СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
06 грудня 2006 | Справа № 2-26/12533-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Видашенко Т.С.,
суддів Заплави Л.М.,
Латиніна О.А.,
секретар судового засідання Долгова М.В.
за участю представників сторін:
позивача: Скворцов Олександр Геннадійович, дов. № 404/01-10 від 05.07.2006, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим
відповідача: не з'явився, Верховна Рада Автономної Республіки Крим
розглянувши апеляційну скаргу Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Проніна О.Л.) від 06 жовтня 2006 року по справі № 2-26/12533-2006А
за позовом Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим (пр. Кірова, 13, Сімферополь, 95000)
до Верховної Ради Автономної Республіки Крим (вул. К. Маркса, 18, Сімферополь, 95000)
про визнання нормативно-правового акту таким, що не відповідає законодавству України
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 жовтня 2006 року у справі № 2-26/12533-2006А (суддя Проніна О.Л.) закрито провадження у адміністративній справі за позовом Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим до Верховної Ради Автономної Республіки Крим про визнання нормативно-правового акту таким, що не відповідає законодавству України.
Ухвала мотивована тим, що відповідно до статті 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Пунктом 4 частини 1 статті 150 Конституції України передбачено, що до повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України.
Враховуючи положення вищенаведених правових норм, господарський суд Автономної Республіки Крим закрив провадження у адміністративній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погодившись з ухвалою суду, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу господарського суду першої інстанції, справу направити до господарського суду Автономної Республіки Крим для продовження розгляду.
В апеляційній скарзі Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим вказує, що приймаючи оскаржувану ухвалу, господарський суд Автономної Республіки Крим невірно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема положення Закону України „Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР та Кодексу адміністративного судочинства України. Детальніше доводи викладені у апеляційній скарзі.
У судове засідання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, яка була належним чином повідомлена про дату, час і місце засідання суду, свого представника не направила. Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розгляду справи.
Розпорядженням виконуючого обов’язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2006 року здійснена заміна судді Лисенко В.А. на суддю Латиніна О.А.
Переглянувши ухвалу господарського суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Верховної Ради Автономної Республіки Крим та просило визнати Регламент роботи Верховної Ради Автономної Республіки Крим, затверджений Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 30 червня 1998 року № 109-ІІ, таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, зокрема Закону України „Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим” від 2 березня 2000 року № 1524-III, а також зобов’язати Верховну Раду Автономної Республіки Крим внести відповідні зміни та доповнення до статті 27 Регламенту роботи Верховної Ради Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 30 червня 1998 року № 109-ІІ, з метою врахування у порядку надання слова для виступу на пленарних засіданнях Верховної Ради Автономної Республіки Крим вимог пункту „б” статті 10 Закону України „Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим”.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 липня 2006 року позовна заява Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим залишена без руху.
Позивач на підставі статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України уточнив свої позовні вимоги та просив визнати Регламент роботи Верховної Ради Автономної Республіки Крим, затверджений Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 30 червня 1998 року № 109-ІІ, таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, зокрема Закону України „Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим” від 2 березня 2000 року № 1524-III, скасувати статтю 28 Регламенту роботи Верховної Ради Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 30 червня 1998 року № 109-ІІ, а також зобов’язати Верховну Раду Автономної Республіки Крим внести відповідні зміни та доповнення до статті 28 Регламенту роботи Верховної Ради Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 30 червня 1998 року № 109-ІІ, яка б при визначенні порядку надання слова на пленарних засіданнях Верховної Ради Автономної Республіки Крим містила окрему норму наступного змісту: „Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим бере участь у роботі Верховної Ради Автономної Республіки Крим з правом дорадчого голосу. Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим виступає на засіданні Верховної Ради після надання йому слова головуючим на пленарному засіданні”.
Заявлені позовні вимоги Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим обґрунтувало тим, що положення, яке оспорюється, а саме стаття 28 Регламенту роботи Верховної Ради Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 30 червня 1998 року № 109-ІІ, суперечить вимогам частини 2 статті 135 Конституції України.
Однак, відповідно до статті 147 Конституції України Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.
Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 150 Конституції України передбачено, що до повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Аналогічна норма міститься і у пункті 1 статті 13 Закону України „Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР:
„Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо: конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим”.
Частиною 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначені спори на які поширюється компетенція адміністративних судів.
Частиною 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений перелік публічно-правових спорів, на які компетенція адміністративних судів не поширюється, зокрема компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України.
За вказаних обставин Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про повне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлено.
Отже, вимоги Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 жовтня 2006 року у справі № 2-26/12533-2006А відсутні.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 жовтня 2006 року у справі № 2-26/12533-2006А залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Постанову або ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.С. Видашенко
Судді Л.М. Заплава
О.А.Латинін