Справа №11а-562/2007 р.                               Головуючий у 1 інстанції - Куцоконь Ю.П.

Категорія: ч.2 ст.187 КК України                   Доповідач: Іващук В.Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого: Коробова O.K. суддів: Матюхи Ю.В., Іващука В.Я. з участю прокурора: Купчика B.C. засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 захисника ОСОБА_3

розглянула, 4 грудня 2007 року у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за апеляціями захисника ОСОБА_3 і законного представника неповнолітнього засудженого -ОСОБА_4, в інтересах засудженого ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2 на вирок Рівненського міського суду від 27 вересня 2007 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, народжений та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, українець, з неповною середньою освітою, неодружений, учень 10 класу ЗОШ № 9, раніше не судимий,

- засуджений за ч.2 ст.187 КК України із застосуванням ст.69 КК України на п"ять років позбавлення волі.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, народжений та мешканця АДРЕСА_2, громадянин України, українець, з середньою освітою, не одружений, працівника СТО №1 ПП „Ерлі" м.Рівне, раніше судимий, вироком Рівненського міського суду від 16 травня 2007 року за ч.1 ст.121 КК України на п"ять років позбавлення волі,

засуджений за ч.2 ст.187 КК України на сім років позбавлення волі.

На підставі п.4 ст.70 КК України, шляхом поглинання покарання призначеного за вироком Рівненського міського суду від 16 травня 2007 року, остаточно засуджено ОСОБА_2 на сім років позбавленні волі.

Судом вирішено питання відносно речових доказів.

Стягнено з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 81 гривні судових витрат з кожного.

2

Згідно вироку суду, 24 січня 2007 року приблизно о 22 год. 30 хв. поблизу будинку АДРЕСА_3, неповнолітній ОСОБА_1 за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_2, яка полягала у вчиненні дій, спрямованих на досягнення єдиної мети, а саме на заволодіння чужим майном, вчинили напад на неповнолітнього ОСОБА_4 під час якого застосували насильство, небезпечне для життя та здоров"я потерпілого. При нападі ОСОБА_1 наніс ОСОБА_4 три удари рукою в обличчя, в результаті чого заподіяв йому легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_2 наніс ОСОБА_4 удар ножем у праве стегно та удар ножем у праву ключицю, в результаті чого заподіяв йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров"я. Під час нападу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заволоділи майном потерпілого на загальну суму 365 грн.

В поданих на вирок суду апеляціях:

- захисник ОСОБА_3 та законний представник неповнолітнього засудженого ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_1 просять вирок суду змінити, перекваліфікувати його дії на ч.2 ст.186 КК України, оскільки у судовому засіданні не встановлено умислу ОСОБА_1 на заволодіння майном потерпілого шляхом вчинення розбою. Просять застосувати до засудженого ст.75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки він судиться вперше та вчинив злочин будучи неповнолітнім;

- засуджений ОСОБА_2, вважає, що вирок суду є незаконним та суворим, так як у нього не було умислу на вчинення розбою відносно потерпілого, а він лише намагався допомогти ОСОБА_1, який вимагав мобільний телефон у потерпілого не усвідомлюючи своїх дій. Розкаюється у тому, що заподіяв тілесні ушкодження потерпілому та просить обрати йому покарання не пов"язане з позбавленням волі, оскільки сам потерпілий просить його суворо не карати, заподіяні злочином збитки відшкодовано, він є неповнолітнім, до вчинення злочину працював та навчався. В доповненнях до апеляції від 15 жовтня 2007 року ОСОБА_2 вважає вирок суду незаконним, оскільки такий побудований на суперечливих показах потерпілого, який хоче помститися та посадити його за грати. В доповненнях до апеляції від 31 жовтня 2007 року ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування через однобічність судового слідства.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1 та його захисника про зміну вироку суду з підстав викладених у апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_2 про пом"якшення покарання з підстав наведених в первинній його апеляції та відмову від доповнень до апеляції, міркування прокурора про залишення вироку суду без зміни, дослідивши матеріали справи та доводи викладені в апеляціях, судова палата вважає, що апеляції не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Висновок суду про винність засуджених у вчиненні інкримінованих їм злочинів ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку доказах, яким судом дана повна та всебічна оцінка.

Твердження ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3, а також ОСОБА_2 про те, що засуджені не мали наміру на заволодіння майном потерпілого шляхом розбою і їх дії необхідно перекваліфікувати на ч.2 ст.186 КК України, тобто вчинення грабіжу, не ґрунтуються на матеріалах справи і є безпідставними.

За ч.2 ст. 186 КК України, зокрема, кваліфікується грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров"я потерпілого, або за попередньою змовою групою осіб.

З показань потерпілого ОСОБА_4 вбачається, що дії засуджених були узгоджені та спрямовані на досягнення єдиної мети, а саме на заволодіння майном потерпілого шляхом

3

нападу із застосуванням насильства небезпечного для життя і здоров"я потерпілого. Спілкування засуджених між собою, на які вказує потерпілий, як до, так і після вчинення злочину, звертання обох засуджених до потерпілого з вимогою передачі телефону свідчить про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мала місце домовленість про спільне заволодіння майном. Місце розташування засуджених відносно потерпілого та між собою, яке вказує потерпілий, спростовує показання засуджених про необізнаність дій одне одного.

Показання потерпілого про обставина вчинення відносно нього розбою засудженими є об"єктивними та послідовними і сумнівів у їх достовірності не викликають.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що показання засуджених про обставини злочину не відповідають дійсності і дані ними з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого їм злочину.

Згідно висновку експерта № 485 на тілі потерпілого ОСОБА_4 виявлені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров"я (а.с.63-64).

За змістом ст.187 КК України, фізичним насильством, небезпечним для життя чи здоров"я, охоплюється, зокрема, легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров"я.

Суд, належним чином оцінив усі розглянуті у судовому засіданні докази ті вірно кваліфікував дії засуджених за ч.2 ст. 187 КК України.

При призначенні покарання засудженим, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого засудженими злочину, особи винних та обставини, що пом"якшують їх вину і обрав покарання відповідно до вимог ст.65 КК України.

Підстав для зміни вироку суду та пом"якшення покарання засудженим, колегія суддів не знайшла.

На підставі наведеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України, судова палата, -

Ухвалила:

Вирок Рівненського міського суду відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без зміни, а подані у справі апеляції без задоволення.