АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Апеляційне провадження № 11- сс/790/307/13 Слідчий суддя: Єфіменко Н.В.
Справа № 640/8016/13-к Доповідач: Олефір Н.О.
Категорія ст. 184 КПК України
У Х В А Л А
іменем України
23 травня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - Олефір Н.О.,
суддів - Меркулової Т.В., Курила О.М.,
при секретарі - Лесківі Е.П.,
за участю прокурора - Стадника І.О.,
захисника - ОСОБА_1,
підозрюваного - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора прокуратури м. Харкова на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 17 травня 2013 року,
в с т а н о в и л а:
Слідчим з ОВС прокуратури м. Харкова 17.05.2013 року подано клопотання про застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 17.05.2013 року задоволено клопотання слідчого з ОВС прокуратури м. Харкова і обрано у відношенні ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначену суму застави у розмірі 68 820 грн.
Прокурор прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 17.05.2013 року про обрання стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 та не визначати розмір застави.
Свою апеляційну скаргу прокурор мотивує тим, що слідчим суддею при винесенні ухвали про обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 визначено розмір застави. Прокурор посилається на те, що слідчий суддя згідно ч. 4 ст. 183 КПК України має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочинів, вчинених із застосуванням насильства або погрозою його застосування і вказує на те, що слідчим суддею не в повній мірі прийнято до уваги, що ОСОБА_2, будучи працівником правоохоронного органу, обізнаний та має професійний досвід щодо форм і методів проведення оперативно-розшукової діяльності, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, який кваліфікується як тяжкий та вчинений у співучасті з іншими оперативними працівниками ВБНОН із застосуванням насильства та погрозою його застосування відносно потерпілого.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора Стадника І.О., який просив задовольнити його апеляційну скаргу, пояснення підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
З матеріалів справи вбачається, що 02.05.2013 року відомості про скоєння кримінального правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013220010000030.
ОСОБА_2 підозрюється в тому, що 30.04.2013 року, приблизно о 17 год. 00 хв., за попередньою змовою з оперативними працівниками ВБНОН ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 завідомо незаконно затримали ОСОБА_9, супроводжуючи свої дії протиправним застосуванням насилля та спеціальних засобів – наручників. Після чого ОСОБА_2 спільно з оперативними працівниками ВБНОН ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 доставили ОСОБА_9 до приміщення ХМУ ГУМВС України в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Ярославська, 1/29, де в службовому приміщенні БНОН ОСОБА_2 протягом тривалого часу продовжував застосовувати фізичне насильство до ОСОБА_9, спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження.
За вчинення вказаного кримінального правопорушення ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі і відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
У своєму клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та як передбачено ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Підозра ОСОБА_2 в скоєнні кримінального правопорушення підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Згідно із вимогами ст. 194 КПК України, слідчий суддя вмотивовано вважає обґрунтованою підозру ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення і вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається слідчий в своєму клопотанні про обрання запобіжного заходу і які доведено прокурором у судовому засіданні, що унеможливлює обрання відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу більш м’якого, ніж у вигляді тримання під вартою.
Водночас слідчим суддею при винесенні ухвали про обрання запобіжного заходу повністю враховано вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному і з урахуванням його сімейного та матеріального стану та інших відомостей про його особу, обґрунтовано та вмотивовано, згідно із вимогами ст. 182 КПК України визначено заставу у розмірі 60 мінімальних заробітних плат, тобто в сумі 68820,00 гривень, що не суперечить вимогам ч. 4 ст. 183 КПК України.
За таких обставин, колегія судів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та вмотивованою, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді.
Керуючись ст. 405, ч. 3 ст. 407, ст. 422 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу прокурора прокуратури м. Харкова залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 17 травня 2013 року у відношенні підозрюваного ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення застави в сумі 68820,00 гривень залишити без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий –
Судді –