Справа № 123/4672/13-к
Провадження №1-кп/123/206/2013
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.06.2013 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя у складі:
головуючого судді Білоусова М.М.,
при секретарі Рефатовій Г.Р.,
за участю прокурора Ванашової К.Г.,
захисника, адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працює, прож.: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимий:
-13.10.2006 року Київським районним судом м. Сімферополя за ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі;
-07.04.2010 року Київським районним судом м. Сімферополя за ст.185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки;
-10.08.2010 року Київським районним судом м. Сімферополя за ст.185 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;
-20.05.2011 року Центральним районним судом м. Сімферополя за ст.ст.185 ч.2, 70 ч.4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 23.01.2013 року УДЗ на 11 місяців 28 днів,
у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.ст. 15 ч.2, 186 ч.2 КК України, суд-
в с т а н о в и в:
13 лютого 2013 року приблизно о 20 годині ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до магазину «Айком», який розташований за адресом: м. Сімферополь, прос. Кірова, 68, де він вважав, що діє непомітно, викрав з вітрини магазину дві коробки з під плеєру «Ipod-Touh», в кожній з яких знаходилися: кабель USB - вартістю 449 грн., і навушники, вартістю 749 грн., загальною вартістю 1198 грн., а всього з урахуванням двох коробок викрав майно, що належить ОСОБА_3 на загальну суму 2396 грн.
Під час скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_2 був помічений продавцем магазину ОСОБА_4, який усвідомлюючи те, що відбувається, став кричати і вимагати повернути викрадене. У цей час інший продавець магазину ОСОБА_5, також став кричати та почав переслідувати, затримавши ОСОБА_2 з викраденим на вулиці біля магазину. Таким чином, ОСОБА_2 не довів злочинний намір до кінця з причин не залежними від нього.
Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в скоєному правопорушенні не визнав і пояснив, що дійсно після того, як він скоїв крадіжку, його помітили і він відразу ж відмовившись від її здійснення став виходити на вулицю, де був затриманий продавцем.
Незважаючи на те, що обвинувачений свою вину у скоєному правопорушенні не визнав, його винність в скоєному підтверджується:
- показаннями свідка ОСОБА_6 що він працює продавцем магазину. Перед його закриттям, у вечірній час доби, в магазин зайшов раніше незнайомий ОСОБА_2 Він бачив, як останній викрав з прилавка дві коробки з товаром. Став кричати, однак той почувши його не відреагував, та пішов на вулицю. У цей час з підсобки вийшов інший продавець ОСОБА_7, який з криком кинувся затримувати викрадача. На вулиці біля магазину ОСОБА_2 був затриманий. Коли його завели, то у нього була викрадена коробка, а інша коробка випала, коли він намагався втекти з магазину;
- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_7;
- консультативним висновком спеціаліста нарколога від 13.02.2013 року, згідно з якого ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп'яніння; (а.с. 57)
- протоколом прийняття заяви від потерпілого про скоєне правопорушення; (а.с.58)
- довідкою про вартість викраденого. Так вміст товару, який знаходився в одній коробці складає 1198 грн.; (а.с. 59)
- протоколом огляду викрадених у ОСОБА_2 речей; (а.с. 61-62)
Таким чином, дав оцінку всім доказам у їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого необхідно кваліфікувати за ст.ст.15 ч.2, 186 ч.2 КК України тобто замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), скоэний повторно.
Доводи обвинуваченого та його захисника про те, що ОСОБА_2 не скоював правопорушення за ст.ст. 15 ч.2, 186 ч.2 КК України, не можуть бути прийняті судом, оскільки спростовуються вище наведеними доказами обвинувачення і розцінюються, як обраний спосіб захисту.
Призначаючи міру покарання обвинуваченому суд, у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, раніше судимий, задовільно характеризується, психічно здоров.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого передбачених ст.66 КК України суд не вбачає.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, передбаченою ст.67 КК України, суд визнає вчинення правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Оскільки обвинувачений у скоєному не розкаявся, раніше неодноразово судимий, за вчинення аналогічних правопорушень, здійснив правопорушення в період випробувального терміну, суд вважає за необхідне призначити йому покарання пов'язане з ізоляцією від суспільства.
Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд-
з а с у д и в:
ОСОБА_2 визнати винним за пред’явленим обвинуваченням за ст.ст.15 ч.2, 186 ч.2 КК України і призначити покарання за вказаною статтею у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
У силу ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Центрального районного суду м. Сімферополя від 20.05.2011 року, та остаточно визначити покарання за сукупністю вироків 5 років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити без змін – тримання під вартою.
Термін покарання обчислювати з моменту затримання з 14.02.2013 року.
Вирок набирає законної сили протягом 30 днів, якщо він не оскаржується в апеляційному порядку.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів через Київський районний суд м. Сімферополя до Апеляційного суду АР Крим, з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою в той же строк з дня вручення йому копії вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору, а учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні, надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя Білоусов М. М.