АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-1203 2007 року Головуючий у 1-й інстанції Окунь Т.В.
Категорія ч.2 ст. 125 КК України Доповідач: Ландар О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого Ландаря О.В.
Суддів Денисенко Л.М., Бурди К.І.
засудженого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві 30 листопада 2007 року кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Комсомольського міського суду від 6 липня 2007 року,-
Встановила:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянин України, уродженець с.Семенівки, житель м.Комсомолъсъка Полтавської області, освіта середньо-спеціальна, одружений, охоронник ОДА «Захист», не судимий,-
засуджений за ч.2 ст.125 КК України на 6 (шість) місяців виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням на користь держави 10% заробітку щомісячно.
Стягнуто з засудженого на користь потерпілого ОСОБА_2 159грн. 14коп. на відшкодування матеріальних збитків та 2000 грн. моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 11 вересня 2006 року у проміжок часу з 16-30 до 19 год. знаходячись на території гаражного товариства №1 по вул.Строна в м.Комсомольську, на грунті давніх особистих неприязних стосунків, наніс удар кулаком в обличчя, а потім декілька ударів ногами і руками по тілу потерпілому ОСОБА_2, 1940р.н., умисно заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров'я у виді закритої черепно-мозкової травми, яка викликала струс головного мозку та саден на обличчі.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування вироку суду та закриття провадження у справі за відсутністю в його діях складу злочину посилаючись на те, що суд дав невірну оцінку зідраним доказам, зокрема, свідченням потерпілого, який, на його думку давав суперечливі показання і знаходився у статі сп'яніння, та необгрунтовано відкинув свідчення ряду свідків, що були допитані за його клопотанням.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3, що підтримували подану апеляцію та просили про скасування вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши мотиви поданої апеляції, колегія суддів не знаходить підстав до її задоволення.
Висновок суду про те, що Зінченко умисно заподіяв пенсіонеру ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад її здоров'я ґрунтується на сукупності досліджених і належним чином оцінених доказів.
Доводи у апеляційній скарзі про недоведеність винності засудженого у вчиненні цього злочину були ретельно перевірені в судовому засіданні і правильно визнані необгрунтованими.
Твердження у апеляції про неправдивість показань потерпілого колегія суддів визнає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки ці показання були детально перевірені судом і проаналізовані в сукупності з іншими доказами, підстав сумніватися в їх достовірності у суду не було і він обґрунтовано визнав їх належним джерелом доказів.
2
Так, із показань потерпілого ОСОБА_2 видно, що побачивши як засуджений розвантажував у гараж привезені каністри, він промовив, що «охорона комбінату скоро розтягне весь комбінат». У відповідь на це Зінченко підійшов до нього і раптово ударив кулаком в обличчя, а коли він упав - наніс ще декілька ударів по тулубу. В цей час під'їхав хтось із сусідів і Зінченко залишив його і поїхав.
Показання потерпілого про обставини його побиття є послідовними, не викликають сумніву в їх об'єктивності, оскільки узгоджуються з іншими доказами, а тому обґрунтовано покладені в основу вироку.
Так свідок ОСОБА_4 підтвердив, що під'їжджаючи до свого гаража він бачив ОСОБА_1, який виходив із гаража потерпілого, а коли зайшов туди сам, то побачив закривавленого ОСОБА_2, що лежав на підлозі. Він допоміг йому піднятися та умитися, та порадив звернутися у лікарню, що той і зробив.
Із долучених до справи документів видно, що в той же день потерпший ОСОБА_2 звернувся за медичною допомогою та із заявою в органи міліції про притягнення охоронника ГЗК ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за його побиття.
Судом була вивчена медична документація у якій засвідчено, що при наданні первинної медичної допомоги у ОСОБА_2 було виявлено садно на носі, що переходить на спинку носа, окрім того потерпілий скаржився на хворобливість при пальпації в області 1-2 хребців поперекової зони. Даних про те, що у момент звернення за допомогою хворий був у нетверезому стані медичні документи не містять.
За даними судово-медичної експертизи виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження у виді ЗЧМТ, що викликала струс головного мозку, та садна на обличчі могли утворитися від дії тупого предмету -кулака чи ноги у взутті, в строк та за обставин, на які вказує потерпілий. В той же час вони не могли утворитися при вільному падінні тіла з висоти власного зросту, як при наданні тілу прискорення, так і без нього.
Висновок експерта мотивований, аргументований та обґрунтований і ніяких сумнівів в його неправильності не у колегії суддів викликає.
Що стосується показань допитаних за клопотанням засудженого свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про те, що в той день вони бачили потерпілого ОСОБА_2 у нетверезому стані, який неодноразово падав та приставав до громадян, то суд першої інстанції визнав їх неспроможними, навівши у вироку переконливі аргументи своїх висновків.
Таким чином, наведені та інші докази, що детально викладені у вироку суду, повністю викривають ОСОБА_1 як особу, що навмисно заподіяла пристарілому потерпілому ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження, а тому виходячи із їх тяжкості суд вірно кваліфікував дії винного за ч.2 ст.125КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_1, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України врахував як тяжкість вчиненого злочину, конкретні обставини справи, так і позитивні дані про особу засудженого, обставини, що пом'якшують покарання. Призначене покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів і підстав для його пом'якшення немає.
Кошти на користь потерпілого на відшкодування заподіяної йому злочинними діями засудженого матеріальної і моральної шкоди стягнуті судом відповідно до вимог чинного законодавства.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Комсомольського міського суду від 6 липня 2007 року щодо нього - без зміни.