Судове рішення #307023
3/89-Д

                        

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "14" листопада 2006 р.                                                           Справа № 3/89-Д

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Ляхевич А.А.

суддів:                                                                        Вечірка І.О.

                                                                                   Зарудяної Л.О.


при секретарі                                                            Воробйовій Т.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Войтович М.С. - довіреність № 1 від 07.06.2006 р.,

від відповідача: Дубовик П.В. - довіреність № 16/33 - 06 від 20.08.2006 р.,

 

розглянувши апеляційну скаргу Приватного  підприємства  "Мельком", с. Сонячне Житомирського району

на рішення господарського суду Житомирської області

від "29" червня 2006 р. по справі № 3/89-Д ( суддя Філіпова Т.Л.)

за  позовом Приватного  підприємства  "Мельком",   с. Сонячне Житомирського району  

до Національної Акціонерної Компанії "Украгролізинг", м. Київ в особі Житомирської   філії  Національної Акціонерної Компанії  "Украгролізинг",  м. Житомир

про визнання договору недійсним  

ВСТАНОВИВ:

  

Рішенням господарського суду Житомирської області від 29.06.2006 р.( дата підписання - 04.07.2006 р. ) у справі № 3/89-Д відмовлено у позові Приватного  підприємства  "Мельком",   с. Сонячне Житомирського району до   Національної Акціонерної Компанії  "Украгролізинг", м. Київ в особі Житомирської   філії,  м. Житомир  про визнання договору недійсним.

Приватне  підприємство   "Мельком", вважаючи, що при  прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції   порушено  норми  матеріального та процесуального права,   висновки  суду  не відповідають обставинам справи, звернулося до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про його скасування.

Особа, що подала апеляційну скаргу, свої доводи  обгрунтовує наступним:

- до позову про визнання угоди недійсною, право на звернення за яким виникло  до 01.01.2004 р, застосовується позовна давність, встановлена законодавством, що діяло раніше,  для відповідних позовів ;

- оскільки положенням ст. 58 Конституції України передбачено, що закони України не мають зворотної сили, вважає, що суд першої інстанції при  вирішенні спору повинен був керуватися Законом України " Про лізинг " № 723/97-ВР від 16.12.1997 р.;

- відповідно до п. 3.2 Роз'яснень Вищого господарського суду України                                        № 02-5/111 від 12.03.1999 р.  " Про деякі питання практики  вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними"  для визнання договорів недійсними , якщо вони суперечать законодавству, позовна давність не застосовується;

- оскільки договір фінансового лізингу № 6-11фл. від 06.07.2000 р. був розірваний сторонами 13.04.2004 р., на думку скаржника, строк позовної давності слід обраховувати з 13.04.2004 р., який на момент звернення до суду з  позовною заявою 08.06.2006 р., не закінчився;

- договір фінансового лізингу та додаткова угода до нього не відповідають  вимогам закону, а тому, на думку позивача, є недійсними  з моменту їх укладення, оскільки їх недійсність  прямо встановлена законом з урахуванням положення                         ст. 21 Закону України " Про лізинг " № 723/97-ВР в редакції від 16.12.1998 р.,  листа Вищого господарського суду України № 01-8/104 від 23.03.1998 р., Постановами                           КМ України № 913 від 16.06.1998 р. " Про порядок реєстрації договорів лізингу ",                     № 1352 від 26.07.1999 р. та № 2195 від 01.12.1999 р. " Про заходи  щодо забезпечення діяльності державного лізингового підприємства  " Украгролізинг ",  Декрету КМ України " Про управління майном, що є у загальнодержавній власності " № 8-92 від                             15.12.1992 р.;

- спірна угода  не була  зареєстрована  у Міністерстві аграрної політики України у встановленому порядку;

- НАК " Украгролізинг ", м. Київ  в особі Житомирської філії                                         НАК " Украгролізинг ", м. Житомир  з урахуванням п.6 Постанови КМ України № 1352 від 26.07.1999 р. не мав права відповідно до договору  фінансового лізингу  виступати Лізиногодавцем ;

- оскільки договір  фінансового лізингу   був двостороннім, а продавець -                        ВАТ " Херсонські комбайни " не було стороною договору, ПП " Мальком " не мало змоги своєчасно проводити поточні та капітальні ремонти техніки, що постійно виходила з ладу.

У судовому засіданні представник скаржника у повному обсязі підтримав доводи апеляційної скарги, просить скасувати оскаржуваний судовий акт місцевого господарського суду.

Представник відповідача заперечив проти доводів особи, що подала апеляційну скаргу, вважаючи їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У відзиві від 14.11.2006 р., № 331   НАК " Украгролізинг " , м. Київ  в особі Житомирської філії  НАК " Украгролізинг ", м. Житомир зазначила:

- суд першої інстанції, дотримуючись  норм матеріального права, до спірних правовідносин правомірно застосував строк позовної давності, передбачений                              ч. 3 ст. 267 ЦК України;

-  відповідно до Закону  України  від 16.01.2004 р. " Про внесення змін до Закону України " Про лізинг " від 11.12.2003 р. № 1381-IV не передбачено реєстрацію договорів фінансового  лізингу  у встановленому КМ України порядку;

- договір фінансового  лізингу сторонами було розірвано, ПП " Мельком " згідно акту  від 31.03.2004 р. відповідачу повернуло два комбайни КЗС " Славутич " , однак не розрахувалося зо користування с/г технікою, у зв'язку з чим заборгувало Лізингодавцеві 76372,64 грн., а тому, останній  звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою про стягнення боргу з  ПП " Мельком ", а  ухвалою того ж суду  від 27.03.2006 р. порушено провадження по справі № 3/990.

Просить залишити без змін оскаржуване рішення   господарського суду Житомирської області від 29.06.2006 р., а апеляційну скаргу ПП " Мельком "  - без задоволення.

Заслухавши  у судовому   засіданні повноважних представників сторін, перевіривши у повному обсязі дотримання судом першої інстанції  при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, клегія суддів  вважає, що апеляційна скарга  Приватного  підприємства  "Мельком" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

06.07.2000 р. між Державним лізинговим підприємством " Украгролізинг" , правонаступником якого є  НАК " Украгролізинг ", м. Київ  в особі Житомирської філії                                         НАК " Украгролізинг ", м. Житомир  - Лізингодавець та  Приватним   підприємством   "Мельком" - Лізингоодержувач  укладено договір № 6-11 фл фінансового лізингу                                   ( .а.с.10-14 ), предметом якого згідно п.1.1 є придбання Лізиногодавцем майна та передача його у платне користування Лізиногоодержувачу  на умовах фінансового лізингу- комбайна " Славутич " у кількості  2 шт.

Загальна сума договору  - 920812,00 грн.

Термін лізингу становить 5,5 років з дати, зазначеної у акті приймання - передачі.

Протягом всього терміну дії договору ( п.5.1 )  майно є власністю Лізингодавця.

Додатком № 1 до договору  № 6-11 фл фінансового лізингу від 06.07.2000 р. сторони погодили графік повернення коштів ( лізингових платежів ) ( а.с. 15 ).

Як свідчать матеріали справи, зокрема, акт передачі - приймання сільськогосподарської техніки від 31.07.2000 р. ( а.с. 16 ),  Лізингодавець передав  Лізингоодержувачеві  комбайн " Славутич " КЗС- 9 у кількості 2 шт. загальною вартістю 920812,00 грн. на підставі договору купівлі - продажу № 10-К від 21.06.2000 р., укладеного між ВАТ " Херсонський комбайновий завод " - Продавець та                             ДЛП   " Украгролізинг".

Додатковою угодою № 1 від 15.01.2003 р.  до договору  № 6-11 фл фінансового лізингу від 06.07.2000 р., сторонами доповнено основну угоду пунктом 8а " Умови дострокового розірвання договору " ( а.с. 19 ).

Згідно п. 8а.1 додаткової угоди  договір може бути розірваний достроково шляхом укладення  додаткової угоди на вимогу однієї із сторін у випадку невиконання або неналежного виконання умов  договору .

13.04.2004 р. Національна  Акціонерна Компанія  "Украгролізинг", м. Київ в особі Житомирської   філії,  м. Житомир   позивачу  надіслала  листа  про розірвання договору та вилучення  в останнього техніки , що передавалась у лізинг у зв'язку з несплатою  ПП " Мельком " лізингових платежів, зазначивши при цьому, що заборгованість позивача становить 224494,42 грн., в тому числі пеня - 15258,60грн. та                              3 % річних у сумі - 3315,19 грн. ( а.с. 23 ).

Приватне  підприємство   "Мельком"  листом від 13.04.2004 р. за  №  53 надало згоду на розірвання  з 13.04.2004 р. договору  № 6-11 фл фінансового лізингу від 06.07.2000 р.  ( а.с. 24).

31.03.2004 р. Лізингодавець вилучив у Лізингоотримувача  одержані у фінансовий лізинг комбайни, про що свідчить акт  вилучення сільськогосподарської техніки  б/н  ( а.с. 25 ).

Відповідно  до ч.1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту ( ст. 654 ЦК  України ).

Як стверджується матеріалами справи, Приватне  підприємство   "Мельком"  з позовною заявою про визнання недійсним договору № 6-11 фл фінансового лізингу від 06.07.2000 р., укладеного між Національною   Акціонерною  Компанією   "Украгролізинг", м. Київ в особі Житомирської   філії,  м. Житомир   до  господарського суду Житомирської області  звернулося 08.06.2006 р., тобто, на день прийняття судом першої інстанції по справі № 3/89-Д  судового акту та  станом на 08.06.2006 р.  між сторонами не існували договірні зобов'язання, скільки їх було припинено  згідно  додаткової  угоди  № 1 від 15.01.2003 р.  до договору   фінансового лізингу  та відповідного погодження ПП " Мельком "  про розірвання договору.

Відповідно до п.7 Прикінцевих та  Перехідних положень  Цивільного кодексу України  до позовів  про визнання  заперечуваного правочину недійсним, право на пред'явлення  яких виникло до 1 січня 2004 р., застосовується позовна давність, встановлена  для відповідних  позовів законодавством, що діяло раніше.

За правилами ст. 71 Цивільного кодексу УРСР  до позовів про визнання  угод  недійсними застосовується  загальний строк позовної давності - три роки.

Згідно ст. 80 ЦК УРСР закінчення  строку позовної давності  до пред'явлення позову є підставою для відмови у позові. Аналогічне положення  міститься і у                            ст. 267 ЦК України.

У відповідності зі  ст. 75 ЦК УРСР позовна давність застосовується  незалежно від заяви сторін.

Враховуючи відсутність клопотання про поновлення  пропущеного строку позовної давності, а також  відсутність поважних причин  для поновлення  пропущеного  строку позовної давності, суд першої інстанції  правомірно відмовив у позові в зв'язку  з пропуском строку позовної давності, однак помилково послався на норми Цивільного кодексу України.

Господарський  суд  Житомирської області дійшов вірного висновку, що    позивачем при зверненні до суду першої інстанції з позовною вимогою про захист свого порушеного права, було пропущено строк позовної давності, враховуючи   наступне.

Перебіг строку позовної давності  починається  з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися  про порушення свого права ( ст. 76 ЦК УРСР, ч. 1 ст. 261 ЦК України ).

Право на позов виникло у позивача 07.07.2000 р., оскільки на дату укладення  договору, тобто, 06.07.2000 р., ПП " Мельком " були відомі всі обставини, пов'язані з його укладенням.

Слід  зазначити, що   місцевий господарський суд  при прийнятті рішення  дійшов вірного висновку,  що на момент укладення  спірний договір не відповідав  положенню ст. 21 Закону  України "  Про  лізинг " , однак обгрунтовано відмовив у позові у зв'язку  з пропуском строку позовної давності позивачем.

З урахуванням викладеного, оскільки судом першої інстанції при прийнятті по справі № 3/89-Д  рішення від 29.06.2006 р. у повному обсязі з'ясовано обставини справи, належним чином проаналізовано зібрані по справі докази, дотримано норми матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування згаданого судового акту місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги Приватного   підприємства  "Мельком".  

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 29 червня 2006 р. у справі №3/89-Д залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Мельком", с.Сонячне Житомирського району - без задоволення.

2. Справу №3/89-Д повернути до господарського суду Житомирської області. 3/89-

Головуючий суддя                                                                 Ляхевич А.А.

судді:

                                                                                           Зарудяна Л.О.  

                                                                                           Вечірко І.О.  

 Віддрук: 4 прим.

1 - до справи,

2,3 -сторонам,

4 -  в наряд.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація