АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №11/791/452/2013 Головуючий в І інстанції Головко О.В.
Категорія: ст.190 ч.3,2
ст.28-358ч.1,2,3 КК України Доповідач: Вороненко Т.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2013 року червня місяця 25 дня колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого:Вороненко Т.В.
Суддів:Геми Ю.М.,
Дубченка А.П.
Прокурора:Гришко І.Ф.
Адвоката: Засуджених: Виправданого: ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи, засудженого ОСОБА_9 на вирок Суворовського районного суду м.Херсона від 02 липня місяця 2012 року ,
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком засуджено:
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше двічі судимого,
за ст.190 ч.3 КК України на 6 років позбавлення волі ;
за ст.358 ч.1 КК України на 2 роки обмеження волі;
за ст.358 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі;
за ст.358 ч.3 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України призначено 6 років позбавлення волі.
Відповідно до ст.70 ч.4 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Комсомольського районного суду м.Херсона і остаточно призначено 8 років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі з конфіскацією усього майна, яке є у його особистій власності.
Строк відбуття покарання обчислено з 25.06.2010 року.
Запобіжний захід - взяття під варту.
ОСОБА_9,
ІНФОРМАЦІЯ_2, судимий 19.08.2008 року за ст.185ч.3 КК України на 4 року позбавлення волі;
за ст.190 ч.3 КК України на 4 роки позбавлення волі ;
за ст.358 ч.1 КК України на 2 роки обмеження волі ;
за ст.358 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі ;
за ст.358 ч.3 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України призначено 4 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст.71 КК України остаточно призначено 4 роки 1 місяць позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.
Строк відбуття покарання обчислено з 25.08.2010 року.
Запобіжний захід - взяття під варту.
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судиму;
за ст.190 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі ;
за ст.358 ч.1 КК України на 2 роки обмеження волі ;
за ст.358 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі ;
за ст.358 ч.3 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України призначено 3 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст.ст.75,76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки і покладено ряд обов'язків.
Запобіжний захід - підписка про невиїзд.
ОСОБА_8,
ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судиму;
за ст.190 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі ;
за ст.358 ч.1 КК України на 2 роки обмеження волі ;
за ст.358 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі ;
за ст.358 ч.3 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України призначено 3 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст.ст.75,76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки і покладено ряд обов'язків.
Запобіжний захід - на підписку про невиїзд.
ОСОБА_10,
ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого;
засудженого за ст.190 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі ;
за ст.358 ч.1 КК України на 2 роки обмеження волі ;
за ст.358 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі ;
за ст.358 ч.3 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України призначено 3 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст.ст.75,76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки і покладено ряд обов'язків.
Запобіжний захід - підписка про невиїзд.
ОСОБА_12,
ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимого;
за ст.190 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі ;
за ст.358 ч.1 КК України на 2 роки обмеження волі ;
за ст.358 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі ;
за ст.358 ч.3 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України призначено 3 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст.ст.75,76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки та покладено ряд обов'язків.
Запобіжний захід - підписка про невиїзд.
ОСОБА_11,
ІНФОРМАЦІЯ_7, не судимого;
виправдано за ст.ст.190 ч.4, 28ч.3-358ч.1, 28ч.3-358ч.2, 28ч.3-358ч.3 КК України у зв'язку з недоведеністю його участі у вчинені злочину.
Запобіжний захід - взяття під варту скасований.
Постановлено стягнути на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» з:
ОСОБА_6 53 126 грн.;
з ОСОБА_6, ОСОБА_9 солідарно по 88 546,70 грн.;
ОСОБА_6, ОСОБА_7 солідарно по 102 717 грн.;
ОСОБА_6, ОСОБА_10 120 785,90 грн. солідарно.;
ОСОБА_6, ОСОБА_8 солідарно по 95 869,20 грн.;
ОСОБА_6, ОСОБА_12 солідарно по 4 418,75 грн.
Вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.
Відповідно до вироку ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_13 в період часу з 25.12.2007 р. по 22.05.2008 року шляхом підробки і використання підроблених документів, шляхом обману, зловживаючи довірою працівників банку, заволоділи грошовими коштами ЗАТ КБ «Приватбанк».
1.А саме використали підроблені паспорт на ім'я ОСОБА_14, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, довідк, звіти, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, надавши їх працівнику банку ОСОБА_11, ввівши його в оману.
Також ОСОБА_6 з метою заволодіння майном у великих розмірах підробив документи, які посвідчуються установою банку і які надають право на отримання кредитних коштів.
