Справа № 0907/12510/2012
Провадження № 2/344/1198/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2013 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої – судді Польської М.В.
при секретарі c/з ОСОБА_1.
з участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача1 ОСОБА_3, відповідача 2 ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки,-
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_4, в якому просить стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_4 солідарно в користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість в сумі 202472,52 гривень, що за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 09.07.2012 року еквівалентно 25331,23 дол. США за кредитним договором № 02/485-к від 30 березня 2007 року; звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: двохкімнатну квартиру номер 98, що розташована на п’ятому поверсі п’ятиповерхового цегляного будинку, загальною площею 40,1 кв.м., житловою площею 25,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Сорохтея ОСОБА_6 32 та належить ОСОБА_5 (іпотекодавцю) шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», для задоволення грошових вимог Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» в сумі 202475,52 гривень, що за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 09.07.2012 року еквівалентно 25331,23 дол. США, за кредитним договором № 02/485-5 від 30 березня 2007 року; стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача судовий збір в розмірі 2024,73 грн.
В подальшому, позовні вимоги були уточнені 25.03.2013 року та зменшені від 15.05.2013 року, а саме: звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: двохкімнатну квартиру номер 98, що розташована на п’ятому поверсі п’ятиповерхового цегляного будинку, загальною площею 40,1 кв.м., житловою площею 25,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Сорохтея ОСОБА_6 32 та належить ОСОБА_5 (іпотекодавцю) шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», для задоволення грошових вимог Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» в сумі 200782,56 гривень, що за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 10.04.2013 року еквівалентно 25119,55 дол. США, за кредитним договором № 02/485-5 від 30 березня 2007 року; стягнути з ОСОБА_4 в користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість в сумі 200782,56 гривень, що за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 10.04.2013 року еквівалентно 25119,55 дол. США за кредитним договором № 02/485-к від 30 березня 2007 року; стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача судовий збір в розмірі 2024,73 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з мотивів, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_5 позовні вимоги не визнав, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення, про що зазначив в запереченні на позовну заяву.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, подавши до суду письмове заперечення, в якому вказує на те, що він як поручитель, додаткову угоду до кредитного договору не підписував, про заборгованість позичальника перед банком його ніхто не повідомляв.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30.03.2007 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №02/485-к, за умовами якого надано кредит в сумі 33000 доларів США, з відсотковою ставкою 12.5% річних, терміном сплати до 28.03.2027 року (а.с.9-12).
10.10.2010 року додатковою угодою до кредитного договору внесено зміни та доповнення, а саме з 10.10.2010 року до 03.11.2010 р. процентна ставка становить 9.35% річних, понад встановлений термін – 38.85% річних (п.1.1.1), з 04.11.2010р. до 09.10.2011 р. процентна ставка становить 13.32% річних, понад встановлений термін – 38.85% річних (п.1.1.3) (а.с.19).
04.11.2010 року додатковою угодою до кредитного договору внесено зміни та доповнення, а саме: в тому числі змінено строк погашення до 10.04.2027 року (п.1.2), змінено з 04.11.2010 року до 09.10.2011 р. процентну ставку, яка становить - 9.35% річних, понад встановлений термін – 17.35% річних (п.1.1.1), а з 10.10.2011 р. – 13.32%, понад встановлений термін – 21.32% річних (п.1.1.2), а також змінено інші умови договору (а.с.20-35).
З метою забезпечення зобов’язань по кредитному договору, 30.03.2007 року укладено договір поруки з ОСОБА_4 (а.с.38), зі змінами від 04.11.2010 р.(а.с.39-43).
З метою забезпечення зобов’язань по кредитному договору, 30.03.2007 року укладено договір іпотеки з ОСОБА_5, посвідченого приватним нотаріусом в реєстрі за №Д165 (а.с.44-47), зі змінами та доповненнями договором від 04.11.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом в реєстрі за №2640 (а.с.48-51), предметом якого є двохкімнатна квартира АДРЕСА_1 (Гастелло) м. Івано-Франківську, загальною площею 40.1 м.кв., житловою 25.4 м.кв., що належить на праві власності ОСОБА_5 (іпотекодавцю) на підставі Договору купівлі-продажу укладеного 29 березня 2007 року з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, про що зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 30.03.2007 року №17870512.
Згідно ст..14 ЦК України цивільні обов»язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В зв’язку з невиконанням умов договору, станом на 10.04.2013 року заборгованість позичальника ОСОБА_5 становить: 200782,56 гривень, що за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 10.04.2013 року еквівалентно 25119,55 дол. США , з яких : заборгованість по тілу кредиту 10211.06 грн, сума дострокового стягнення -171546.57 грн., відсотки –18354.01 грн., пеня – 668.93 грн., що еквівалентно по курсу НБУ 25119.55 доларів США (а.с.197-198).
Вимоги до погашення заборгованості по кредитному договору від 30.03.2007 року ПАТ «Універсал Банк» направляв позичальнику та іпотекодавцю ОСОБА_5 05.03.2012 р. отриманого ним особисто (а.с.144-145) і 18.06.2012 року (а.с.108), що підтверджується списком рекомендованих відправлень (а.с.109), а також поручителю ОСОБА_4 05.03.2012 р. отриманого ним особисто (а.с.146-147) і 18.06.2012 року (а.с.107), що підтверджується списком рекомендованих відправлень (а.с.109).
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому.
При цьому суд зазначає, що передбачене статтею 1050 ЦК право кредитодавця вимагати від позичальника дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, є самостійним.
Ця ж сама норма передбачена п.10.4 кредитного договору №02/485-к від 30.03.2007 року, а також в додатковій угоді від 04.11.2010 р. п.5.2.4, 9.1, а саме, що банк має право вимагати дострокового погашення заборгованості по кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій, передбачених даним договором, а також відшкодуванням збитків, завданих банку, внаслідок невиконання чи неналежного виконання позичальником умов даного договору, а позичальник зобов’язаний повернути банку суму заборгованості по кредиту, що залишилася, сплатити проценти та штрафи, направлення кредитором позичальнику відповідного повідомлення/вимоги вважається, що настав новий термін виконання основного зобов’язання .
Згідно зі ст..611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст..33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно ч. 3 даної статті звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися, зокрема, на підставі рішення суду. Договором іпотеки від 30.03.2007 року (а.с.44-47) визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем кредитного договору та/або даного договору, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом стягнення звернення на предмет іпотеки.
Ч.1 ст.35 цього Закону передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Згідно із ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Як вбачається з повідомлень від 05.03.2012 р. у випадку невиконання вимоги позичальником та поручителем термін повернення кредиту вважається таким що настав достроково на 61 день з моменту отримання вимоги, тобто з 12.05.2012 року.
А тому, доводи представника відповідача 1 ОСОБА_5, що у позичальника не виникло обов’язку по повернення достроково всієї суми кредиту, оскільки банк не реалізував своє право на пред’явлення такої вимоги, не є обґрунтованими.
Голослівними є також і доводи, висловлені в запереченні ОСОБА_4, про те, що ним не підписувались зміни до договору поруки, так як ці доводи не підтверджені жодними доказами у справі. Так, в судовому засіданні 16.05.2013 року, що підтверджується журналом судового засідання та звукозаписом, ОСОБА_4 уточнив, що не пам’ятає чи підписував додаткову угоду від 04.11.2010 року. Окрім того, відповідач ОСОБА_4 не скористався роз’ясненим судом правом на призначення експертизи щодо встановлення належності його підпису на додатковій угоді від 04.11.2010 року чи оскарження такої додаткової угоди, клопотань чи інших процесуальних документів відповідач суду не надав.
Оцінюючи обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що внаслідок невиконання своїх зобов'язань позичальника ОСОБА_5 щодо сплати кредиту, позивач має право на звернення стягнення на предмет іпотеки з майнового поручителя та стягнення з фінансового поручителя заборгованості по кредитним зобов’язанням..
Відповідно до ст..39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду повинен бути зазначений спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленої ч. 1 ст.38 цього Закону.
Позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, такий порядок звернення стягнення нерухомого майна закону не суперечить і найбільш повно враховує інтереси відповідачів, а тому суд приходить до висновку про те, що ця вимога позивача є обгрунтованою.
Враховуючи вимоги ч.6 ст.38 Закону України «Про іпотеку», суд зазначає, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій щодо реалізації майна.
Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз’яснено, що (п.9) право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).
Згідно роз’яснень даної постанови (п.42), резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов’язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки – шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).
Ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та ст.61 цього Кодексу.
Відповідно до ст..212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Тому з відповідачів також слід стягнути на користь позивача понесені ним судовий збір в розмірі 2024.73 грн.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 11, 15, 16, 526, 530, 553-559, 1050, 1054, ЦК України, ст..39 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, –
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: двохкімнатну квартиру номер 98, що розташована на п’ятому поверсі п’ятиповерхового цегляного будинку загальною площею 40,1 кв.м., житловою площею 25,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Сорохтея, буд. 32, та належить ОСОБА_5, на підставі Договору купівлі-продажу укладеного 29 березня 2007 року з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою в порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження”, для задоволення грошових вимог Публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” в сумі 200782,56 гривень ( двісті тисяч сімсот вісімдесят дві гривні 56 копійок), що за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 10.04.2013 року еквівалентно 25119,55 дол. США, заборгованості, що виникла за кредитним договором № 02/485-5 від 30 березня 2007 року.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в користь ПАТ “Універсал Банк”, код ЄДРПОУ 21133352, заборгованості за кредитним договором №02/485-к від 30.03.2007 року в сумі 200782,56 гривень ( двісті тисяч сімсот вісімдесят дві гривні 56 копійок), що за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 10.04.2013 року еквівалентно 25119,55 дол. США, згідно з договором поруки.
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в користь ПАТ “Універсал Банк”, код ЄДРПОУ 21133352, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2024,73 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя Польська М.В.