Апеляційний суд Рівненської області

___________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді : Баглика С.П.,

суддів : Сачука В.І., Іващука В.Я.,

за участю прокурора : Клімашевич Н.О.,

захисника засудженого ОСОБА_1 : адвоката ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному, кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та захисника ОСОБА_2 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 12 березня 2013 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Світанок, Корецького району Рівненської області, громадянин України, з вищою освітою, одружений, має на вихованні неповнолітню дитину, працюючий начальником ВБНОПТ ГВПМ ДПІ м Рівне, проживаючий в АДРЕСА_1, раніше не судимий, -

- засуджений за ч.1 ст.367 КК України на три роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в органах ДПІ строком один рік.

На підставі п.2 ч.1 ст. 49, ст. 74 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання.

Судом вирішено питання щодо речових доказів.

За вироком ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що працюючи на посаді начальника відділення боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів оперативного відділу головного відділу податкової міліції ДПІ м. Рівне, знаходячись в складських приміщеннях КП «Рівненське ГРО», що за адресою м. Рівне, вул.. Млинівська, 20, в порушення вимог п.2.10 Положення про ВБНОПТ ГВПМ ДПІ м. Рівне та п.19 ст.10 Закону України «Про міліцію», при виявленні ним, під час проведення перевірки КП «Рівненське ГРО» на предмет дотримання чинного законодавства щодо обігу підакцизної групи товарів, алкогольної продукції в загальній кількості 16 772 пляшок із марками акцизного збору, які містили ознаки підробки, не вжив заходів щодо вилучення вказаної алкогольної продукції із незаконного обігу.

В подальшому службовими особами КП «Рівненське ГРО» вказана алкогольна продукція була реалізована без сплати до Державного бюджету ставки акцизного збору за спирт етиловий та алкогольні напої згідно Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» на загальну суму 113 709,60 грн.

Внаслідок таких дій начальника ВБНОПТ ГВПМ ДПІ м. Рівне ОСОБА_1 державі заподіяно істотної шкоди у вигляді підриву авторитету та престижу правоохоронного органу - податкової міліції, що виразилося у наданні можливості службовим особам КП «Рівненське ГРО» реалізувати 16 722 пляшок горілки із підробленими марками акцизного збору, без сплати ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої на загальну суму 113 709,60 грн.

В поданих на вирок суду апеляціях, прокурор, не оспорюючи вирок в частині фактичних обставин справи та доведеності вини ОСОБА_1, вважає, що судом не вирішено питання щодо судових витрат. Доводить, що в ході досудового слідства було проведено почеркознавчу експертизу № 147 від 09 квітня 2010 року вартістю 563,04 грн.

Просить вирок суду змінити та вирішити питання щодо судових витрат;

Захисник ОСОБА_2, в інтересах засудженого ОСОБА_1, вважає вирок незаконним, доводить, що ОСОБА_1 під час огляду складського приміщення КП «Рівненське ГРО» не знав і не міг знати, що алкогольна продукція або її частина є з підробленими марками акцизного збору, так як підроблені марки акцизного збору від справжніх, можливо встановити лише в експертній установі, а тому ОСОБА_1 не мав права забороняти реалізовувати дану продукцію або конфісковувати її.

Просить вирок скасувати, а кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 367 КК України закрити на підставі п.2 ст.6 КПК України (в ред.. 1960 року).

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав свої апеляційні вимоги та вважає, що апеляція адвоката ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, доводи захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 щодо закриття кримінальної справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та адвоката ОСОБА_2 не підлягають задоволенню з таких підстав.

Винність ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині підтверджується сукупністю зібраних доказів та показами свідків, яким суд дав належну оцінку.

З показань свідка ОСОБА_3 20 серпня 2009 року, в після обідній час, на підприємство КП «Рівненське ГРО», що за адресою м. Рівне, вул.. Млинівська, 20, прийшли два працівника податкової міліції для проведення перевірки складських приміщень, в яких зберігались алкогольні напої. При проведені огляду у працівників податкової міліції зауважень чи претензій щодо оглянутої алкогольної продукції не було, відбір алкогольних напоїв на дослідження 20 серпня 2009 року ними не здійснювався та не повідомлялось, що оглянуті алкогольні напої вилучаються, і що КП «Рівненське ГРО» не має права їх реалізовувати.

Аналогічні пояснення дали свідки: ОСОБА_4, яка працює на посаді завскладу КП «Рівненське ГРО», ОСОБА_5, яка працює комплектувальником на складі КП «Рівненське ГРО», ОСОБА_6, яка працює оператором на складі підакцизних товарів КП «Рівненське ГРО».

Як вбачається з показань свідка ОСОБА_7, він працював на посаді генерального директора КП «Рівненське ГРО». 20 серпня 2009 року працівники податкової міліції прийшли, на вищевказане підприємство, для перевірки складських приміщень з алкогольною продукцією. По завершенню перевірки, зі слів юриста ОСОБА_3, йому стало відомо, що порушень не виявлено, а про те, що того ж дня, працівниками податкової міліції було вилучено 16722 пляшок алкогольної продукції та передані на відповідальне зберігання завскладу ОСОБА_4 йому нічого не відомо, оскільки зі слів працівників складу та юриста, працівники податкової міліції заборони на реалізацію даної продукції не накладали і нічого не повідомляли. Дана продукція відпускалась контрагентам, оскільки будь-якої заборони на її реалізацію не було, вона не вилучалась та не опечатувалась.

Доводи захисника-адвоката ОСОБА_2, що ОСОБА_1 не знав та не міг знати про підробленні марки акцизного збору, спростовуються показами свідка ОСОБА_8, який показав, що працює в ВБНОПТ ГВПМ ДПІ м. Рівне, 20 серпня 2009 року, він з ОСОБА_1 приїхали на перевірку складських приміщень КП «Рівненське ГРО». Після того, як ОСОБА_8 було виявлено, що алкогольні напої «Горілка Московська особлива», «Горілка Пшенична» та «Горілка Столична» містять акцизні марки з ознаками підробки, він доповів про це ОСОБА_1 Після проведення огляду, ОСОБА_1 був складений протокол огляду, в якому було зазначено, що алкогольна продукція «Горілка Московська особлива», «Горілка Пшенична» та «Горілка Столична» вилучається та передається на відповідальне зберігання завскладу ОСОБА_4 Під час огляду алкогольної продукції, з участю двох понятих, останнім показували ознаки підробки акцизних марок на алкоголі «Горілка Московська особлива», «Горілка Пшенична» та «Горілка Столична» та вказувалось, що акцизні марки виготовленні на принтері, а не на підприємстві, яке займається виготовленням акцизних марок в державі.

Вказана алкогольна продукція не вилучалась і не передавалась на зберігання, а тому яким чином вона передавалась на зберігання ОСОБА_8 не знає.

Також доводи захисника спростовуються висновком спеціаліста № 696 від 10 вересня 2009 року, згідно якого акцизні марки не відповідають діючим державним стандартам і виготовленні не на підприємстві, що здійснює виробництво марок акцизного збору на алкогольні напої.

Доводи прокурора, що суд в порушення ст. 335 КПК України у резолютивній частині вироку не зазначив рішення про судові витрати на почеркознавчу експертизу № 147 від 09 квітня 2010 року, не ґрунтуються на вимогах закону, а тому колегія суддів їх до уваги не бере.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про судову експертизу», проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадженнях за дорученням слідчого, прокурора, суду та у справах про адміністративні правопорушення здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України.

Як вбачається з матеріалів справи та висновку експерта № 147 від 09 квітня 2010 року (т.2 а.с.189-191), почеркознавча експертиза проводилась на підставі постанови старшого слідчого прокуратури м. Рівне від 06 квітня 2010 року (т.2 а.с. 182-183).

Відповідно до положень ст. 409 КПК України, питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, вирішуються судом, який постановив вирок.

Крім того, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 1990 року «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішені питань, пов'язаних із виконанням вироків» зазначає про те, що питання пов'язані з визначенням розміру і розподілу судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, суди вирішують в порядку ст. 411 КПК України.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого злочину та правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст.367 КК України.

Як вбачається з вироку суду при призначенні ОСОБА_1 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, яке є достатнім і необхідним для його виправлення та попередження ним нових злочинів.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (ред. 1960р.) колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 12 березня 2013 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляції прокурора та адвоката ОСОБА_2 без задоволення.

Головуючий : Баглик С.П. (підпис)

Судді : : Сачук В.І. (підпис) Іващук В.Я. (підпис)

З оригіналом згідно

Суддя : С.П. Баглик