Справа № 346/3170/13-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2013 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
у складі:
головуючого судді Калинюка О.П.
з участю секретаря Чернової О.А.
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Коломиї цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди,-
в с т а н о в и в:
позивач ОСОБА_4 звернувся до Коломийського міськрайонного суду з названим позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.03.2012 року відповідач, керуючи автомобілем марки ВАЗ-2110» н.з. «НОМЕР_1», рухаючись між населеними пунктами Ценява - Підгайчики Коломийського району на автодорозі Татарів-Кам'янець - Подільський в напрямку м.Коломиї, під час виконання маневру обгону не переконався в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки «DAEWOO-Lanos» н.з. «НОМЕР_2» під керуванням позивача.
Відповідача притягнуто до кримінальної відповідальності за ст.286 ч.1 КК України, оскільки пасажир його автомобіля ОСОБА_5 отримав тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості, яке спричинило короткочасний розлад здоров'я. Постановою Коломийського міськрайонного суду від 08.08.2012 року вказану кримінальну справу закрито на підставі ст.46 КК України в зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим.
Однак, внаслідок вказаної ДТП пошкоджено автомобіль позивача, чим завдано останньому матеріальну шкоду в розмірі 47 581 грн., яка складається з збитків, завданих автомобілю позивача в розмірі 46 091 грн., оплати послуг за зберігання транспортного засобу на арештмайданчику в розмірі 1010 грн. та витрат, понесених в зв'язку з оплатою послуг евакуатора, в розмірі 750 грн.
Звернувшись до приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Брокбізнес», де застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, позивач отримав страхову виплату в розмірі 29 726, 46 грн.
Тому невідшкодованою, на думку позивача, залишилася матеріальна шкода в розмірі 18 124,54 грн.
Крім того, з вини відповідача позивачу завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що протягом року позивач не користується власним автомобілем, що завдає йому та його сім'ї значних незручностей, погіршилися нормальні життєві та виробничі стосунки, витрачено багато часу і зусиль для відновлення попереднього стану, що призвело до душевних хвилювань, сімейних сварок, внаслідок чого у позивача погіршилось самопочуття.
В зв'язку з вищенаведеним позивач, посилаючись на положення ст.ст.1166, 1187, 1192 та 23 ЦК України, просить стягнути на його користь з відповідача 18 124,54 грн. відшкодування матеріальних збитків, 10 000 грн. відшкодування моральної шкоди та понесені судові витрати у виді 281,25 грн. сплаченого судового збору.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав, вказаних позивачем, а також пояснила, що, незважаючи на відшкодування страховою компанією позивачу ринкової вартості його автомобіля з урахуванням його залишкової вартості, позивач проводив ремонт даного автомобіля, в зв'язку з чим поніс значно більші витрати, що підтверджено поданими нею документами. Поряд з тим представник позивача пояснила, що позивач жодним чином не оспорював розмір страхової виплати та нікуди з цього приводу не звертався. Тому вона просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Одночасно, в судових засіданнях представник позивача категорично заперечила щодо залучення в якості співвідповідача вказану страхову компанію, оскільки в цьому немає, на її думку, жодної необхідності.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, пояснивши, що під час досудового слідства по кримінальній справі з приводу вказаної ДТП позивач писав заяву про те, що не має до нього жодних претензій.
Представник відповідача - адвокат ОСОБА_3 також пояснила, що надані представником позивача копії документів, які на думку останньої, підтверджують вартості запчастин, робіт та матеріалів, оплачених під час ремонту автомобіля позивача, не містять жодної калькуляції таких витрат, в них не зазначено які саме запчастини були придбані, чи вони були необхідні для ремонту автомобіля саме внаслідок ДТП, чи з інших причин. Крім того, позивачем безпідставно оплачено послуги за зберігання його автомобіля на арештмайданчику, так як цей автомобіль вважався речовим доказом по кримінальній справі. Недостатньо обґрунтовано позивачем і моральну шкоду. Тому в задоволенні позову відповідач та його представник просять відмовити.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи і оцінюючи досліджені докази в сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08.08.2012 року закрито кримінальну справу №0909/3929/2012 про обвинувачення відповідача за ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.46 КК України в зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим (а.с.8).
Із оглянутої в судовому засіданні вказаної кримінальної справи №0909/3929/2012 суд приходить до висновку, що винесена в цій справі постанова суду від 08.08.2012 року ніким не оскаржувалася, а тому вона набрала законної сили.
Із оглянутої в матеріалах зазначеної кримінальної справи заяви позивача від 20.04.2012 року, копія якої долучена до матеріалів даної цивільної справи, вбачається, що позивач на час її написання не мав та не буде мати до відповідача будь-яких претензій з приводу ДТП, яка мала місце 12.03.2012 року (а.с.17).
Згідно копії висновку №257 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку від 24.10.2012 року вбачається, що матеріальний збиток автомобіля марки «DAEWOO-Lanos TF699» н.з. «НОМЕР_2» приймається в розмірі, що дорівнює його ринковій вартості на час дослідження і складає 46 091 грн. (а.с.11).
Відповідно до правил, передбачених ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних
транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
А згідно положень ст.30 вказаного Закону транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу
до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно листа ПАТ СК «Брокбізнес» від 17.12.2012 року, адресованого позивачу, виплата страхового відшкодування буде здійснена в розмірі 29 726, 46 грн. (а.с.13).
Доводами в позовній заяві та поясненнями представника позивача в судовому засіданні встановлено, що зазначена сума була виплачена позивачу.
Тому суд вважає, що страховою компанією повністю дотримано зазначені вимоги ст.ст.29,30 Закону, а саме виплачено позивачу різницю між вартістю транспортного засобу
до та після дорожньо-транспортної пригоди, оскільки згідно вищевказаного висновку вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивача складає 51 360 грн., тобто перевищує вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Тому цей ремонт є економічно необґрунтованим, внаслідок чого транспортний засіб вважається фізично знищеним.
В зв'язку з цим суд вважає безпідставними покликання позивача та його представника на те, що вартість ремонту автомобіля перевищує отримане страхове відшкодування, оскільки позивач проводив такий ремонт на власний ризик, достовірно знаючи, що він є економічно необґрунтованим.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача оплачених послуг по евакуації та зберіганні автомобіля позивача на арешт майданчику, то в наведеній ст.29 вказаного Закону прямо вказано, що до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Тому в задоволенні позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 в цій частині слід відмовити за їх безпідставністю.
Поряд з тим суд приходить до висновку, що своїми неправомірними діями відповідач завдав позивачу моральної шкоди, яка пов'язана із незручностями та моральними стражданнями, пов'язаними з неможливістю користуватися пошкодженим автомобілем, що порушило нормальні життєві зв'язки, викликало негативні емоції та переживання.
Відповідно до положень ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Тому з урахуванням вимог розумності і справедливості суд визначає відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, в розмірі 1000 грн.
Позивачем безпідставно сплачено судовий збір, оскільки при даній категорії позовів позивачі звільнені від його сплати.
Поряд з тим, відповідно до положень ч.2 ст.88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
В зв'язку із стягненням з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди на користь останнього слід присудити судовий збір в розмірі 114,70 грн., виходячи із ставки судового збору, яка справляється з вимог немайнового характеру.
На підставі наведеного, ст.23, 1167 ЦК України, ст.ст.29,30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних
транспортних засобів» та, керуючись ст.ст.213-215, 294, 88 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1000 (одну тисячу) гривень відшкодування моральної шкоди.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом
Повний текст рішення виготовлено 01 липня 2013 року
Суддя: Калинюк О. П.