27.06.2013 року

Справа № 127/8213/13-ц

Провадження №2/127/3255/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2013 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Курбатової І.Л.,

при секретарі Бузак І.О., Басовській В.М.,

за участю позивача - відповідача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, відповідача-позивача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог приватного підприємства «Бокуд» про усунення перешкод в користуванні і вселення та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог 3-го міського відділу у м. Вінниці УДМС України у Вінницькій області про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області 4 квітня 2013 року з позовом до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ПП «Бокуд» про усунення перешкод в користуванні і вселення звернувся ОСОБА_1.

ОСОБА_3 1 квітня 2013 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог 3-го міський відділ у м. Вінниці УДМС України у Вінницькій області про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 травня 2013 року цивільні справи за вказаними позовами об'єднані в одне провадження.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні і вселення мотивований тим, що 04.06.1983 року між сторонами було укладено шлюб, який зареєстровано Вороновицькою поселенською радою Вінницького району Вінницької області, актовий запис № 27. Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 01.11.2011 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано. Під час перебування в шлюбі 29 липня 1993 року на ім'я відповідачки видано ордер на житлове приміщення (квартиру) під АДРЕСА_1. На підставі ордеру та спільної заяви в 1994 році в квартиру вселився ОСОБА_1 та двоє дітей подружжя. В зв'язку з хворобою матері ОСОБА_1, яка потребувала та потребує постійного стороннього догляду, ОСОБА_1 за згодою дружини був змушений переїхати проживати до своєї матері ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в АДРЕСА_9 Вінницького району Вінницької області. Разом з тим, ОСОБА_1 залишено в квартирі особисті речі, він приймає участь в утриманні житла, оплачує комунальні послуги. Протягом останнього року ОСОБА_3 самостійно змінила замки на вхідних дверях, відмовляється впускати його до житла, чим чинить перешкоди у користуванні квартирою. Вказані дії ОСОБА_3 порушують його права визначені ст.. 47 Конституції України та суперечать вимогам ст. 9, 65 ЖК УРСР, що змусило ОСОБА_1 звернутись до суду з позовом про захист своїх прав та законних інтересів.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням мотивований тим, що сторони перебували в шлюбі з 04.06.1983 року по 01.11.2011 року та під час шлюбу спільно проживали у квартирі АДРЕСА_1. Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 01.11.2011 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано у зв'язку з припиненням з 2009 року шлюбних відносин та ведення спільного господарства. Згідно вказаного рішення ОСОБА_1 спору про майно не мали. Фактично з 2009 року, після розірвання шлюбу в 2011 році ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 не проживав, спільного господарства не вів та переїхав на інше місце проживання за адресою АДРЕСА_8, в зв'язку з чим втратив право користування житлом за адресою АДРЕСА_1. Вказане стало підставою для звернення ОСОБА_3 до суду, оскільки згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України, ч. 1 ст. 71 ЖК УРСР ОСОБА_1 втратив право користування жилим приміщенням.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 (далі позивач - відповідач) вимоги позовної заяви ОСОБА_1 підтримав, вказав, що позивач-відповідач переїхав в смт. Вороновицю для догляду за престарілою матір'ю, а ОСОБА_3 тепер чинить перешкоди ОСОБА_1 в користуванні житлом. Просив позов задоволити , усунути перешкоди та вселити ОСОБА_1 до спірної квартири. Щодо задоволення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 заперечив, вважав його безпідставним та просив відмовити в його задоволенні.

В судовому засіданні ОСОБА_3 (далі відповідач-позивач) та її представник підтримали позовні вимоги про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та просили позов відповідача-позивача задоволити. Щодо задоволення позову ОСОБА_1 заперечили, вказали на необґрунтованість позовних вимог, спростування їх сукупністю доказів у справі в зв'язку з чим просили в його задоволенні відмовити. Крім того, ОСОБА_3 подано суду заяву про застування строків позовної давності за вимогами ОСОБА_1, в зв'язку з чим просили суд застосувати строки позовної давності та відмовити у позові про усунення перешкод в користуванні та вселення.

Представник третьої особи без самостійних вимог управління Державної міграційної служби України Качановецький П.П. щодо вирішення спорів поклався на розсуд суду.

Представник третьої особи без самостійних вимог ПП «Бокуд» повідомлений судом про дату та час розгляду справі судом завчасно та належним чином в судове засідання не з'явився. На адресу суду 15 квітня 2013 року направив заяву, згідно якої просив розгляд справи провести у його відсутність.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріли цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно особового рахунку НОМЕР_2 квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 загальною площею 63,90 кв.м. на підставі договору № 375 від 24.06.1994 року та ордеру № 1234 від 29.07.1993 року є ОСОБА_3. З 4 травня 1994 року у вказаній квартирі як члени сім'ї квартиронаймача проживають: ОСОБА_1 - чоловік, сини - ОСОБА_8 та ОСОБА_9. ( т. 1 а.с. 8, т. 2 а.с. 6).

Відповідно до довідки № 661 від 21.03.2013 року ордер на квартиру № 17 при передачі документів з ЖЕК № 21 на ПП «Бокут» не переданий та не значиться на теперішній час. ( т. 1 а.с. 12).

Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 01.11.2011 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 04.06.1983 року Вороновицькою поселенською радою Вінницького району Вінницької області, актовий запис № 27 (т. 1 а.с. 7, т. 2 а.с. 5)

Відповідно до довідки з місця проживання про склад сім'ї та реєстрацію № 597 від 15.03.2013 року ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1, що складається з трьох кімнат загальною площею 63,9 кв.м., будинок знаходиться на балансі ПП «Бокуд», особовий рахунок відкритий на ім'я ОСОБА_3, квартира у державній власності та у ній зареєстровано п'ять чоловік, а саме ОСОБА_3 (квартиронаймач), ОСОБА_1 (колишній чоловік), ОСОБА_8, ОСОБА_9 (сини), ОСОБА_10 (онука). ( т. 2 а.с. 7).

Вказаними доказами у справі підтверджено, що ОСОБА_1 на законних підставах вселився та проживав у спірній квартирі.

Судом встановлено, що з 2008 року ОСОБА_1 з метою здійснення догляду за своєю престарілою матір'ю переїхав проживати за адресою АДРЕСА_8, що підтверджується наступним.

Факт родинних відносин між ОСОБА_6 як матір'ю та ОСОБА_1 як сином підтверджено свідоцтвом про народження останнього серії НОМЕР_3 ( т. 2 а.с. 74).

Відповідно до рішення лікарняно-консультативної комісії поліклінічно- консультативного відділення Вороновицької районної лікарні від 12.10.2011 року, згідно протоколу № 108 від 12.10.2011 року ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду (т. 2 а.с. 14).

Згідно довідки від 30 травня 2013 року адміністрацією Вороновицької амбулаторії ЗПСМ підтверджено, що ОСОБА_6 хворіє та за станом здоров'я потребувала стороннього догляду з 2007 року та потребує постійного стороннього догляду в даний час. ( т.2 а.с.71).

Згідно довідки № 201 від 20.03.2013 року виданої виконкомом Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1, а проживає в АДРЕСА_8, біля своєї матері - ОСОБА_6 та здійснює за нею догляд. (т. 2 а.с. 15).

Відповідно до довідки № 282 від 19.04.2013 року виданої виконкомом Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1, а постійно проживає в АДРЕСА_8 з 2008 року і по теперішній час та здійснює догляд за своєю матір'ю - ОСОБА_6. (т. 2 а.с. 42).

З довідки № 307 від 13.05.2013 року виданої виконкомом Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області вбачається, що ОСОБА_11 здійснює догляд за ОСОБА_6 з 2009 року і по даний час. Догляд здійснює 1-2 рази на тиждень, а постійний догляд за ОСОБА_6 здійснює її син - ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 54).

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка позивач-відповідач у справі ОСОБА_1 повідомив, що від постійно проживав в м. Вінниці за адресою АДРЕСА_1. В 2008 році його матір захворіла, та він в зв'язку з необхідністю її доглянути переїхав в смт. Вороновицю, де доглядав матір, виконував хатню роботу, порався по господарству. Вказані обставини, а саме те, що ОСОБА_6 хворіє, потребує сторонньої допомоги були відомі його тоді дружині ОСОБА_3, яка також іноді приїздила в смт. Вороновицю до його матері. В той час, коли він переїхав до АДРЕСА_9 його речі, документи залишились у квартирі у м. Вінниці, він періодично приїжджав туди, ночував, грався з онучкою. В 2011 році його син ОСОБА_9 повідомив, що мати хоче з ним поговорити, в зв'язку з чим ОСОБА_1 приїхав до м. Вінниці та довідався, що ОСОБА_3 несподівано для нього вирішила подати на розлучення, а в подальшому в листопаді 2011 року вони розлучились. Після цього, ОСОБА_1 довідався, що ОСОБА_3 наприкінці 2011 року перевезла в АДРЕСА_9 (хата батьків ОСОБА_3) його речі, в зв'язку з чим він вирішив поговорити з ОСОБА_3, проте, прийшовши до квартири 20 січня 2012 року, виявив, що замки в квартирі змінені та він не може туди потрапити. Він, намагаючись поговорити з ОСОБА_3 та увійти до квартири, зламав вхідні двері, на що ОСОБА_3 викликала працівників міліції. З вказаного часу ОСОБА_3 його проживати в квартиру на пускає, чинить йому перешкоди, а він має та ніколи не полишав бажання там жити, проте в зв'язку з доглядом за матір'ю переїхав до АДРЕСА_9.

Вказані показання ОСОБА_1 суд вважає, такими що узгоджуються з сукупністю письмових доказів у справі, а також підтверджені показаннями свідків.

З показаннями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які проживають у сусідніх з ОСОБА_6 будинках підтверджено, що ОСОБА_1 почав проживати в АДРЕСА_9 в зв'язку з необхідністю доглянути його матір. Остання хворіє, не може самостійно пересуватись, виконувати хатню роботу, поратись по городу, а ОСОБА_1 доглядає свою матір, готує їй їсти, годує, миє, пере одяг тощо, а також робить все по господарству. Хворіє ОСОБА_6 з 2007 року, а не може пересуватись з 2010 року, ОСОБА_1 систематично їздить у м. Вінницю, оскільки в нього там є житло, там він отримує пенсію. Рідний брат ОСОБА_1 матері ніколи не допомагав, оскільки зловживає алкоголем, веде антисоціальний спосіб життя.

При цьому аналогічні показання вказаних свідків та інших сусідів стали підставою для видачі виконкомом селищної ради довідки № 201 від 20.03.2013 року про догляд ОСОБА_1 за його матір'ю, яка видана на основі заяви-підтвердження від депутата селищної ради Грушка В.Н., що стверджується відповіддю на запит суду № 15/117 від 28.05.2013 року. (т. 2 а.с. 66,67) Вказаний доказ, незважаючи на заперечення сторони відповідача-позивача щодо родинних відносин ОСОБА_1 з депутатом Грушком В.Н., не викликає сумнівів у суду, оскільки заявою депутата лише затверджено пояснення свідків, які безпосередньо допитані судом та надали аналогічні пояснення по суті спору.

Допитаний в якості свідка син ОСОБА_1 - ОСОБА_9 підтвердив суду, що батько переїхав до АДРЕСА_9 з метою догляду за бабусею - ОСОБА_6 , а він йому у вказаному допомагав.

Свідок ОСОБА_8, який також є сином ОСОБА_8 повідомив, що батько з 2008 року не проживає в квартирі в м. Вінниці, підтвердив факт того, що між матір'ю та батьком був конфлікт щодо того, що мати змінила замки в квартирі, а батько вибив двері. Зміну замків свідок пояснив тим, що його дядько (рідний брат батька) у будинку ОСОБА_6 розлив ртуть, а тому матір побоювалась, що перебування батька в квартирі може становити небезпеку для всієї сім'ї в тому числі і для його малолітньої дитини. При цьому свідок не зміг нічого повідомити щодо здоров'я своєї бабусі, оскільки вказав, що її він не відвідує, а останній раз був там в 2008 році. На даний час він проживає в АДРЕСА_9 ( вказаний будинок є батьківською хатою його матері).

Свідок ОСОБА_16 ( дружина ОСОБА_8) суду пояснила, що з часу їх спільного проживання з ОСОБА_8 2007-2008 роки вони проживали в АДРЕСА_1, в той час ОСОБА_1 постійно вже не проживав у вказаній квартирі. Як вона чула з розмов всіх членів сім'ї ОСОБА_1 поїхав до АДРЕСА_9 доглядати свою матір. Періодично ОСОБА_1 з'являвся у квартирі, ночував, але потім перестав. В квартирі зберігались його речі - одяг, білизна, носки тощо.

Відповідач-позивач ОСОБА_3 на спростування доводів позовної заяви ОСОБА_1 вказала, що догляд за матір'ю він не здійснював, оскільки за нею доглядала ОСОБА_11

Разом з тим, судом на підставі вищенаведених доказів встановлено, що наявність особи по догляду за ОСОБА_6 не свідчить про те, що ОСОБА_1 вказаного догляду не здійснював, що зумовило його переїзд до АДРЕСА_9.

Крім вищенаведених доказів суд дійшов вказаних висновків з наступних підстав.

Згідно відповіді начальника управління праці та соціального захисту населення № 1544 від 28.05.2013 року суд повідомлено, що з 20 листопада 2007 року по даний час на обліку в управлінні як отримувач компенсаційної виплати по догляду за пристарілою ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_8, жителькою АДРЕСА_8 перебуває ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_9 та їй здійснюється виплата компенсації по догляду. ( т. 2 а.с. 64)

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 повідомила, що вона офіційно оформлена по догляду за ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказаний догляд полягав у тому, що вона періодично 1-2 рази на місяць заходила провідати ОСОБА_6, приносила їй необхідні ліки, товари побуту тощо. При цьому свідок повідомила, що ОСОБА_6 за своїм станом здоров'я потребує постійного цілодобового догляду, який здійснює її син ОСОБА_1 та який в зв'язку з цим переїхав до АДРЕСА_9. Свідок повідомила, що вона як мати двох неповнолітніх дітей не може цілодобово знаходитись біля ОСОБА_6, а лише допомагає ОСОБА_1 у догляді за матір'ю, а саме на його прохання купує необхідні товари. Показаннями свідка підтверджено, що її тітка - відповідач - позивач ОСОБА_3 знала про стан здоров'я ОСОБА_6, а також те, що ОСОБА_1 поїхав в смт. Вороновицю доглядати за матір'ю, а її оформлення по догляду здійснено формально та за згоди ОСОБА_3

З довідки № 307 від 13.05.2013 року виданої виконкомом Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області вбачається, що ОСОБА_11 здійснює догляд за ОСОБА_6 з 2009 року і по даний час. Догляд здійснює 1-2 рази на тиждень, а постійний догляд за ОСОБА_6 здійснює її син - ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 54).

Вказані докази в сукупності переконують суд, що виїзд ОСОБА_1 до Вороновиці був пов'язаний з доглядом за матір'ю, при цьому суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_6 не потребувала стороннього догляду, до 2011 року була здоровою жінкою, яка могла себе самостійно обійти, оскільки вони спростовані вищенаведеними доказами, такими як : довідки з лікарень та управління соціального захисту. Жоден доказ у справі не свідчить про те, що ОСОБА_1 покинув місце проживання у м. Вінниці з інших підстав ніж догляд за ОСОБА_6, яка внаслідок стану здоров'я його потребувала та потребує. Крім того, суд звертає увагу, що згідно повідомлених ОСОБА_3, ОСОБА_8,ОСОБА_9 та ОСОБА_16 відомостей в АДРЕСА_9 знаходиться домоволодіння ( батьківська хата ОСОБА_3) в господарських приміщення якої в 2008 році знаходились свійські тварини ( свині). Проте, згідно показань всіх свідків у справі ОСОБА_1 не почав проживати за вказаною адресою, а лише приходив доглядати худобу, постійно проживаючи біля матері. Вказане переконує суд, що метою та причинами переїзду ОСОБА_1 є саме догляд за матір'ю, оскільки навіть наявність господарства та іншого житла не призвело до переселення ОСОБА_1 за іншою адресою в смт. Вороновиця.

Крім того, судом прийнято до уваги, що ОСОБА_1 продовжує нести витрати по утриманню квартири, що підтверджується наступним.

Згідно постанов про відкриття виконавчих проваджень серії ВП №27766148 від 20.07.2011 року та серії ВП № 27765956 від 20.07.2011 року відкрито виконавчі провадження про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» боргу за спожиті послуги централізованого теплопостачання в сумі 6072,84 грн. ( т. 2 а.с. 72,73)

ОСОБА_1 несе витрати з утримання вказаної квартири що підтверджено квитанцією № 5586 за травень 2012 року, згідно якої ОСОБА_1 сплачено заборгованість з послуг КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» з опалення та гарячого водопостачання за квартиру з особовим рахунком НОМЕР_4 за адресою АДРЕСА_1 в сумі 1000 грн. (т. 2 а.с. 8), квитанцією № 7268 за липень 2012 року про сплату ОСОБА_1 боргу в сумі 1000 грн. ( т. 2 а.с. 9), квитанцією про аналогічне № 795 від 07.11.2012 року на суму 1000 грн ( т. 2 а.с. 10) та квитанцією №14 від 07.02.2012 року на суму 471, 65 грн. ( т. 2 а.с. 13).

Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 21.01.2012 року підтверджено, що 20 січня 2012 року ОСОБА_3 викликала працівників міліції в зв'язку з тим, що ОСОБА_1 зірвав замок на дверях квартири АДРЕСА_1 та що в неї з її колишнім чоловіком ОСОБА_1 виник конфлікт щодо розподілу їх спільної квартири. ( т. 2 а.с. 39) Згідно пояснень ОСОБА_3, наданих в ході перевірки її заяви в неї 20 січня 2013 року виник конфлікт з колишнім чоловіком, так як останній хоче у вказаній квартирі проживати. ОСОБА_3 повідомила, що розподіл квартири вони вирішили здійснити в судовому порядку. ( т. 2 а.с. 40) В цей же час, з пояснень ОСОБА_1 наданих в зв'язку з вказаною подією вбачається, що він пояснив про те, що прописаний у вказаній квартирі, але проживає в смт. Вороновиця, оскільки доглядає свою хвору матір. Майно вони після розлучення не розділили та ОСОБА_1 бажає проживати у своїй квартирі, проте потрапити до неї не зміг, оскільки ОСОБА_3 поміняла замки. ( т. 2 а.с. 41).

Вказані докази переконують суд, що ОСОБА_3 чинить перешкоди (заміна замків) ОСОБА_1 у користуванні спірною квартирою.

При прийнятті рішення суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_17, яка повідомила про те, що ОСОБА_1 покинув місце проживання у м. Вінниці з «метою пожити для себе», оскільки вони спростовані сукупність наведених доказів у справі.

Суд не приймає до уваги як доказ у справі акт від 27.10.2011 року про те, що ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 не проживає, оскільки з нього вбачається, що він складений не з метою засвідчення постійного не проживання ОСОБА_1 у спірній квартирі, а з метою перерахунку за використання житлово-комунальними послугами з 01.10.2011 року по 01.04.2011 року. ( т. 1 а.с. 14).

Актом № 156 від 20.03.2016 року засвідчено, що ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 не проживає з 2006 року, що в сукупності з доказами у справі не свідчить про те, що він втратив право на користування жилим приміщенням.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Згідно ст. 72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Судом враховано, що відповідач - позивач ОСОБА_3 необґрунтовано посилається на необхідність застосування до спірних правовідносин норми ст. 405 ЦК України, як регулюють права членів сім'ї власника житла, оскільки в судовому засіданні встановлено, що спірна квартира ОСОБА_3 на праві власності не належить, а є державною власністю

Сукупність доказів у справі свідчить, що ОСОБА_1 був відсутній у спірній квартирі з поважних причин (догляд за престарілою матір'ю), що свідчить про те, що він не втратив права користування жилим приміщенням, а тому позов ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні 4 червня 2013 року відповідачем-позивачем ОСОБА_3 подано до суду заяву про застосування строків позовної давності, яка мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перестали спільно проживати з 2009 року, а позов ОСОБА_1 поданий до суду в 2013 році, що свідчить про пропущення позивачем-відповідачем загального трирічного строку позовної давності та є підставою для відмови в задоволенні позову.

Суд, вважає, що заява відповідача-позивача ОСОБА_3 про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки ОСОБА_1 пред'явлено позов про усунення перешкод в користуванні. Позовна давність до вказаної вимоги не застосовується, оскільки вказане правопорушення є таким, що триває у часі, а тому позов про усунення перешкод в користуванні може бути пред'явлений позивачем доти, поки існує саме правопорушення. Вимоги ОСОБА_1 полягають в усуненні порушення, яке триває і має місце на момент пред'явлення позову, що зумовило його звернення до суду.

При вирішенні позову ОСОБА_1 суд виходить з того, що за змістом ст. 65 ЖК УРСР наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. У такому випадку особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Доказами у справі підтверджено, що ОСОБА_1 вселився у спірну квартиру на законних підставах, а тому набув рівних прав з іншими членами сім'ї наймача права користування жилим приміщенням.

Згідно ч. 4 ст. 9 ЖК УРСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Разом з тим судом встановлено, що ОСОБА_3 чинить перешкоди у користуванні на законних підставах спірною квартирою ОСОБА_1, перешкоджає його проживанню, що є підставою для задоволення позову ОСОБА_1 та вселення його у квартиру АДРЕСА_1.

На підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає, що судові витрати понесені позивачем-відповідачем ОСОБА_1 підлягають стягненню з ОСОБА_3, а понесені ОСОБА_3 витрати слід залишити за останньою.

На підставі викладеного та керуючись ст. 9,65, 71,72 ЖК УРСР, ППВСУ № 2 від 12 квітня 1985 року "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", ст.ст. 10, 11, 60, 61, 81, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог приватного підприємства «Бокуд» про усунення перешкод в користуванні і вселення - задоволити.

Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 квартирою АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні квартирою АДРЕСА_1.

Вселити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 в квартиру АДРЕСА_1.

В задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог 3-го міського відділу у м. Вінниці УДМС України у Вінницькій області про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_10, проживаючої за адресою АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 судовий збір в сумі 114,70 гривень.

Судові витрати понесені ОСОБА_3 залишити за нею.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: