Справа № 201/2170/12 Провадження № 22-ц/772/1612/2013Головуючий в суді першої інстанції:Переверзєв С.В.
Категорія: 37Доповідач: Чорний В. І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2013 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Чорного В.І.
суддів: Медвецького С.К., Оніщука В.В.,
при секретарі: Богацькій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 26 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Войнашівська сільська рада Барського району Вінницької області, ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним, -
в с т а н о в и л а :
В квітні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_7 на день смерті якої відкрилася спадщина, яку позивач мав намір успадкувати за заповітом, складеним дружиною на його ім'я. Однак, при зверненні до нотаріальної контори виявилося, що спадкодавець за день до смерті склала новий заповіт на іншу особу ОСОБА_4, посвідчений секретарем Войнашівської сільської ради 29 листопада 2011 року. Вказаний заповіт не міг бути підписаний ОСОБА_7, так як вона тяжко хворіла і за станом здоров'я , викликаний тривалим перебігом розладу психіки і поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку судинного ґенезу фізично не мала можливості підписувати будь-які документи, в тому числі і заповіт.
Посилаючись на зазначені обставини, а також на те, що він є інвалід третьої групи позивач вважає, що заповіт було вчинено та підписано не з власної волі, а тому просив визнати вказаний заповіт недійсним.
Ухвалою Барського районного суду Віннцької області від 26 грудня 2012 року провадження у справі за позовом ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним закрито з підстав, передбачених п.6 ч.І ст.205 ЦПК України.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначену ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з положення п.6 ст.1 ст.205 ЦПК України з наявності смерті позивача і що спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Проте, такий висновок суду не можна вважати обґрунтованим, оскільки він суперечить закону.
З матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, заяву про прийняття спадщини подала мати померлого ОСОБА_1
Відповідно до ст.37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. За правилами цієї норми закону усі дії, вчиненні в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Таким чином, ухвала суду суперечить вимогам цивільного процесуального законодавства, а тому вона не може вважатися законною та обгрунтованою і підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 26 грудня 2012 року скасувати, а справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: В.І.Чорний
С.К.Медвецький
В.В.Оніщук
З оригіналом вірно: