ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2008 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:
Сіроша М.В., Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.
розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області на постанову господарського суду Одеської області від 15 серпня 2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2006 року у справі №21/215-06-6844А за позовом управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівська птахофабрика» про стягнення суми, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2006 року УПФУ в Овідіопольському районі звернулось до суду з позовом до СТОВ «Іллічівська птахофабрика» про стягнення витрат на виплату та доставку пенсії на пільгових умовах в сумі 5033.72 грн., виплаченої гр.. ОСОБА_1 за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р.
Постановою господарського суду Одеської області від 15 серпня 2006 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі УПФУ в Овідіопольському районі просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств» від 23.12.2004р. встановлено, що з січня 2005 року платниками фіксованого сільськогосподарського податку відшкодовуються Пенсійному Фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. "б"-„з" ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З 01.01.2004р. набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV.
Пунктом 2 Перехідних положень зазначеного Закону визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Порядок відшкодування підприємствами витрат ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, викладений в «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійною Фонду України», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1.
Відповідно до приписів п. 6.4 вказаної Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.
Підприємства відповідно до вимог п. 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
З матеріалів справи вбачається, що органом ПФУ направлено на адресу відповідача розрахунок фактичних витрат па виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам відповідача, в якому за твердженнями позивача зазначені грошові кошти, виплачені пенсіонерам разом з витратами на доставку цих пенсій інших доказів понесення витрат не надано.
Наданий розрахунок не є належним доказом понесення УПФУ у Овідіопільському районі витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки він не є розрахунковим документом, що підтверджує факт сплати органом ПФУ пільгових пенсій та витрат на їх доставку.
Частиною 1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств платників фіксованого сільськогосподарського податку» від 31.05.2005р. № 2613-IV. який набрав чинності з 01.01.2006р. внесено зміни до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зокрема, абзац 5 пп.1 п.2 викладено в такій редакції: виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«є» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
За таких обставин, суди дійшли правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також допущені порушення норм процесуального права.
Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області відхилити, а постанову господарського суду Одеської області від 15 серпня 2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: