Судове рішення #307060
2/1408

                        

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "31" жовтня 2006 р.                                                           Справа № 2/1408

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Зарудяної Л.О.

суддів:                                                                        Вечірка І.О.

                                                                                   Ляхевич А.А.


при секретарі                                                            Сташкевич М.О. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     не з'явився,

від відповідача: Маловічко В.Ю., довіреність від 10.07.2006 року,

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Спільного підприємства "Сприяння інвалідам" (м.Житомир)

на рішення господарського суду Житомирської області

від "15" червня 2006 р. у справі № 2/1408 (суддя Тимошенко О.М.)

за позовом Спільного підприємства "Сприяння інвалідам" (м.Житомир)

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дари ланів" (м.Андрушівка Житомирської області)

за участю третьої особи на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Соха" (с.Павелки Андрушівського району Житомирської області)  

про стягнення 10000грн.,-  

ВСТАНОВИВ:

  

Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.06.2006р. у справі №2/1408 в позові Спільного підприємства "Сприяння інвалідам" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дари ланів" за участю третьої особи на стороніпозивача - ТОВ НВФ "Соха" про стягнення 10000грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Спільне підприємство "Сприяння інвалідам" звернулось до суду з апеляційною скаргою , в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також  невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступним:

- судом неналежним чином досліджені всі докази у справі,  а саме: акт повернення майна з чужого незаконного володіння від 15.12.2005р., лист від 12.09.2005р., лист від 16.09.2005р., з яких вбачається про факт неправомірного утримання відповідачем майна позивача та факт відмови контрагентів скаржника співпрацювати з підприємством  в зв'язку з тим, що підприємство не може захистити своє майно від посягань сторонньої особи. Таким чином, вважає, що причинний зв'язок між діями відповідача та завданою ним СП "Сприяння інвалідам" моральною шкодою існує і відповідно до ст.23 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди в повному обсязі;

- в рішенні суду зазначено, що умовою відшкодування моральної шкоди є наявність доведеного факту протиправності дій відповідача, проте суд не зважає, що в позовній заяві окремо акцентовано увагу на підписання відповідачем акту повернення майна від 15.12.2005р., яким відповідачем фактично визнано факт неправомірного утримання належного СП "Сприяння інвалідам"  майна.

В судове засідання представники позивача та третьої особи не з'явились,  хоча про місце та час розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчить реєстр відправлення рекомендованої кореспонденції Житомирським апеляційним господарським судом за 28.07.06р.

Крім того, 31.10.2006р. позивачем на адресу Житомирського апеляційного господарського суду було направлено клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю направити свого представника через його зайнятість в іншому судовому процесі.

Суд відхиляє заявлене позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки відповідно до ст.28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого  представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Із вказаних вимог Закону вбачається, що керівник підприємства позивача мав право направити для участі в судовому засіданні будь-яку особу з довіреністю на участь у справі, а при неможливості направити таку особу -  прийняти участь у справі особисто.

Однак, позивач своїм правом на участь у судовому процесі не скористався.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів, викладених у скарзі, заперечує, вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просить оскаржуваний судовий акт залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.


Спільне підприємство "Сприяння інвалідам" звернулось до господарського суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дари ланів" за участю третьої особи на стороні позивача - ТОВ НВФ "Соха" про стягнення 10000грн. моральної шкоди, завданої в результаті неправомірного утримання майна (а.с. 4-7). Підставою звернення з позовом СТОВ "Дари ланів" позивач визначив захоплення належного ТОВ НВФ "Соха" майна, яке в подальшому було передано позивачу, а саме: ліжка в кількості 2 шт, дивану, холодильника, постільної білизни в кількості 40 комплектів, телефонного апарату "Панасонік". При цьому вважає, що діями відповідача були порушені права як власника щодо вільного володіння, користування та розпорядження майном згідно ст.319 Цивільного кодексу України.

На підтвердження обставин захоплення майна, СП "Сприяння інвалідам" посилається на листи-відповіді Андрушівського РВ УМВС України в Житомирській області від 29.04.2005р. (а.с. 8), №3554 від 29.08.2005р. (а.с.13), постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.04.2005р. (а.с. 9), акт прийому передачі власного майна від СТОВ "Дари ланів" до ТОВ НВФ "Соха" від 15.12.2005р. (а.с.18).


31.10.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю науково - виробнича фірма "Соха" та Спільним підприємством "Сприяння інвалідам" було укладено договір  про надання благодійної допомоги (а.с. 15-16), відповідно до умов якого надавач (ТОВ НВФ "Соха") передав, а позивач у справі - прийняв у формі благодійної допомоги у власність майно згідно додатку №1 до договору для забезпечення робочих місць інвалідам та лікувально-профілактичних заходів. Пунктом 3 договору визначено, що передане майно знаходиться в чужому незаконному володінні та користуванні  у СТОВ "Дари ланів", СТОВ "Павелки" та ПП "Ельба-інвест".

В позовній заяві позивач посилається на те, що у зв'язку з неправомірними діями відповідача його контрагенти почали відноситися до позивача як до підприємства з нестабільним розвитком, оскільки почали вважати, що підприємство не може захистити свою власність від посягань з боку третіх осіб. В підтвердження вказаного факту посилається на листи контрагентів від 12.09.2005р. та від 16.09.2005р.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна  шкода,  завдана  фізичній  або  юридичній  особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності  її  вини,  крім  випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відшкодування моральної шкоди можливе лише за наявності самої шкоди, протиправного діяння (бездіяльності) особи, причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями, вини того, хто завдав шкоду.

Частиною 2 статті 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності, а також ділової репутації юридичної особи.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995р. №4 передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ , заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди" від 29.02.1996р. №02-5/95, моральною визнається шкода, заподіяна організації порушенням її законних немайнових прав.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком місцевого господарського суду  про те, що позивачем - СП "Сприяння інвалідам" не надано доказів на підтвердження факту приниження ділової репутації підприємства у взаємовідносинах з іншими суб'єктами господарювання, або інших обставин, з якими пов'язане порушення немайнових прав позивача.

Отже, позивач не довів самого факту заподіяння йому моральної шкоди.

Листи від 12.09.2005р. та від 16.09.2005р. (а.с. 19, 20) колегія суддів не розцінює як належні докази, оскільки вони не підтверджують факту приниження відповідачем ділової репутації позивача.

У справі також відсутні докази, які б свідчили, що відповідачем вчинялись дії, спрямовані на зниження престижу позивача, чи підрив довіри до його діяльності.

Що ж до незаконного (на думку позивача) утримання відповідачем його майна, то в даному випадку має місце порушення майнових прав позивача, що ніяким чином не свідчить про приниження його ділової репутації.

За наявності підстав позивач має право захистити свої права власника у встановленому Законом порядку.

Статтею 387 ЦК України гарантовано право власника на витребування свого майна від особи,  яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Отже, вірним є висновок суду про відмову у позові.

Відповідно до ст.33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду у справі №2/1408 є законним та обгрунтованим, отже, підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 15 червня 2006 року у справі №2/1408 залишити без змін, а апеляційну скаргу Спільного підприємства "Сприяння інвалідам" (м. Житомир) - без задоволення.


2. Справу №2/1408 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                 Зарудяна Л.О.

судді:

                                                                                           Вечірко І.О.  

                                                                                           Ляхевич А.А.  

 





віддрук

1 до справи

2,3,4 сторонам

5 в наряд

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація