ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "16" листопада 2006 р.                                                           Справа № 3/139

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Шкляр Л.Т.

суддів:                                                                        Гулової А.Г.

                                                                                   Пасічник С.С.

при секретарі                                                            Павловській Л.П. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Мельничука І.В. - керівника,

Шпарук Н.П. - представника за довіреністю від 28.02.2006р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи

на рішення господарського суду Хмельницької  області

від "09" березня 2006 р.  у справі № 3/139 (суддя Вибодовський О.Д.)

за позовом Житлово-комунального об'єднання, м. Нетішин 

до Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, 

м. Нетішин 

про розірвання договору оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1 та

стягнення заборгованості в сумі 38 859,12 грн. ( згідно із заявою про збільшення

позовних вимог ),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 09.03.2006р. у справі №3/139 позов Житлово-комунального об'єднання (м. Нетішин Хмельницької області) до Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) задоволено. Розірвано укладений 29.06.2004р. між Житлово-комунальним об'єднанням та Приватним підприємцем ОСОБА_1договір оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (площею 387 м.кв.). Виселено Приватного підприємця ОСОБА_1з переданого їй за договором оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (площею 387 м.кв.). Стягнуто з відповідача на користь позивача 38859,12 грн. заборгованості, 85,00 грн. витрат з державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Житлово-комунального об'єднання в дохід державного бюджету України державне мито в розмірі 85,00 грн. Додатковим рішенням від 11.04.06 р. стягнуто з відповідача на користь позивача 388 грн. 59 коп. витрат з держмита.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення господарського суду скасувати з підстав, наведених у скарзі, та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції порушено  норму процесуального права, оскільки справу розглянуто за відсутністю відповідача, не повідомленого належним чином про місце засідання суду.

Відповідач у скарзі також зазначив, що місцевий суд безпідставно прийняв рішення по суті, не встановивши дійсного розміру заборгованості.

Скаржник також повідомив про надання йому виконавчим комітетом Нетішинської міської ради пільг щодо звільнення від сплати орендної плати.

Позивач у письмовому відзиві за №01-09/1372 від 16.11.2006р. на скаргу, а також його керівник і представник у засіданні суду проти доводів і вимог апеляційної скарги відповідача заперечили, вважаючи оскаржене рішення законним та обґрунтованим, просили залишити його без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідач у засідання суду 16.11.2006 р. не з'явився, свого представника не направив; у листі б/н від 09.11.06р. (що надійшов до апеляційного господарського суду 14.11.06р.) заявив клопотання про відкладення розгляду скарги у зв'язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні з поважних причин (перебування на лікарняному), проте відповідних доказів не подав.

Судова колегія наголошує, що відповідач не вперше просив відкласти розгляд скарги. Його клопотання від 21.09.2006 р. було задоволено, ухвалою апеляційного господарського суду від 05.10.2006 р. розгляд скарги було відкладено, хоч відповідач не подав докази, що могли б підтвердити ті обставини, на які він посилався, обґрунтовуючи своє клопотання від 21.09.2006 р.

Враховуючи викладене, судова колегія відхилила клопотання відповідача (скаржника) від  09.11.2006 р.  за безпідставністю і розглянула скаргу по суті без його участі.

Заслухавши пояснення керівника й представника позивача, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.

Матеріали справи свідчать, що 29.06.2004р. між житлово-комунальним об'єднанням як балансоутримувачем майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади, та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1укладено договір оренди за НОМЕР_1.

Предметом вищевказаного договору є оренда з метою використання під пральню, хімчистку та бойлерну нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, площею 387 кв.м. (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Пунктом 7.1 договору передбачено, що він вступає в дію з моменту підписання і діє на протязі п'яти років, до 29.06.2006р.

У   відповідності   до   п.   4.1.2.   вищезазначеного   договору   відповідач   як орендар зобов'язався   своєчасно   та   у   повному   обсязі   сплачувати   орендодавцеві   орендну плату, експлуатаційні витрати з утримання приміщень.

Пунктом 2.1. договору НОМЕР_1 встановлено, що підприємець  ОСОБА_1 вносить орендодавцеві орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Пунктом 2.4. даного договору передбачено, що експлуатаційні витрати з утримання приміщення оплачуються орендарем (відповідачем) окремо від орендної плати, пропорційно до займаної площі, згідно із рахунками орендодавця (ЖКО) або за самостійно укладеними угодами з відповідними підприємствами, організаціями.

Пунктом 2.7 вищезазначеного договору визначено, що орендна плата перераховується  орендарем щомісячно в термін до 30 числа поточного місяця, з врахуванням індексу інфляції за попередній місяць.

Відповідно до п.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов"язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте  відповідач  в порушення вищезазначених норм та умов договору  взяті   на   себе   договірні зобов'язання належним чином не виконав. Внаслідок вказаного  станом на 01 грудня 2005р. заборгованість відповідача перед ЖКО склала                      38859,12 грн. ( стягнення цієї суми боргу є однією із вимог позову ), що підтверджується випискою з особового рахунку та рахунками №НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5,  НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15 НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18.

Таким чином, судова колегія вважає позовні вимоги ЖКО в частині стягнення 38859 грн. 12 коп. ( з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог ) боргу  обґрунтованими. Такого ж висновку дійшов і господарський суд першої інстанції, з яким не можна не погодитись. Отже, правомірним є стягнення з відповідача на користь позивача вищевказаної суми.

Як вбачається з матеріалів справи, іншою позовною вимогою було розірвання укладеного між сторонами договору НОМЕР_1 від 29.06.04р.

Пунктом7.6 укладеного договору оренди  встановлено  випадки припинення дії договору, зокрема, він припиняється достроково за згодою сторін або за рішенням суду.

Відповідно до п.3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов"язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно зі ст.291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому  статтею 188 цього кодексу.

Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено право наймодавця відмовитися від договору найму (оренди), якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Зміна або розірвання господарських договорів, як зазначено в ст.188 Господарського кодексу України, в односторонньому порядку не допускається, а сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні. Сторона, яка одержала пропозицію про зміну або розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі недосягнення згоди щодо зміни або розірвання договору чи отримання відповіді у встановлений строк, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

У зв"язку з невиконанням належним чином відповідачем договірних зобов'язань позивачем на адресу першого було надіслано лист № НОМЕР_19 від 09.12.2005 р. з вимогою погашення заборгованості за вищезазначеним вище договором та пропозицією розірвання договору.

Згідно з повідомленням НОМЕР_20. Славутського вузла  поштового зв'язку рекомендований лист НОМЕР_21. вручено ОСОБА_1

У встановлений строк відповідач відповіді не надіслав.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що сторонами не досягнуто згоди щодо питання дострокового розірвання договору оренди  у встановленому законом досудовому порядку.

Статтею 651 ЦК України, зокрема пунктами 2, 3 визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що  вона розраховувала  при укладенні договору.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія вважає, що висновок місцевого суду про наявність підстав для розірвання договору є правомірним .

Статтею 27 ( п.1 ) Закону України "Про оренду державного та комунального  майна" передбачено, що у разі розірвання договору орендар зобов"язаний повернути орендодавцеві об"єкт оренди. . 1 ст. 782 ЦК України (як вже було зазначено) відмова наймодавця від договору найму (саме по причині невнесення наймачем плати за користування річчю протягом 3-х місяців) дає право вимагати повернення речі.

За таких обставин обґрунтованою є вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути орендовані нежитлові приміщення.

З огляду на викладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги ЖКО і в цій частині, а також вірно вирішив питання розподілу судових витрат.

Отже, рішення господарського суду Хмельницької області від 09.03.2006р. (додаткове рішення від 11.04.2006р.) у справі №3/139 - законне і обґрунтоване, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги щодо неповідомлення належним чином про місце судового засідання не є переконливим, оскільки копії процесуальних документів (згідно з реєстрами господарського суду Хмельницької області від 16.01.2006р., від 26.01.2006р., від 16.02.2006р. та від 28.02.2006р. на відправлення рекомендованої кореспонденції, наданими на вимогу апеляційного суду), надсилались на адресу відповідача, зазначену в свідоцтві про його державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи та у тексті договору. Судова колегія не вбачає порушення місцевим господарським судом норм процесуального права стосовно обов'язку повідомлення сторін належним чином про дату, час і місце проведення судового засідання.

Крім того, надіслана відповідачу рекомендована кореспонденція до господарського суду Хмельницької області не поверталась. В матеріалах справи докази, що свідчать про протилежне, відсутні.

Посилання відповідача у скарзі на надання йому виконавчим комітетом Нетішинської міської ради пільг щодо звільнення від сплати орендної плати не підтверджуються відповідними доказами.

Таким чином, вищевказане повідомлення відповідача не може бути враховано апеляційним господарським судом, оскільки першим в порушення приписів ст. 33 ГПК України не доведено ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.

Одним з доводів скарги було також те, що місцевий господарський суд безпідставно прийняв рішення по суті, не встановивши дійсного розміру заборгованості (сторони було зобов'язано судом провести звірку взаєморозрахунків, проте фактично її проведено не було).

Таке посилання відповідача судова колегія вважає недоречним з огляду на наступне.

Ухвалою від 27.02.2006р. про відкладення розгляду справи (а.с. 26) господарський суд Хмельницької області зобов'язав сторони подати акт звірки взаєморозрахунків. Залишений відповідачем без відповіді лист позивача №НОМЕР_22 від 01.03.2006р. (а.с. 29) з пропозицією розглянути акт звірки НОМЕР_23 вручено 02.03.2006р. гр. ОСОБА_2 (за поясненнями останньої вона є дочкою гр. ОСОБА_1), про що свідчить відповідна відмітка на листі та акт від 02.03.2006р.             (а.с. 32), складений представниками позивача. Вказаний документ засвідчує також неодноразову відсутність підприємця ОСОБА_1 за місцем здійснення підприємницької діяльності. Таким чином, звірку розрахунків не проведено не з вини позивача. Вказані обставини дають підстави стверджувати про правомірність дій суду першої інстанції, який розглянув спір по суті за наявними в справі матеріалами ( таке право суду встановлено ст.75 ГПК України ).

Слід зазначити, що підприємцем ОСОБА_1 не надано будь-яких спростувань поданого позивачем розрахунку ціни позову.

Враховуючи відсутність підстав для скасування оскарженого рішення, його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу СПД - фізичної особи ОСОБА_1 - без задоволення.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 09 березня 2006 року     у справі №3/139 залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Нетішин - без задоволення.

2. Матеріали справи №3/139 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя                                                                 Шкляр Л.Т.

судді:

                                                                                           Гулова А.Г. 

                                                                                           Пасічник С.С. 

Віддрук. 4 прим.

1 - до справи

2, 3 - сторонам

4 - в наряд