УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №11-1078 2007р.                       Головуючий у 1-й інстанції

Категорія 142 ч.3 КК     1960р.               Колос Ю.А.

Доповідач- Слєпуха О.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2007 року жовтня місяця „24" дня             Колегія суддів судової палати у

кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого-судді- Гладія С.В. суддів- Лісіченко Л.М., Слєпухи О.Є. з участю прокурора - Подворчана Ю.М. та адвоката - ОСОБА_2 захисника - ОСОБА_3 засудженого - ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_2, старшого помічника прокурора Шишацького району на вирок Шишацького районного суду Полтавської області від „18" квітня 2007 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, житель АДРЕСА_1, працюю­чий прохідником шахти „Октябрська" ВАТ Криворізь­кого залізо-рудного комбінату, не судимий,-

засуджений до позбавлення волі:

-    за ч.2 ст. 141 КК України 1960 року до 2-х років,

-    за ч.3 ст.142 КК України 1960р. до 6-ти років з конфіскацією всього належного   йому   майна, на підставі ст.42 КК України 1960 року з конфіскацією всього належного йому майна.

2

За вироком місцевого суду ОСОБА_1визнаний винним в тому, що 22 квітня 1998 року за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які засуджені вироком судової колегії у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області від 6 березня 2002 року, увірвалися в приміщення магазину, розташованого по АДРЕСА_2, власником якого був ОСОБА_7 ОСОБА_8 став погрожувати ОСОБА_9 газовим пістолетом, а коли остання сказала, що він іграшковий, наніс потерпілій декілька ударів руками і ногами та спричинив їй фізичного болю, вимагаючи віддати гроші. В цей час ОСОБА_1і ОСОБА_5 відкрито заволоділи товарно-матеріальними цінностями, а ОСОБА_4  40 гривнями. Всього було викрадено майна на суму 411 грн. 20 коп.

З червня 1998 року ОСОБА_10 разом з ОСОБА_4, ОСОБА_6 та іншими особами в нічний час на автомобілі приїхали в с.Куйбишево Шишацького району Полтавської області, одягли маски, виготовлені з трикотажних шапок.ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_6 виламали вхідні двері будинку ОСОБА_12 і проникли в помешкання останнього. ОСОБА_8 погрожував ОСОБА_12 обрізом мисливської рушниці, а ОСОБА_10 і ОСОБА_6 били кулаками і дерев"яною палицею по голові і тілу потерпілого і спричинили йому ряд тілесних ушкоджень. Внаслідок нападу ОСОБА_10 за попередньою змовою з вказаними раніше засудженими особами викрали майно на суму 2640 грн.

5 вересня 1998р. ОСОБА_1за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_5 та іншою невстановленою особою, одягнувши маски, проникли в будинок, розташований по другому провулку Маяковського, 13 м.Лубни Полтавської області і вчинили напад на жителя цього будинку ОСОБА_13 Там до потерпілого застосували газовий пістолет, били його ним, кулаками і ногами в різні частини тіла ОСОБА_13 ОСОБА_5, ОСОБА_6 та невстановлена особа, внаслідок чого потерпілому були спричинені легкі тілесні ушкодження. ОСОБА_1в цей час залишався біля будинку і спостерігав за обстановкою, щоб попередити про небезпеку учасників розбою. Нападники викрали майно ОСОБА_13 на загальну суму 1779 грн. 40 коп.

Засуджений в апеляції просив скасувати вирок місцевого суду в зв"язку з неповнотою досудового і судового слідства та тому, що висновки суду, на його думку, не відповідають фактичним обставинам справи.

В доповненні до апеляції ОСОБА_1просить змінити вирок, застосувати до нього статті 69, 75 КК України і звільнити його від відбуття призначеного покарання та посилається на те, що злочини він вчинив понад 9 років тому, визнав себе винним, щиро кається, сприяв розкриттю злочинів, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, отримав на виробництві травми, позитивно характеризується і колектив заявив клопотання про передачу його на поруки.

Захисник-адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженого просить змінити вирок суду   перекваліфікувати   дії  ОСОБА_1 по епізоду нападу на

3

ОСОБА_13 з ч.3 ст.142 КК України 1960 року на ст.185ч.3 КК України 2001р., так як засуджений, спостерігаючи за обстановкою вважав, що приймає участь в крадіжці.

Крім того, цей апелянт пропонує суду апеляційної інстанції пом"якшити ОСОБА_1 покарання і застосувати до нього ст.ст.69, 75 КК України та посилається на те, що крім показань засудженого, який визнав себе частково винним в скоєнні злочинів, відсутні будь-які докази, щоб доводили його вину у вчиненні злочинів, а також на те, що пройшло біля 9 років після того, як він скоїв ці злочини і ОСОБА_1став на шлях виправлення, здобув освіту, одружився, має на утриманні неповнолітню дитину, позитивно характеризується по місцю роботи і проживанню, отримав виробничі травми.

Старший помічник прокурора Шишацького району в своїй апеляції просить скасувати вирок суду першої інстанції із-за м"якості призначеного покарання ОСОБА_1 за скоєння тяжкого і особливо тяжкого злочинів та пропонує суду апеляційної інстанції постановити новий вирок, обравши засудженому покарання за ст.141ч.2 КК України 1960р. З роки позбавлення волі, за ст.142ч.3 КК України 6 років позбавлення волі і на підставі ст.42 КК України 7 років позбавлення волі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який не підтримав подану апеляцію помічником прокурора пояснення засудженого, що просив задовольнити його доповнення до апеляції, пояснення захисників, що просили пом"якшити ОСОБА_1 покарання і застосувати до нього ст.75 КК України, перевіривши матеріали справи і мотиви апеляцій та приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.

Винність ОСОБА_1 у відкритому заволодінні майном ОСОБА_7 підтверджується показаннями останнього, допитаного в якості потерпілого, показаннями потерпілої ОСОБА_9, показаннями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, які підтвердили факт того, що в магазин увірвалося четверо чоловіків у масках і викрали товар і гроші, протоколом відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_6, протоколом явки з повинною останнього /а.с.24, 150 т.1/, протоколом огляду місця події /а.с.3-4 т.1/ актом ревізора про суму збитків /а.с.22 т.2/ та іншими матеріалами справи.

Участь ОСОБА_1 в нападі на ОСОБА_12 підтверджується показаннями останнього, допитаного в якості потерпшого про те, що в його житло проникли троє чоловіків в масках, нанесли удари кулаком та палицею в обличчя, погрожували обрізом і один з них вистрелив в нього після заволодіння його майном, аналогічними показаннями свідка ОСОБА_18, показаннями потерпілої ОСОБА_17, показаннями свідків ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, показаннями ОСОБА_6 і ОСОБА_4 на досудовому слідстві /а.с.139, 164, 171-176, 236-240 т.1/ , протоколами очних ставок з участю з цих осіб /а.с.201-206/, які підтвердили участь ОСОБА_1 в скоєнні цього злочину і те, що він наносив удари потерпілому

4

палицею, протоколом явки з повинною ОСОБА_4/а.с.164т.1/, протоколом відтворення обстановки і обставин події і з участю ОСОБА_6/а.с.161-165т.1/, іншими матеріалами справи та показаннями самого ОСОБА_1, який визнав в судовому засіданні те, що приймав участь у скоєнні цих двох злочинів.

Доведена вина ОСОБА_1 і у вчиненні нападу на ОСОБА_13 показаннями останнього, допитаного в якості потерпілого, який підтвердив факт нападу на нього трьох чоловік в масках, двоє з яких били його, а третій обшукував будинок, висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_13, згідно якого йому були спричинені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров"я /а.с.376 т.1/ протоколами впізнання потерпілим викрадених у нього речей /а.с.350, 373-374 т.1/ протоколом огляду місця події /а.с.322-324 т.1/, явкою з повинною ОСОБА_6 /а.с. 351 т.1/, протоколами відтворень обстановки і обставин події з участю ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які спростували доводи засудженого і його захисника про неучасть ОСОБА_1 в скоєнні розбою щодо ОСОБА_13 /а.с.344-348, 361-365 т.1/ і підтверджували ту обставину, що разом з ними в масці проник в житло останнього і ОСОБА_1, який знайшов там гроші, що були викрадені, показаннями свідків ОСОБА_23, ОСОБА_22, які підтверджували те, що в ході такої слідчої дії ОСОБА_6 стверджував те, що ОСОБА_1вчиняв разом з ним і ОСОБА_5 розбій щодо ОСОБА_13

ОСОБА_6 і ОСОБА_5 в засіданні апеляційного суду також показували те, що цей злочин з ними скоїв і ОСОБА_1ОСОБА_5 у власноручнонаписаній заяві до місцевого суду вказав те, що ці зазначені показання він повністю підтверджує.

Суд першої інстанції обгрунтовано не взяв до уваги показання ОСОБА_6 і ОСОБА_4, які вони давали в засіданні місцевого суду, так як ці показання спростовуються сукупністю вказаних доказів. Крім того, ці особи пояснили, що після вчинення злочинів пройшов тривалий час і вони не запам"ятали всі події, що були декілька років тому.

Сам ОСОБА_1в засіданні суду першої інстанції не заперечував того, що разом з іншими співучасниками скоєння повторного розбою приїхав в помешкання потерпілого ОСОБА_13, у дворі якого ОСОБА_6 і ОСОБА_5 одягли маски і проникли в будинок, а він залишився спостерігати за обстановкою.

Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні грабежу та двох епізодів розбою і правильно кваліфікував його дії за ст.ст.141ч.2, 142 ч.3 КК України 1960 року.

Відсутні підстави для перекваліфікації дій засудженого на ч.3 ст.185 КК України 2001 року по останньому епізоду. Він вчинив два аналогічні розбої.

5

Місцевий суд відповідно до вимог, передбачених ст.306 КПК України оголосив показання декількох потерпілих і свідків, які вони давали на досудовому слідстві та правомірно послався на них у вироку.

Висновки суду першої інстанції, викладені у вироку, відповідають фактичним обставинам справи.

Покарання ОСОБА_1 місцевий суд призначив з врахуванням ступені тяжкості скоєних 3-х епізодів злочинів, які вважаються тяжкими та наслідків від них. Від цих злочинів постраждало 5 потерпілих. Загальна сума матеріальних збитків завданих злочинами становить 20845,6 грн.

Тому обгрунтовано суд першої інстанції обрав ОСОБА_1 реальне покарання у вигляді позбавлення волі і не знайшов підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України.

При цьому суд взяв до уваги всі дані про особу ОСОБА_1 та обставини, що пом"якшують покарання, в тому числі і ті, на які посилались засуджений і його захисник в своїх апеляціях і призначив покарання за кожний скоєний злочин і за сукупністю їх, фактично мінімальні передбачені відповідними статтями Кримінального Кодексу.

Обране ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам як ст.39 КК України 1960 року, так і ст.65 КК України 2001 року.

Відсутні підстави для призначення більш суворого покарання та для пом"якшення його.

Крім того, колегія суддів і не має можливості для пом"якшення покарання, так як ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області від 26 квітня 2006 року, яка вступила в законну силу, був скасований вирок Шишацького районного суду Полтавської області від 20 січня 2006 року, яким ОСОБА_1був засуджений до 5 років позбавлення волі з випробуванням, з направленням справи на новий судовий розгляд. В цій ухвалі зазначено те, що ОСОБА_1 обрав занадто м"яке покарання суд першої інстанції і необгрунтовано застосував ст.ст.69, 75 КК України.

В ревізійному порядку колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на те, що той, постановляючи вирок від 18 квітня 2007р., відповідно до вимог, передбачених ст.335 КПК України не зазначив в ньому початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 та не прийняв рішення про залік досудового ув'язнення. Тому він повинен вирішити ці питання в порядку, передбаченому ст.ст.409, 411 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.365-366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляції засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_2, а також старшого помічника прокурора Шишацького району Полтавської області залишити без задоволення, а вирок Шишацького району Полтавської області від 18 квітня 2007 року щодо ОСОБА_1- без змін.

6

В ревізійному порядку пропонується суду першої інстанції вирішити відповідно до ст.ст.409,411 КПК України питання про початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 та про залік досудового ув'язнення.