АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

№ 33/796/784/2013 Постанова винесена суддею Журавською О.В.

Категорія: ст. 124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2013 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Горб І.М., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3, його захисника ОСОБА_4, іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5, розглянувши апеляційну скаргу

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працюючого інженером в НВП «Термобудмонтаж», ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 29 квітня 2013 року,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 29 квітня 2013 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 гривень.

Згідно з постановою суду, 26 лютого 2013 року о 18 годині 20 хвилин по пр. Броварському, 16-а в м. Києві ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_2, не врахував дорожньої обстановки перед зміною напрямку руху, перед перестроюванням не переконався, що це буде безпечно, та під час перестроювання з середньої смуги в крайню ліву, не пропустив автомобіль «Опель», державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався по тій смузі, на яку ОСОБА_3 мав намір перестроїтись в попутному напрямку, що призвело до зіткнення транспортних засобів, від чого автомобіль «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_2, відкинуло на зустрічну смугу, де відбулося зіткнення з автомобілем «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_6, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п. 10.1, 10.3, 2.3 (б) ПДР України.

Суд у постанові дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_3 вбачається склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить призначити по справі судово-технічну експертизу, скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою визнати винним в ДТП водія ОСОБА_5

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що суд першої інстанції дійшов висновку про його винуватість в порушенні правил дорожнього руху, що призвело до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, без повного та всебічного вивчення всіх обставин справи і такий висновок суду ґрунтується на суперечливих доказах.

Зокрема, як зазначає апелянт, показання водія автомобіля «Опель Вектра» ОСОБА_5 в частині значної швидкості автомобіля «Хюндай» та неочікуваності його маневру не відповідають фактичним обставинам справи та є технічно не достовірними, оскільки спростовуються наданими суду фотографіями, з яких вбачається, що сильного удару між автомобілями «Хюндай» та «Опель Вектра» не було, що свідчить про приблизно однакову швидкість обох автомобілів, а, зафіксовані в схемі ДТП, сліди юзу автомобіля «Хюндай» вказують на те, що автомобіль «Хюндай» не приймав різких маневрів, а рухався за сталим напрямком.

Водночас, як зазначає апелянт, відсутність слідів гальмування автомобіля «Опель» свідчить про умисел водія цього автомобіля на створення ДТП. На думку апелянта, внаслідок конфлікту, який стався між ними раніше, водій автомобіля «Опель Вектра», котрий очевидно бачив здійснюваний ним маневрта розуміючи, що у випадку ДТП винним буде ОСОБА_3, навмисно прискорився та здійснив зіткнення з автомобілем «Хюндай».

Крім того зазначає, що для повного з'ясування всіх обставин справи, в суді першої інстанції було заявлено клопотання про призначення судової авто-технічної експертизи, однак, суд безпідставно відмовив у заявленому клопотанні, що, на думку апелянта, і призвело до невірного вирішення справи та фактичного порушення його права на захист.

Від інших учасників дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на адресу Апеляційного суду м. Києва надійшли заперечення на апеляцію ОСОБА_3, в яких вони просять апеляцію ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4, які підтримали подану апеляційну скаргу, пояснення іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляції, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок судді районного суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведенні у постанові.

Зокрема вина апелянта підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою дорожньо-транспортної пригоди, поясненнями водіїв ОСОБА_5, ОСОБА_6 та й самого ОСОБА_3

Дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ст.124 КУпАП, як такі, що виразилися у порушенні п.п. 2.3 «б», 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Висновки суду, які викладенні в постанові, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події.

Доводи апелянта, про те що, він не винуватий в скоєнні ДТП і порушення вимог Правил дорожнього руху України допустив водій ОСОБА_5, який очевидно бачив здійснюваний ним маневр та навмисно прискорився і здійснив зіткнення з його автомобілем «Хюндай», є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, водій ОСОБА_5 пояснив, що він, знаходячись за кермом автомобіля «Опель Вектра», рухався по Броварському проспекту в напрямку м. Бровари в крайній лівій смузі та відчув сильний поштовх з правої сторони від автомобіля «Хюндай Туксон», водій якого на великій швидкості підрізав його з правої смуги та зіткнувся з правим переднім крилом його автомобіля лівими задніми дверима, а потім лівим заднім колесом та заднім бампером з лівої сторони. В подальшому автомобіль «Хюндай Туксон» по інерції виїхав на зустрічну смугу, де здійснив зіткнення з автомобілем «Тойота».

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_5 підтвердив надані ним одразу після ДТП пояснення, при цьому також вказав, що на момент зіткнення рух був досить інтенсивним, проїзна частина дороги була завантажена автомобілями і, рухаючись у крайній лівій смузі зі швидкістю близько 50 км/год, він побачив з правої сторони силует автомобіля, який з правого ряду почав їхати поперек його автомобіля.

З наявних в матеріалах справи пояснень ОСОБА_6 вбачається, що він рухався по Броварському проспекту в напрямку м. Києва в крайній лівій смузі і з зустрічної середньої смуги, перетнувши подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки, виїхав автомобіль «Хюндай Туксон» та вдарив його автомобіль в ліву сторону.

Також водій ОСОБА_3 в своїх поясненнях в суді апеляційної інстанції вказав, що рухаючись в середньому ряду на півкорпуса перед автомобілем «Опель», він почав здійснювати перестроювання в крайню ліву смугу і ще не закінчив маневр, як водій автомобіля «Опель» прискорився і він відчув поштовх в колесо та його виштовхало на зустрічну смугу, де сталося зіткнення з автомобілем «Тойота».

Отже, ті обставини, що на момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 здійснював перестроювання і цей маневр не закінчив, підтверджуються, як поясненнями водіїв ОСОБА_5 та ОСОБА_6, так і самого ОСОБА_3

Також вина апелянта підтверджується і схемою дорожньо-транспортної пригоди, в якій зафіксовано місце зіткнення транспортних засобів, їх розташування після зіткнення, а також пошкодження, які мали автомобілі в результаті дорожньо-транспортної пригоди, а саме, що в автомобілі «Хюндай» пошкоджено задній та передній бампери, заднє та переднє ліві крила, задні ліві двері, капот, решітка радіатора, передні світлові прилади, в автомобілі «Опель» - передній бампер, передня блок-фара, решітка радіатора, переднє праве крило та переднє праве колесо, а в автомобілі «Тойота» - обидва передні бампери, лівий поріг, обидві ліві двері, крила, середня стійка та подушки безпеки, при цьому всі учасники дорожньо-транспортної пригоди погодились зі складеною схемою та підписали її (а.с. 3).

Характер і локалізація пошкоджень на автомобілях «Опель» та «Хюндай» свідчать про те, що саме передньою правою частиною автомобіль «Опель» контактував із задньою лівою частиною автомобіля «Хюндай».

Згідно схеми дорожньо-транспортної пригоди, в напрямку огляду три смуги для руху, ширина першої смуги складає 4,4 м, другої смуги - 3,6 м, третьої смуги - 3,4 м, загальна ширина проїзної частина становить 11,4 м.

Зі схеми дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що місце зіткнення автомобілів «Хюндай» та «Опель» знаходиться на відстані 8,1 м від правого краю проїзної частини, що свідчить про те, що зіткнення сталося в крайній лівій смузі, при чому на її початку.

Отже, дані схеми дорожньо-транспортної пригоди щодо розташування транспортних засобів після зіткнення, характер та локалізація пошкоджень, які мали автомобілі після дорожньо-транспортної пригоди та які зазначені в схемі дорожньо-транспортної пригоди, свідчать про те, що на момент зіткнення автомобіль «Хюндай» здійснював перестроювання в ліву смугу, по якій рухався автомобіль «Опель», і маневр перестроювання не завершив.

Таким чином, сукупність досліджених судом доказів свідчить про недотримання водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до якихперед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а у разі перестроювання - дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтись.

Виконання положень п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху полягає в тому, що, починаючи перестроювання, необхідно переконатися, що не буде створена небезпека тим транспортним засобам, на смугу руху яких водій буде перестроюватись, і залежно від обстановки, в одних випадках зачекати з перестроюванням, в інших - прискорити виконання маневру, а якщо ймовірне виникнення небезпечної ситуації, водій транспортного засобу, що перестроюється, повинен відмовитися від зміни смуги руху, чого не було дотримано з огляду на надані в апеляційному суді пояснення ОСОБА_3 про те, що він почав здійснювати перестроювання, в лівий ряд, знаходячись в середньому ряду на півкорпуса перед автомобілем «Опель».

Сукупністю досліджених судом доказів спростовуються доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди та про його невинуватість у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди.

Зокрема, доводи апеляції ОСОБА_3 щодо швидкості руху автомобіля «Опель» є суперечливими, оскільки в одному випадку він зазначає про приблизно однакову швидкість його автомобіля та автомобіля «Опель», в іншому, що автомобіль «Опель» прискорився, коли він почав здійснювати маневр.

Між тим, об'єктивні дані, які б свідчили про прискорення автомобіля «Опель» в матеріалах справи відсутні, а доводи ОСОБА_3 в цій частині, з огляду на його ж пояснення в суді апеляційної інстанції про початок здійснення ним маневру перестроювання, коли він знаходився на півкорпусу попереду автомобіля «Опель», не заслуговують на увагу.

При цьому слід також зауважити, що за вимогами п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, перестроювання необхідно виконувати так, щоб не змушувати інших водіїв змінювати напрямок і швидкість руху, та оскільки з вказаних водіями обставин ДТП вбачається, що автомобіль «Хюндай» здійснював перестроювання з середньої смуги в ліву смугу, по якій рухався автомобіль «Опель», то, виходячи з положень п. 1.4 Правил дорожнього руху, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці правила, водій автомобіля «Хюндай» - ОСОБА_3 не мав переваги на рух перед водієм автомобіля «Опель», а тому останній не повинен був виконувати вимогу п. 12.3 Правил дорожнього руху відносно водія автомобіля «Хюндай».

Оскільки наслідки у виді механічних пошкоджень як автомобіля «Опель Вектра», державний номерний знак НОМЕР_3, так і автомобіля «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_4, знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з недотриманням ОСОБА_3 вимог правил дорожнього руху при здійсненні перестроювання, то є правильним і висновок суду про винуватість ОСОБА_3 у здійсненні дорожньо-транспортної пригоди під час якої зазнав пошкоджень і транспортний засіб «Тойота».

Таким чином, висновок в протоколі про адміністративне правопорушення і в постанові судді про порушення ОСОБА_3 вимог правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тобто про вчинення ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є обґрунтованим.

З огляду на достатність в матеріалах справи доказів вини ОСОБА_3 в порушенні вимог правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, підстав для проведення по справі судової автотехнічної експертизи не вбачається, а відтак, посилання апелянта на те, що при розгляді справи в суді першої інстанції безпідставно було відхилено клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи, з урахуванням апеляційного перегляду його доводів за скаргою, не вплинула на правильність прийнятого судом рішення.

Отже, розглядаючи матеріали справи, суд першої інстанції дослідив належним чином зібрані докази по справі, а також з'ясував всі обставини у справі, тобто дотримався вимог ст.ст. 251, 280 КУпАП.

Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події. При винесенні постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження матеріалів справи.

Накладаючи адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., суддя дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП, і обґрунтовано визначив вид та розмір адміністративного стягнення, виходячи з характеру вчиненого правопорушення, особи порушника.

За таких обставин, постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування - відсутні, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 29 квітня 2013 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 гривень, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду м. Києва Горб І.М.