СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
4 грудня 2006 року | Справа № 20-8/310 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Горошко Н.П.,
Борисової Ю.В.,
за участю представників сторін:
позивача: Бессараб Олени Валентинівни, довіреність №б/н від 30.11.2006, Севастопольського міського управління "Севастопольекокомресурси" Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини Кабінету Міністрів України;
відповідача: не з'явився, товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехнологія";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехнологія" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Ткаченко М.І.) від 19 грудня 2005 року у справі №20-8/310,
за позовом Севастопольського міського управління "Севастопольекокомресурси" Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України (узвіз Кловський, 4, Печерський район, Київ, 01021, вул. Хрустальова, 11-96,Севастополь,99029)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехнологія" (вул. Правди, 10-410-б,Севастополь,99014)
про стягнення 35397,57 грн., та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехнологія" до Севастопольського міського управління "Севастопольекокомресурси" Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України про визнання договору недійсним,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19 грудня 2005 року у справі №20-8/310 (суддя Ткаченко М.І.) задоволено позов Севастопольського міського управління "Севастопольекокомресурси" Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України до товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехнологія" про стягнення 35397,57грн.
Суд стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехнологія" на користь Севастопольського міського управління "Севастопольекокомресурси" Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України заборгованість в сумі 35.397,57 грн., у тому числі основний борг - 33.264,97грн.; пеня - 2.132,60 грн., а також витрати по оплаті державного мита в сумі 353,98грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
У задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехнологія" до Севастопольського міського управління "Севастопольекокомресурси" Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України про визнання договору недійсним, відмовлено.
Відповідач (за зустрічним позовом позивач), не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення місцевого господарського суду, у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити.
Сторона посилається на те, що господарським судом при прийнятті рішення, було порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.02.2006 у складі судової колегії було здійснено заміну судді Плута В.М., у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі, на суддю Прокопанич Г.К.
Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.02.2006 у складі судової колегії було здійснено заміну судді Прокопанич Г.К., у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі, на суддю Борисову Ю.В.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2006 року було зупинено провадження у справі №20-8/310, до розгляду господарським судом міста Севастополя пов'язаної з нею справи №№20-3/023 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехнологія" до Севастопольської митниці про визнання неправомірними дій та її вступу в законну силу.
Господарським судом міста Севастополя від 11-18.05.2006 року у справі №20-3/023-7/080 було прийнято постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехнологія" до Севастопольської митниці, за участю 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про визнання неправомірними дії Севастопольської митниці по витребуванню та заповненню при митному оформленні товару по ВМД №1230000001/5/001576 від 06.04.2005 Аркушу про пакування бланк КА №581656 від 06.04.2005, визнання відсутності компетенції у митниці на контроль за визначенням у момент митного контролю обсягу послуг по збору, переробці та утилізації упаковки в котрій ввозяться товари на митну територію України, було задоволено, та було визнано неправомірними дії Севастопольської митниці по витребуванню та заповненню при митному оформленні товару по ВМД №1230000001/5/001576 від 06.04.2005 Аркушу про пакування бланк КА №581656 від 06.04.2005, визнання відсутності компетенції у митниці на контроль за визначенням у момент митного контролю обсягу послуг по збору, переробці та утилізації упаковки в котрій ввозяться товари на митну територію України.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.08.2006 року апеляційні скарги Севастопольської митниці та Севастопольського міського управління "Севастопольекокомресурси" Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини Кабінету Міністрів України задоволено, постанову господарського суду міста Севастополя від 11-18 травня 2006 року у справі №20-3/023-7/080 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Таким чином, ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2006 року було поновлено провадження у зазначеній справі та справу було призначено до розгляду.
За клопотанням представника позивача, судочинство здійснювалось на російській мові у відсутності представника відповідача, який надав клопотання про відкладення слухання справи, у зв'язку з участю у справі у господарському суді міста Севастополя.
Судова колегія розглянувши заявлене клопотання представника відповідача, порадившись на місці, не знайшла мотивованих підстав для задоволення даного клопотання, оскільки представлення інтересів у справі у іншому суді не є поважною підставою для відкладення слухання справи, крім того, як вбачається з наданої ухвали господарського суду міста Севастополя, справу у місцевому суді було призначено до розгляду об 11 год. 00 хв., а справу у Севастопольському апеляційному господарському суді було призначено до розгляду об 11 год. 30 хв., отже, судова колегія ухвалила можливим розглянути справу по суті у відсутності представника відповідача з представлених доказів в матеріалах справи, оскільки стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія повторно розглянувши матеріали справи, встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Севастопольське міське управління "Севастопольекокомресурси" Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехнологія" про стягнення 35397,57грн., а товариство з обмеженою відповідальністю "Ремтехнологія" подало зустрічний позов до Севастопольського міського управління "Севастопольекокомресурси" Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України про визнання договору недійсним.
Як свідчать матеріали справи, судом першої інстанції задоволено позов Севастопольського міського управління "Севастопольекокомресурси" Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України до товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехнологія" про стягнення 35397,57грн., а у задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехнологія" до Севастопольського міського управління "Севастопольекокомресурси" Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України про визнання договору недійсним, відмовлено.
Судова колегія розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 березня 2005 року позивач та відповідач уклали договір №219 про надання послуг збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки) на умовах і за тарифами, визначеними постановою Кабінету міністрів України від 26 липня 2001 року №915 та окремих видів відходів згідно із затвердженим переліком, на умовах і за тарифами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2004 року №324. (а. с. 10).
Відповідно до пункту 3.1 договору, товариство з обмеженою відповідальністю "Ремтехнологія" зобов'язується здійснити оплату послуг Севастопольського міського управління "Севастопольекокомресурси" шляхом перерахування коштів на її поточний рахунок.
Згідно з частиною 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року №915 "Про впровадження системи збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини" підприємства, установи, організації усіх форм власності, що використовують тару (упаковку) для пакування і перевезення продукції, зобов'язані забезпечити збирання (приймання), зберігання і утилізацію усіх видів використаної тари (упаковки), в якій знаходилася продукція цих підприємств, установ, організацій, на всій території, де реалізується продукція. Таке забезпечення проводиться шляхом укладення договорів про надання послуг із збирання, сортування, перевезення, переробки та утилізації використаної тари (упаковки) з Компанією (у справі Севастопольське міське управління "Севастопольекокомресурси") чи іншими спеціалізованими підприємствами, що мають відповідні ліцензії і умови для надання таких послуг на території України, де реалізується та утворюється відповідна використана тара (упаковка), а також здійснення оплати за надання обумовлених послуг згідно із загальним обсягом тари (упаковки), яка використовується для пакування та перевезення продукції за затвердженими тарифами.
Відповідно до положення про Севастопольське міське управління "Севастопольекокомресурси" Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" Управління є структурним підрозділом Державної компанії "Укрекокомресурси". Управління реалізує в місті Севастополі програми Компанії, які спрямовані на розроблення та впровадження систем і здійснення робіт із заготівлі, збирання, сортування, транспортування, переробки, утилізації та реалізації відходів як вторинної сировини, підвищення ефективності у сфері поводження з відходами споживання виробництва. (а. с. 21-23).
Згідно з абзацом підпункту 5 частини 5 Постанови № 915 (з наступними змінами та доповненнями) плата за надання Компанією зазначених послуг встановлюється відповідно до тарифів, затверджених пунктом 2 цієї постанови, та вноситься підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, що використовують тару (упаковку) для пакування і перевезення продукції і не забезпечують її приймання та утилізацію, на спеціальний рахунок Компанії щокварталу до 15 числа місяця, що настає за звітним періодом, а підприємствами - імпортерами продукції в тарі (упаковці) - не пізніше семи днів від дати митного оформлення.
Відповідно до пункту 3 договору, обов'язок по здійсненню розрахунків за договором виникає у товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехнологія" з дня митного оформлення вантажу і повинен бути виконаний не пізніше 7-денного строку з дня його виникнення, незалежно від термінів надання Компанією акту виконаних робіт.
Згідно з пунктом 2.2 договору, підставою для оплати послуг компанії є аркуш про пакування, оформлений відповідно до чинного законодавства.
Позивач за первісним позовом зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю "Ремтехнологія" з 16 березня 2005 року здійснило митне оформлення товарів, яки поступають в тарі (упаковці), що підтверджується аркушем про пакування на суму 33264,97грн. (а. с. 11).
Як свідчать надані докази в матеріалах справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Ремтехнологія" вказану суму не погасило, порушуючи тим самим прийняте на себе зобов'язання за договором №219 від 16 березня 2005 року, що стало підставою для Севастопольського міського управління "Севастопольекокомресурси" нарахувати на суму боргу за договором пеню в розмірі 2132,60 грн. відповідно до пункту 4.2 договору.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції Закону від 16 січня 2003 року N 435-ІУ із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 19 червня 2003 року N 980-ІУ і Законом України від 18 листопада 2003 року N 1255-ІУ, що вступив в дію в 1 січня 2004 року) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Оскільки правовідносини між сторонами виникли до вступу в силу Цивільного кодексу України (з 1 січня 2004 року) і продовжують існувати до виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, то до таких правовідносин застосовуються норми Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року.
В статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, на думку судової колегії, суд першої інстанції вірно встановив, що вимоги Севастопольського міського управління "Севастопольекокомресурси" щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехнологія" основного боргу в сумі 33264,97грн. за договором такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 549, 611 Цивільного кодексу України, одним з правових наслідків, які застосовуються у разі порушення зобов'язання, є пеня як один з різновидів неустойки.
Відповідно до пункту 4.2 договору за несвоєчасну оплату послуг Компанії Підприємство сплачує пеню, обраховану виходячи із розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожен день прострочення.
Згідно з статтею 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року № 543/96 -ВР (із змінами і доповненнями) розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що умова договору №219 від 16 березня 2005 року стосовно розміру пені відповідає чинному законодавству.
Крім того, в представленому позивачем розрахунку заборгованості сума пені склала 2132,60грн. та суд першої інстанції обґрунтовано, на думку судової колегії, визнав такий розрахунок вірним і підлягаючим задоволенню.
Стосовно зустрічних позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехнологія" про визнання договору №219 від 16 березня 2005 року недійсним, суд першої інстанції вірно, як вважає судова колегія, дійшов висновку про те, що вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехнологія" про визнання договору недійсним не підлягають задоволенню, як не доведені суду, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як зазначено в статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з правилами статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Також, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та і інших випадках, встановлених договором або законом.
Крім того, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень.
Таким чином, судова колегія не може прийняти до уваги посилання відповідача (за зустрічним позовом позивача), які було викладено в апеляційній скарзі, оскільки вони суперечать нормам чинного законодавства та спростовуються доказами наданими в матеріалах справи.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення було прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Рішення господарського суду міста Севастополя від 19 грудня 2005 року у справі №20-8/310 залишити без змін.
2.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехнологія" залишити без задоволення.
Головуючий суддя О.А. Щепанська
Судді Н.П. Горошко
Ю.В. Борисова