ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
27.06.06р. | Справа № 23/87 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Просянський гірничо-збагачувальний комбінат”, смт. Просяна Покровського району Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фаворит”, м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості 1911961 грн. 18 коп.
Суддя Добродняк І.Ю.
Представники:
Від позивача – Копилова А.Ю. – представник, дов. від 07.02.06 б/н
Хорунженко В.С. - представник, дов. від 07.02.06 б/н
Від відповідача – не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 1911961 грн. 18 коп. –заборгованості за поставлений товар.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позовна заява підписана неповноважною особою: у зв’язку з тим, що діяльність виконавчого органу ВАТ “Просянський гірничо-збагачувальний комбінат”, обраного на позачергових зборах акціонерів позивача від 18.11.02, 22.11.02, 27.11.02, призупинена ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області 27.02.03 (л.с. 93, т.5), ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.04.03 призупинені повноваження органів управління ВАТ ““Просянський ГЗК”, призначених зборами від 19.03.03 (л.с. 140, т.5). Крім того, ухвалою колегії суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області від 31.03.03 рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12.11.02 за позовом Моісєєнко Б.В. до ТОВ “Моноліт”, Касьяненко С.М., приватному нотаріусу Комизі О.Ю. про визнання недійсним п.4.1 договору купівлі-продажу цінних паперів № 59К від 13.05.02, п.п. 2.1., 2.2 договору дарування цінних паперів –акцій ВАТ “Просянський ГЗК” від 13.05.02, про визнання договору застави від 13.05.02 неукладеним, яким позовні вимоги були задоволені, скасовано.
11.06.03 позивачем подавалось письмове клопотання про уточнення і збільшення суми позовних вимог (т.12 а.с.89), в якому позивач просить вважати підставою позовних вимог невиконання відповідачем умов двох договорів №№ 1-К від 07.03.01, 131/1 від 29.12.01, просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 2024285,22 грн.
Відповідач проти позову з урахуванням поданого позивачем клопотання заперечував, посилаючись на те, що позовна заява підписана неповноважною особою. Крім того, позивачем не дотриманий досудовий порядок врегулювання спорів, а також відповідач здійснив розрахунки за отриману ним від позивача продукцію шляхом передачі векселя № 65306931449542 за актом приймання-передачі.
Позивач проти отримання зазначеного векселю заперечує. Одночасно позивачем подана заява про відмову від позову на тій підставі, що ТОВ “Фаворит” передало в рахунок погашення заборгованості спірний вексель. Представник позивача проти повноважень особи, яка підписала заяву про відмову від позову, заперечував.
За викладених обставин судом відмова від позову не прийнята (ст.78 ГПК України).
Позивачем подавалось клопотання про зупинення провадження у справі у зв’язку з тим, що правоохоронними органами Дніпропетровської області проводиться перевірка законності видачі і прийняття векселів позивачем, в тому числі простого векселя № 65306931449542.
Враховуючи, що подані сторонами документи стосовно проведення розрахунків по спірним договорам носять суперечливий характер, в діях посадових осіб обох сторін вбачаються ознаки правопорушень щодо проведення вексельних розрахунків, судом матеріали справи передані для перевірки до прокуратури Дніпропетровської області, у зв’язку з чим 11.06.03 судом винесено ухвалу про зупинення провадження у справі №23/87(2003).
26.12.05 позивачем на адресу суду направлено письмове клопотання від 20.12.05 №4/80-юр про поновлення провадження у справі №23/87, у зв’язку з тим, що 25.10.05 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська завершено розгляд кримінальної справи і винесено вирок відносно Бєлова О.В., який підписав акт приймання-передачі і прийняв від ТОВ „Фаворит” простий вексель № 65306931449542 до договору №131/1 від 29.12.2002 року, що є предметом спору і доказом у справі № 23/87.
04.01.06 позивач на вимогу суду надіслав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи №23/87 копії вироку відносно Бєлова О.В. в підтвердження обставин щодо завершення розгляду кримінальної справи.
14.02.06 господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу про поновлення провадження у справі № 23/87(2003) та призначено її розгляд.
22.02.06 від відповідача надійшла письмова заява про зупинення провадження у даній справі у зв’язку з тим, що вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська по кримінальній справі у звинуваченні Бєлова О.В. апеляційним судом Дніпропетровської області 03.02.06 скасовано, кримінальна справа у відношенні Бєлова О.В. направлена на нове судове розслідування до суду першої інстанції.
Ухвалою господарського суду від 28.02.06 розгляд справи №23/87(2003) зупинено у зв’язку тим, що до розгляду Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська кримінальної справи у відношенні Бєлова О.В. неможливо справу №23/87(2003) розглянути по суті.
24.05.06 господарським судом Дніпропетровської області отримано письмове клопотання позивача про поновлення провадження у справі №23/87(2003), у зв'язку з тим, що постановою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 25.04.06 постановлено кримінальну справу по звинуваченню Бєлова О.В. у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, провадженням припинити на підставі ст. 7 КПК України у зв'язку із зміною обставин.
Ухвалою суду від 29.05.06 розгляд справи поновлено.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином за юридичною адресою, зазначеною в позовній заяві, яка відповідає даним довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.06.06.
Нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору.
Справа згідно ст.75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В :
Позовна заява, з якою ВАТ “Просянський гірничо-збагачувальний комбінат” звернулося до суду № 4/80-юр від 19.03.03, підписана від імені позивача головою правління О.М.Плакасовим, повноваження якого підтверджуються наказом № 101-к від 18.11.02 (т.5 а.с.97) про призначення його головою правління, протоколами позачергових зборів акціонерів ВАТ “Просянський гірничо-збагачувальний комбінат” від 18.11.02, (а.с. 103, т.5), від 27.11.02 (а.с. 98, т.5), відповідно до яких зборами було обрано правління під головуванням Плакасова О.М., протоколом чергових загальних зборів акціонерів ВАТ “Просянський гірничо-збагачувальний комбінат” від 19.03.03 (а.с. 141, т.5).
Відповідно до ст. 41 Закону України “Про господарські товариства” вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства, до компетенції яких належить, зокрема, обрання та відкликання членів виконавчого органу товариства –правління.
Статутом ВАТ “Просянський ГЗК” (п.п. 8.4.3., 8.4.4) правління обирається на 5 років і є підзвітним у своєї діяльності вищому органу та Спостережній Раді. З головою правління укладається контракт найму на посаду, який підписує Голова Спостережної ради.
18.11.02, 22.11.02, 27.11.02 відбулися позачергові загальні збори акціонерів ВАТ “Просянський ГЗК”, на яких були прийняти рішення щодо обрання нового складу правління товариства, головою було обрано Плакасова О.М. Відповідно до протоколу чергових зборів 19.03.03 по питанню про відкликання та обрання окремих членів правління і обрання нових зборами було залишено в складі правління на посаді голови правління Плакасова О.М.
Заперечення відповідача щодо відсутності повноважень у Плакасова О.М. суд не може прийняти до уваги, оскільки доказів того, що зазначені рішення акціонерів визнані недійними в установленому порядку, і на момент підписання позовної заяви Плакасов О.М. не був наділений відповідними повноваженнями, відповідачем не подано. Поданий відповідачем протокол від 19.03.03 (а.с. 119, т.5) загальних зборів акціонерів ВАТ “Просянський ГЗК”, які відбувалися одночасно із зборами акціонерів, протокол засідання яких представлений позивачем, таким доказом не є. Згідно з порядком денним цих зборів питання по відзиву і обранню членів виконавчого органу товариства (п’яте питання) не розглядалось. Рішенням цих зборів були внесені зміни до Статуту, зокрема, що стосуються складу органів управління товариством. Підстави внесення цих змін зборами не визначені. Контракт найму на посаду Белова О.В., як того вимагає п.8.4.4 Статуту ВАТ “Просянський ГЗК”, в матеріалах справи відсутній, сторонами не поданий.
Ухвала колегії суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області від 31.03.03, на яку посилається відповідач в своїх запереченнях, також не є належним доказом по справі, зазначеною ухвалою рішення суду скасовано і направлено на новий розгляд. Судовими органами факт неправомірності діяльності правління ВАТ “Просянський ГЗК” під головуванням Плакасова О.М. не встановлений.
Позивачем залучено до матеріалів справи рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.12.02, яке набрало чинності, про зобов’язання Плакасова О.М. виконувати обов’язки голови ВАТ “Просянський ГЗК” (а.с. 113, т.5), рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.02, яке також набрало чинності, про встановлення факту законності проведення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ “Просянський ГЗК” від 18.11.02, 22.11.02, 27.11.02 і прийнятих на них рішень.
За даних обставив суд вважає, що відповідачем факт відсутності повноважень Плакасова О.М. на момент підписання позовної заяви № 4/80-юр від 19.03.03, недоведений.
Суть позовних вимог випливає із неналежного виконання відповідачем зобов’язань за договорами №№ 1-К від 07.03.01, 131/1 від 29.12.01, відповідно до умов яких позивач зобов’язувався продати відповідачеві товар – каолін, в асортименті, кількості і ціною, зазначеними в специфікаціях до договору, а відповідач –оплатити товар грошовими коштами. Пунктом 3.3. договорів сторони передбачили можливість часткової оплати шляхом поставки товару, здійснення вексельних розрахунків.
Відповідно до умов обох договорів позивачем було поставлено обумовлений сторонами товар: в межах дії договору № 1-К від 07.03.01 - на загальну суму 7233826,44 грн., за договором № 131/1 від 29.12.01 з урахуванням специфікації № 2 від 23.10.02, додаткової угоди № 2 від 23.10.02 до цього договору, протоколу від 30.10.02 погодження договірної ціни між позивачем і відповідачем на подачу вагонів під навантаження –на загальну суму 8394165,38 грн., в тому числі вартість завантажувальних робіт.
Факт поставки спірного товару підтверджується залізничними квитанціями в прийомі вантажу, рахунками-фактурами, копії яких залучено до матеріалів справи. Відповідач проти факту отримання зазначеного товару і факту отримання рахунків-фактур на оплату товару не заперечує.
Як свідчать додані до матеріалів справи документи, подані позивачем, розрахунки за товар, поставлений за договором № 1-К від 07.03.01 здійснені відповідачем частково в сумі 6015948,74 грн. шляхом перерахування грошових коштів в сумі 5027775,22 грн., про що свідчать виписки банку, зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 888195,60 грн., про що свідчать акти взаєморозрахунків, угоди про залік зустрічних однорідних вимог, підписаних представниками обох сторін, за схемою, затвердженою протокольним рішенням № 280-04 від 25.10.02, погодженим Управлінням Державного казначейства у Дніпропетровській області, Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області, передачею векселів на суму 99977,92 грн.
Розрахунки в період дії договору № 131/1 від 29.12.01 відповідачем здійснені в сумі 7587757,86 грн.
Згідно ст.ст.161, 162 ЦК УРСР, який діяв під час виникнення спірних відносин, (ст.ст. 525, 526 ЦК України нині діючого) зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
В силу ст.165 ЦК УРСР (ч.2 ст.530 ЦК України) якщо строк виконання зобов’язання не встановлений, кредитор (позивач по справі) вправі вимагати виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов’язання в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги кредитором. Форма вимоги законом не встановлена.
В даному випадку така вимога пред’явлена відповідачеві шляхом пред’явлення останньому рахунків-фактур.
На вимогу суду сторони звірку розрахунків не здійснили. Відповідач посилається на те, що позивач перешкоджав проведенню звірки. Доказів того, що відповідачеві було відмовлено з боку позивача провести зазначену звірку, до матеріалів справи не подано.
Із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що загальна заборгованість відповідача по оплаті отриманого ним товару за договорами №№ 1-К від 07.03.01, 131/1 від 29.12.01 складає суму 2024285,22 грн.
Заперечення відповідача проти зазначеної боргу з посиланням на те, що позивачем не врахований переданий йому простий вексель № 65306931449542 номінальною вартістю 2020000,00 грн., емітований ПП "Укркомтехсервіс-ПК" (а.с. 139, т. 5) за актом від 01.11.02 приймання-передачі векселя до договору № 131/1 від 29.12.01 (а.с. 92, т.5), суд не може взяти до уваги.
Як вбачається з матеріалів справи, простий вексель № 65306931449542 номінальною вартістю 2020000,00 грн. фактично на підприємство-позивача не надавався і за даними бухгалтерського обліку не проводився.
Реквізити векселя № 65306931449542 заповнені з порушеннями вимог ст.75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі: в найменуванні векселедавця ПП "Укркомтехсервіс-ПК" ідентифікаційний номер на відбитку печатки не читається, окремі цифри номеру не відповідають коду в тексті векселя, що робить такий вексель недійсним.
Із векселя № 65306931449542 не вбачається право відповідача як його законного держателя згідно вимог ст.16 Уніфікованого закону.
Крім того, простий вексель № 65306931449542 виданий в порушення ст.4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", оскільки на момент передачі спірного векселя заборгованість відповідача перед позивачем по двом спірним договорам та окремо по договору № 131/1 від 29.12.01, для погашення заборгованості по якому і був складений акт приймання-передачі векселя № 65306931449542, була менша, ніж номінальна вартість векселя, що свідчить про те, що вексель виданий на суму, яка перевищує суму боргу відповідача за поставлені товари, послуги.
Зазначені дії сторін суперечать ст. 4 Закону України “Про обіг векселів в Україні”, відповідно до якої видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Векселедавець простого векселю (відповідач по справі) повинен мати перед позивачем зобов’язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.
Крім того, той факт, що простий вексель № 65306931449542 не має сили простого векселя, оскільки виданий неіснуючим ПП "Укркомтехсервіс-ПК", не відповідає вимогам міжнародно-правових норм і норм національного законодавства щодо форми та змісту, зокрема, ст.ст.16, 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, ст.ст.3-5 Закону України “Про обіг векселів в Україні”, встановлений постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, винесеною 25.04.06 по кримінальній справі № 1-91/2006 по звинуваченню Белова О.В. у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, відповідно до якої (постанови) провадження у кримінальній справі припинено на підставі ст.7 КПК України у зв’язку із зміною обставин.
Згідно ст.35 ГПК України встановлені Індустріальним районним судом у справі № 1-91/2006 факти є обов’язковими для господарського суду.
Враховуючи викладене, суд не може вважати, що простий вексель № 65306931449542 номінальною вартістю 2020000,00 грн. було передано відповідачеві 01.11.02 в рахунок погашення заборгованості за товар за договором 131/1 від 29.12.01. Інших доказів, які б підтверджували факт проведення повних розрахунків сторін за спірними договорами, в тому числі на момент вирішення спору, сторони не подали, в матеріалах справи відсутні.
Клопотання позивача про відмову від позову з огляду на викладене, враховуючи відсутність доказів, підтверджуючих відповідні повноваження у особи, яка підписала клопотання, задоволенню не підлягає.
У зв’язку з викладеним суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 46, 49, 78, 82-84,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Задовольнити позов в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фаворит”, м. Дніпропетровськ на користь Відкритого акціонерного товариства “Просянський гірничо-збагачувальний комбінат”, смт. Просяна Покровського району Дніпропетровської області - 2024285 грн. 22 коп. боргу;
1700,00 грн. витрат по сплаті держмита;
118,00 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення процесу;
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя | І.Ю. Добродняк |
Рішення підписано 10.07.06
|
|
|