28.12.2007 року з ОСОБА_6, який представився ОСОБА_14, було укладено кредитний договір про надання кредитних грошових коштів для придбання автомобілю.
І в цей, день використовуючи підроблений паспорт на ім'я ОСОБА_14, та підроблений документ, а саме підпис в заяві на видачу готівки на суму 53 126 грн. подав їх до каси банку та отримав ці кошти, чим завдав матеріальну шкоду банку у великому розмірі.
2. Повторно ОСОБА_6 у січні 2008 року, разом із ОСОБА_13 з метою заволодіння кредитними грошовими коштами банку, запропонували ОСОБА_9 за винагороду отримати грошові кошти ЗАТ КБ «Приватбанку», повторно в офісі банку в м.Херсоні вул.Ушакова,93 надали ОСОБА_11 підроблені паспорт на ім'я ОСОБА_15, та інші офіційні документи.
22.01.2008 року із ОСОБА_9, який представився ОСОБА_15 було укладено кредитно-заставний договір на видачу грошових коштів у сумі 88 546,70 грн., які були розподілені після отримання між ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_13, а банку завдано матеріальну шкоду на зазначену суму.
3. Аналогічним способом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_13 за попередньою змовою між собою шляхом підробки паспорту на ім'я ОСОБА_16 та інших офіційних документів і їх використання шляхом подачі працівнику банку ОСОБА_11 заволоділи грошовими коштами банку в сумі 102 717 грн. на підставі укладеного з ОСОБА_7, яка діяла від імені ОСОБА_16, банком кредитно-заставного договору від 01.02.2008 року.
4. У період часу з 05.03.2008 року по 14.03.2008 року ОСОБА_6 повторно за попередньою змовою з ОСОБА_13 та ОСОБА_10 з метою заволодіння шляхом обману кредитними коштами банку у великому розмірі, підробили паспорт на ім'я ОСОБА_17 і інші офіційні документи, які надали ОСОБА_11
14.03.2008 року із ОСОБА_10, який представився ОСОБА_17 було укладено кредитно-заставний договір на видачу кредитних грошових коштів в сумі 120 785,90 грн., які були отримані невстановленою особою та передані ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_10, а ЗАТ КБ «Приватбанк» їх діями було завдано матеріальної шкоди у великому розмірі.
5. У березні 2008 року ОСОБА_6 повторно, разом із ОСОБА_13 і ОСОБА_8, яку він підшукав домовилися про спільне заволодіння кредитними грошовими коштами банку шляхом обману у великому розмірі. Для чого підробили паспорт на ім'я ОСОБА_18, використавши фотографію ОСОБА_8 та надали його і інші підроблені офіційні документи, які видаються чи посвідчуються підприємством, установою, організацією, і які надають права працівнику ХФ ЗАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_11, введеному в оману та зловживаючи його довірою.
На підставі яких 01.04.2008 року із ОСОБА_8 що представилася ОСОБА_18 було укладено кредитно-заставний договір на видачу кредитних грошових коштів для придбання автомобілю і яка в цей день отримала дані кошти в сумі 95 869,20 грн., вони були розподілені між всіма учасниками злочину, а банку їх діями завдана шкода у великому розмірі.
6. У квітні 2008 року ОСОБА_6 повторно, разом із ОСОБА_13 та ОСОБА_12 домовилися на вчинення шахрайства. З цією метою підробили паспорт на ім'я ОСОБА_19 та інші офіційні документи на це ім'я, які необхідні для отримання кредиту і пред'явили їх працівнику банку ОСОБА_11. На підставі чого 07.04.2008 року із ОСОБА_12, який представився ОСОБА_19 було укладено банком кредитно-заставний договір на суму 4 418,75 грн. ОСОБА_19 коштами учасники злочину заволодівши, завдавши ЗАТ КБ «Приватбанк» матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, досудовим слідством у справі обвинувачувався ОСОБА_11 який працював ХФ ЗАКТ КБ «Приватбанк» на посаді експерта, спеціаліста по кредитуванню, що він у грудні 2007 року разом із ОСОБА_13 та ОСОБА_6 зорганізувалися у стійке злочинне об'єднання для вчинення злочинів з метою заволодіння кредитними грошовими коштами вказаного банку з розподілом функцій в якому ОСОБА_11, знаючи що ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_20, ОСОБА_8, яких до нього в банк привів ОСОБА_13, діють під чужими ім'ям, приймав підроблені документи, власноруч підроблював документи і формував з них кредитні справи, а також використовуючи електронно-обчислювальну техніку (комп'ютер), здійснив на ній незаконні операції і завірив керівництво у необхідності та вигідності підписання з вищевказаними особами кредитного договору і надання їм кредитів на зазначені суми заволодів шляхом підробки документів та їх використання, тобто шахрайства у великому розмірі з використанням електронно-обчислювальної техніки у складі організованої групи.
Судом за цим обвинуваченням ОСОБА_11 виправдано на підставі того що відсутні докази, які б достовірно свідчили про наявність організованої групи з участю підсудного ОСОБА_11, ОСОБА_13, який відповідно до матеріалів справи був організатором злочинів знаходиться в розшуку і не був допитаний ні судом ні досудовим слідством щодо участі підсудного в реалізації його плану по вчинених злочинів, а тому відсутні достатні докази вчинення ним злочинів.
В апеляції засуджений ОСОБА_9 вказує що не погоджується з вироком в частині строку відбуття покарання, так як відбуває покарання у вигляді позбавлення волі з 18.07.2008 року.
Просить з цих підстав та із врахуванням того що він щиро покаявся і сприяв слідству, його стану здоров'я та сімейних обставин змінити вирок застосувавши до нього ст.69 КК України.
Прокурор в апеляції вказує на незаконність вироку у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону, м'якістю призначеного засудженому покарання та необґрунтованістю виправдання ОСОБА_11
Вважає що діяла організована приступна група в якій ОСОБА_13 здійснював загальне керівництво групою, підшукував втрачені паспорти та виконував інші функції, ОСОБА_6 підшукував для шахрайства громадян, підроблював документи, отримував кредитні кошти, ОСОБА_11 приймав та власноруч підроблював документи, редагував з допомогою електронної техніки та програмного забезпечення вузли і агрегати транспортних засобів які нібито передаються у заставу, формував ордери на перерахунки кредитних коштів, підписував їх і передавав їх бухгалтерам-касирам для перерахування їх на рахунки з яких кошти отримувалися та розподілялися між учасниками групи та іншими учасниками злочинів.
Вказує що судом порушені вимоги ч.4 ст.334 КПК України, виправдувальний вирок базується на показах ОСОБА_11 в суді які спростовується свідченнями ОСОБА_20 на досудовому слідстві, ОСОБА_21 а також показами на слідстві ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_12
Безпідставне виправдання ОСОБА_11, на думку прокурора, призвело до виключення із обвинувачення ОСОБА_6 кваліфікуючої ознаки - вчинення злочину організованою групою і перекваліфікації дій на ч.3 ст.190 КК України та призначення йому м'якого покарання.
А у зв'язку з виправданням ОСОБА_11 суд безпідставно виключив із кваліфікації дій засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 кваліфікуючи ознаку - вчинення злочину за попередньою змовою із ОСОБА_11.
Просить вирок скасувати з вищевказаних підстав щодо ОСОБА_11 і ОСОБА_6, а останнього ще за м'якістю призначеного покарання, відносно ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, справу направити на новий судовий розгляд.
Щодо засудженого ОСОБА_12 апеляція не подавалася.
В запереченнях на апеляцію прокурора адвоката ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_11, вважає що апеляція не підлягає задоволенню, так як посилання в ній на покази свідків і засуджених на досудовому слідстві як на докази винуватості ОСОБА_11 не відповідають принципу безпосередності судового розгляду справи.
Просить вирок, який є обґрунтованим, залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, заслухавши думку прокурора, який підтримав їх апеляцію, засудженого ОСОБА_9 який просив задовольнити його апеляцію та пом'якшити покарання, промову адвоката ОСОБА_5, виступ та останнє слово засуджених, виправданого ОСОБА_11 і його останнє слово, які просили вирок залишити без зміни, а апеляцію - без задоволення, колегія суддів вважає що апеляції не підлягають задоволенню зі слідуючих підстав.
Висновок суду про винність засуджених у вчиненні злочинів та недоведеність вини ОСОБА_11 у скоєні інкримінованих йому досудовим слідством злочинів відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується зібраними по справі і перевіреними в суді доказами.
Відповідно до вимог ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.
Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.
Суд першої інстанції правильно зазначив що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
ОСОБА_11 на досудовому слідстві і в суді не визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Пояснив що не був знайомим з підсудними. Коли працював в банку в його обов'язки входило пошук клієнтів, надання їм допомоги в оформленні кредитів. Він готував документи які відправляв до кредитного центру, а той давав в згоду, або відмовляв в оформленні кредиту, після отримання згоди вони формували договори кредитування, підписував які його керівник. З ОСОБА_13 він познайомився в 2007 році як клієнтом банку, той представився як перегонник автомобілів. ОСОБА_13 приводив йому клієнтів, що вони діяли під чужими фаміліями дізнався тільки на досудовому слідстві, ті надавали необхідні документи.
По епізодам оформлення кредитів на ОСОБА_15 і ОСОБА_16 автомобілі фотографував сам на стоянці банку та у дворі на Шуменському, куди він їздив. При оформленні кредиту на ОСОБА_14, в якості якого був ОСОБА_6 у зв'язку з завантаженістю на роботі ті самостійно фотографували автомобіль, аналогічна ситуація була при отриманні кредиту ОСОБА_17, так як автомобіль знаходився в Криму, та ОСОБА_19, фотографію автомобіля надали йому в електронному вигляді. Ніяких сумнівів у нього щодо достовірності документів не було. ОСОБА_13 він довіряв, клієнтів обов'язково фотографували та передавали в центральний офіс.
По епізоду з ОСОБА_18 (ОСОБА_8) пояснив що оформленням кредиту не займався, з 14.03. по 01.04.2008 року був у відпустці, а коли вийшов підписав документи. Співробітники відділу знали його логін і пароль.
Свідок ОСОБА_24 - кредитний спеціаліст банку підтвердив що вони, по базі ДАІ автомобілі при оформленні договору не перевіряють. ОСОБА_11 не міг побачити підроблений паспорт чи ні.
ОСОБА_6 в судовому засіданні стверджував на вчинення злочинів він домовлявся тільки з ОСОБА_13. З ОСОБА_11 до зустрічі в банку не був знайомий, при оформленні кредиту ОСОБА_11 не знав що документи підроблені, та повідомив йому скільки і коли він повинен сплачувати по кредиту. Він виконував доручення ОСОБА_13 та був як водій.
Покази на досудовому слідстві давав інші проте їх не читав коли підписував.
Твердження апеляції прокурора що показами ОСОБА_6 на досудовому слідстві /т.13 а.с.165-171/ підтверджується що ОСОБА_11 був учасником злочинної групи, не є обґрунтованим оскільки ці покази не містять фактичних даних, а носять характер припущень, як і під час очної ставки /т.13 а.с.47-52/ з ОСОБА_11
Сам ОСОБА_13, якому інкримінується організація злочинної групи не був допитаний ні в суді ні під час слідства у зв'язку з находженням у розшуку.
А тому суд був позбавлений можливості перевірити дані щодо наявності такої групи та злочинної домовленості щодо вчинення злочинів, розподілу ролей шляхом допиту ОСОБА_13
Доводи апеляції що винуватість ОСОБА_11 підтверджуються показами ОСОБА_8 на досудовому слідстві де вона пояснювала що він був вдома у ОСОБА_13 і бачив як вона тренерується підробляти підписи /т.10 а.с.136-138/ не відповідають дійсності, так як такі дані в протоколі допиту відсутні, з того вбачається що бланки їй приніс ОСОБА_13 і диктував як їх требо заповнювати, а перед банком попередив щоб вона менше говорила та тільки відповідала на питання, не містяться такі дані і в протоколі допиту її в якості обвинуваченої /т.14 а.с.70-71/.
В судовому засіданні засуджена заперечувала що бачила ОСОБА_11 за межами банка, а під час оформлення документів, той пояснював про умови погашення кредиту.
Суд правильно у вироку вказав що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження обставини щодо обізнаності ОСОБА_11 в тому що підсудні діяли по підробленими паспортами.
Як пояснили в судовому засіданні ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 вони раніше не були знайомими з ОСОБА_11, у банку були з ОСОБА_13, там їх фотографували, вони підписували документи, а ОСОБА_11 ім. роз'яснював умови кредитування.
Їх покази свідчать що проводилася ОСОБА_11 звичайна процедура оформлення кредиту, як правильно зазначив суд.
Що стосується заяви апелянта про не надання належної оцінки судом даним на досудовому слідстві свідченням ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_12, то як вбачається з матеріалів справи то ОСОБА_7 відмовилася від дачі показів в якості обвинуваченої /т.14 а.с.11-14/, а свідченням ОСОБА_9, ОСОБА_12, на досудовому слідстві відносно того, що ОСОБА_11 при оформленні кредиту ніяких питань не задавав, вони тільки підписували документи, суд дав оцінку, обґрунтовано визнавши ці докази недостатніми для постановлення обвинувального вирок щодо ОСОБА_11, оскільки такі покази не несуть ніякої доказової бази.
Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні стверджував що ОСОБА_11 не знає і в квартирі ОСОБА_12 той не був, а впізнав того як чоловіка якого бачив у банку.
Його покази на досудовому слідстві що він зустрічався з ОСОБА_11 У банку, коли виступав поручителем ОСОБА_14 - ОСОБА_6, і як йому показалося в домі ОСОБА_12 коли там знаходилася ОСОБА_8, суд дав оцінку з якою погоджується і колегія суддів, оскільки факт знайомства з ОСОБА_13 не заперечував і сам ОСОБА_11, та він не може свідчити про наявність зговору з ним на вчинення злочинів.
Судом також належним чином перевірені обставини щодо редагування ОСОБА_11 на своєму робочому місці - комп'ютері фотознімків транспортних засобів, які передаються у заставу з використанням програмного забезпечення.
Так відповідно до показів експерта, який проводив комп'ютерно - технічну експертизу - ОСОБА_26 ОСОБА_11 не міг здійснювати на робочому комп'ютері з наявним програмним забезпеченням дії по редагуванню фотознімків транспортних засобів, оскільки операційна система що була встановлена на всіх комп'ютерах Херсонської філії ЗАТ КБ «Приватбанк» запустити програму Adob Photo - Shop не можливо, оскільки графічні редактори орієнтовані на операційну систему Microsoft Windows.
А тому, суд обґрунтовано зробив висновки щодо твердження досудового слідства що автором фотознімків із слідами редагування є ОСОБА_11 являється тільки припущенням, оскільки матеріалами справи не підтверджується.
Сам висновок експертизи що наявні у кредитних справах фотозображення транспортних засобів мають редагування, як правильно вказав суд, не може бути доказами винності ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
Судом належним чином перевірені докази обвинувачення з позиції достовірності, допустимості, належності та достатності і обґрунтовано зроблено висновок про недостатність зібраних по справі доказів для визнання ОСОБА_11 винним у вчиненні злочинів які йому інкримінуванні досудовим слідством.
В апеляції прокурора не наведенні переконливі докази які б свідчили про незаконність висновку суду щодо виправданого.
Також суд правильно зазначив що в діях ОСОБА_11 вбачається неналежне виконання своїх службових обов'язків, проте він як кредитний експерт банку не є суб'єктом злочину, передбаченого ст.367 КК України.
На підставі викладеного суд обґрунтовано виправдав ОСОБА_11 за недоведеністю його вини у вчиненні злочинів.
Винуватість засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у скоєні злочинів в апеляції не оспорюється.
А у зв'язку з виправданням ОСОБА_11 кваліфікація дій ОСОБА_6, та інших засуджених за ст.ст.190 ч.3, ст..358 ч.1, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України є вірною.
А тому вирок за доводами апеляції не підлягає скасуванню.
Проте в порядку ст.365 КПК України вирок підлягає зміні, а саме виключенню з фабули мотивувальної частини вироку, де сформульоване обвинувачення визнане судом доведеним, вказівку про вчинення злочинів засудженими за попередньою змовою із ОСОБА_13, так як справа щодо даної особи судом не розглядалася, а тому замість вказаної фамілії слід зазначити «з особою яка знаходиться у розшуку».
Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, колегія суддів. -
УХВАЛИЛА:
Апеляції прокурора та засудженого ОСОБА_9 залишити без задоволення.
А вирок Суворовського районного суду м.Херсона від 02 липня 2012 року щодо засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 змінити, виключити з мотивувальної частини вироку у формулюванні обвинувачення вказівку про вчинення злочинів за попередньою змовою з ОСОБА_13, зазначивши «з особою яка знаходиться у розшуку».
В решті вирок щодо засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та виправданого ОСОБА_11 - залишити без зміни.
Судді: підписи
Згідно з оригіналом
Суддя: Т.В.Вороненко
- Номер: 1/668/54/15
- Опис:
- Тип справи: на кримінальну справу (кримінальне провадження), скаргу приватного обвинувачення
- Номер справи: 2120/1-201/11
- Суд: Суворовський районний суд м. Херсона
- Суддя: Вороненко Т.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 09.07.2015
- Дата етапу: 20.10.2015
- Номер: 1-в/668/196/16
- Опис:
- Тип справи: кримінальне провадження у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 2120/1-201/11
- Суд: Суворовський районний суд м. Херсона
- Суддя: Вороненко Т.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.01.2016
- Дата етапу: 21.01.2016