначити засудженим фактично мінімальне покарання яке передбачено санкцією ч. 3 ст. 289 КК України.
Підстав для призначення більш м'якого покарання ніж передбаченого санкцією ст. 289 ч. 3 КК України колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, п. 11 Перехідних положень КПК 2012 року, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляції засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 29 листопада 2012 року відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 без змін.
Судді: Ноздряков В.М. Жук О.В. Лашевич В.М.,