Справа № 122/12553/13- ц
Провадження по справі 2/122/648/13
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 травня 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, у складі:
головуючого, судді – Корогодіної О.Е.
при секретарі – Житєлєві К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, пені за прострочення виконання, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 27 376,02 грн. та пені за прострочення виконання грошового зобов’язання в сумі 7973,80 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.10.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики № 2 у письмовій формі на суму 3425 доларів США. Грошова позика була передана на споживчі цілі строком до 12.11.2012 року, відповідно до п. 4 Договору. До теперішнього часу відповідачем грошове зобов'язання не виконано.
Представник позивача до судового засідання не з’явився, надав на адресу суду заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність, позов підтримав та просив ухвалити заочне рішення у разі неявки відповідача.
Відповідач до судового засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належно, про причини неявки суду не повідомила.
Оскільки відповідач вважається таким, що повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, і від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, суд вважає за можливе повести заочний розгляд справи.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України – кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.
А відповідно до частини 3 вищенаведеної статті Закону, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.
Статтею 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність, яка становить три роки.
Судом встановлено, що 12.10.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики № 2 у письмовій формі на суму 3425 доларів США. Грошова позика була передана на споживчі цілі строком до 12.11.2012 року, відповідно до п. 4 Договору.
На час звернення до суду сума позики в сумі 3425 доларів США еквівалентна 27376,02 грн., згідно курсу, встановленого Національним банком України 18.01.2013 р. (799,3000 гривень за 100 доларів США)
Строк розрахунку за п.п 1.3 договору позики зазначений як 12.11.2012 р., дата проведення розрахунку – 22.11.2012 р., тобто прострочка виконання зобов’язання становить 10 днів. Пунктом 7 договору позики встановлений розмір пені – 3% від несвоєчасного виконання грошового зобов’язання позичальником за кожний день прострочки виконання. Таким чином, сума прострочки становить 7973,80 грн., а загальна сума заборгованості – 35349,82 грн.
Станом на 30 травня 2013 року відповідачем грошове зобов'язання не виконано.
Відповідно до ст. 530 ЦК України – якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Частина третя вказаної статті визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно статті 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно ст. 625 ЦК України – боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких підстав, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та пені за прострочення виконання грошового зобов’язання.
Відповідно до частини першої статті 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 530, 549, 551, 625 ЦК України, ч. 3 ст. 61 ЦПК України, керуючись статтями 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та пені за прострочення виконання грошового зобов’язання – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 2 від 12.10.2012 р. в сумі 27376 (двадцять сім тисяч триста сімдесят шість) гривень 02 копійки, пеню за порушення виконання грошового зобов’язання в сумі 7973 (сім тисяч дев’ятсот сімдесят три) гривні 80 копійок; а всього 35349 (тридцять п’ять тисяч триста сорок дев’ять) гривень 82 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 353 грн. 50 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя