Справа № 654/965/13-ц

Провадження №2/654/374/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2013 року Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Сіянко В.М.,

при секретарі Чухрай А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гола Пристань Херсонської області в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

12.11.2009 року ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики в сумі 250000 доларів США, що еквівалентно 1997500 гривень, посилаючись на те, що 14.09.2006 року між сторонами було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 в безпроцентну позику 250000 доларів США строком до 14.09.2007 року. До вказаного строку відповідачка кошти не повернула, внаслідок чого позивач змушений звернутися до суду з даним позовом та з посиланням на ст. ст. 610-625, 1046-1053 ЦК України просив задовольнити позов.

30.08.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним, посилаючись на те, що 14.06.2006 року між сторонами було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 передав їй у позику 250000 доларів США строком до 14.09.2007 року, але насправді ОСОБА_2 грошей їй не передавав, вона жодного разу ОСОБА_2 не бачила та з ним не знайома. 31.01.2006 року між нею та ОСОБА_4 були укладені договори купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки за цією ж адресою на загальну суму 215642 гривні, які вона отримала від свого сина ОСОБА_5, що підтверджується банківськими документами про перерахування коштів. Кінцевий розрахунок за придбане нею у ОСОБА_4 нерухоме майно вона повинна була провести 14.09.2006 року, що нею і було зроблено у приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_6, що підтверджується відповідними розписками ОСОБА_4 14.09.2006 року у приміщенні нотаріальної контори крім неї та ОСОБА_4 знаходився її сват ОСОБА_3, який разом із договорами купівлі-продажу підсунув їй для підпису оспорюваний договір позики, який вона не дивлячись та не читаючи його підписала, не усвідомлюючи цього та не знаючи що саме підписала. Таким чином, ОСОБА_3 шляхом обману домігся підписання нею оспорюваного договору позики. Оскільки вона коштів за оспорюваним договором позики не отримувала, договір підписано внаслідок обману, то вона не повинна сплачувати ОСОБА_7 ніяких коштів, а договір позики підлягає визнанню судом недійсним, на підставах, передбачених ст. ст. 203, 215, 230, 234, 1051 ЦК України.

26.10.2010 року ухвалою суду зазначені вище позови об'єднані в одне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_8 (представник ОСОБА_2) підтримала позовні вимоги свого довірителя, наполягав на їх задоволенні, з підстав, викладених у позові. Позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, оскільки договір позики укладено в письмовій формі, що унеможливлює посилання на показання свідків про його безгрошів'я. ОСОБА_1 отримала кошти в сумі 250000 доларів США від ОСОБА_2, який є братом ОСОБА_3, за які вона придбала базу відпочинку в АДРЕСА_1, не маючи при цьому власних коштів, скористалася коштами ОСОБА_2, а тепер не бажає їх повертати.

Позивачка ОСОБА_1 та її представники ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у судовому засіданні заявлений ОСОБА_1 позов підтримали, наполягали на його задоволенні, з підстав, викладених у позові. Заявлений ОСОБА_2 позов не визнали, ОСОБА_1 пояснила, що договір позики від 14.09.2006 року підписала помилково, думаючи, що підписує угоду купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, грошей від ОСОБА_2 вона не отримувала, а т ому і не повинна їх повертати.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та їх представників, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.09.2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір позики у простій письмовій формі, відповідно до якого остання одержала від ОСОБА_2 250000 доларів США, які зобов'язувалася повернути до 14.09.2007 року (т. 1 а. с. 21).

Факт підписання договору позики сторонами не заперечується.

За ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Оскільки в самому тексті договору міститься твердження, що ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 250000 доларів США у позику, то надання ще й додатково письмової розписки боржником (ОСОБА_1) чинним законодавством не вимагається.

За ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Згідно ч. 1 ст. 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок по доказуванню обставин, викладених у позові лежить саме на позивачу.

ОСОБА_1 не надала до суду належних та допустимих доказів того, що вона не отримувала коштів від ОСОБА_2 в розмірі 250000 доларів США, не довела підписання нею оспрюваного договору позики під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини, оскільки ОСОБА_1 не повернула ОСОБА_2 суму отриманих нею в позику коштів в обумовлений строк та на момент вирішення справи, вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 250000 доларів США підлягають задоволенню, натомість позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним, задоволенню не підлягає як необґрунтований та безпідставний.

Також, у відповідності до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню сума понесених ним судових витрат.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 11, 16, 203, 204, 218, 509, 524, 526, 625, 1046-1051 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 57-66, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним відмовити повністю.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) доларів США, що еквівалентно 1998250 (один мільйон дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1700 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи, а всього 1820 (одну тисячу вісімсот двадцять) гривень 00 копійок судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через Голопристанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В. М. Сіянко