ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2013 рокуСправа №827/1157/13-а м. Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі головуючого судді- Александрова О.Ю., за участю секретаря судового засідання Ополєвої О.Г., представників сторін:

представник позивача - (Товариство з обмеженою відповідальністю "СГС ПЛЮС") -Магарра Наталія Миколаївна паспорт НОМЕР_1, виданий Гагарінським РВУМВС України в м. Севастополі від 27.12.2006р. довіреність № 17;

представник третьої особи (Державне підприємство "Кримські генеруючі системи") -Півошенко Юлія Миколаївна (посвідчення № 367 від 26.07.2010 р.) довіреність № 2 від 02.01.13

представники відповідачів (Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі, Севастопольської міської державної адміністрації) не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС ПЛЮС» до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі, Севастопольської міської державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство «Кримські генеруючі системи», про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СГС ПЛЮС» ( далі - позивач, ТОВ «СГС ПЛЮС») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить визнати дії Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі (далі - відповідач, управління) по відмові, вихідній номер 394/38-08 від 11 березня 2013 року, Товариству з обмеженою відповідальністю «СГС ПЛЮС» у видачі дозволу на спеціальне водокористування згідно клопотання від 29.11.2012 року № 3508, та зобов'язати Державне управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі вчинити дії по видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «СГС ПЛЮС» дозвілу на спеціальне водокористування згідно із клопотанням від 29.11.2012 року № 3508 з обґрунтуванням потреби у воді, а саме: 1) у користуванні питної міської водопровідної води на виробничі, господарсько-питні та побутові потреби; 2) у використанні морської води на технологічні потреби виробництва (забір морської води здійснюється між випусками № 4 та № 5 на відстані 5000 м від мису Костянтинівський насосами типу : ЦП-4 продуктивністю 4700 м3/рік - 1 шт., ЦН-5 продуктивністю 360 м3/рік - 1шт.; 3) у скиданні морської води після її використання в Севастопольську бухту; 4) у скиданні стічних вод (випуск № 2) і зливових стоків від трьох випусків в Севастопольську бухту (випуск № 2 знаходиться на правому березі Севастопольської бухти на відстані 190 м від випуску № 1, при видаленні 6000 м від мису Костянтинівський; випуск № 3 знаходиться також на правому березі Севастопольської бухти на відстані 185 м від випуску № 2. При видалені 5800м від мису Костянтинівський; випуск № 4 знаходиться також на правому березі Севастопольської бухти на відстані 40 м від випуску № 3, при видалені 5750 м від мису Костянтинівський; випуск № 5 знаходиться також на правому березі Севастопольської бухти на відстані 635 м. від випуску № 4, при видалені 5125 м. від мису Костянтинівський.

Позовні вимоги мотивовані тім, що відповідачем в особі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі було незаконно відмовлено позивачу у клопотанні про видачу дозволу на спеціальне водокористування, оскільки були відсутні підстави для відмови у видачі документу дозвільного характеру, яки передбачені статтею 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Крім того, відмовляючи у наданні дозволу на спеціальне водокористування, відповідач посилався на відсутність в клопотанні позивача відомостей про водовипуск № 1 господарсько-побутових стічних вод підприємства та селища ГРЕС з каналізаційних очисних споруд (КОС) механічної очистки, в той час як вказаний водовипуск позивачем не використується, КОС та каналізаційні мережі перебувають на балансі та обслуговуються Державним підприємством «Кримські генеруючі системи», з яким позивачем 01.10.2012р. укладено договір по надання послуг водовідведення стоків по каналізаційним сітям, які після очистки через водовипуск № 1 скидаються у море - Севастопольську бухту. Тобто, позивачем проводиться скид вод (відходів) не в море, а в каналізаційну мережу, через яку після очистки іншим підприємством води скидаються у море, що передбачає отримання дозволу на спецводокористування саме ДП «КГС». Також позивачем зазначено, що в порушення пункту 4 Порядку погодження та видачі дозволів відповідачем перевищено граничний строк розгляду вказаного клопотання, який складає один місяць. За таких обставин позивач вважає, що діями відповідача в особі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі було порушено його законні права та інтереси, тому позивач був вимушений звернутись до суду для їх захисту.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 25.04.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 14.05.2013 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено Державне підприємство «Кримські генеруючі системи».

Ухвалою суду від 30.05.2013 року було вирішено залучити до участі у справі у якості другого відповідача Севастопольську міську державну адміністрацію, оскільки відповідно до положень Закону від 16.10.2012 року № 5456-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади в сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні" передбачена передача повноважень щодо видачі дозволів на спеціальне використання від Державних управлінь охорони навколишнього природного середовища в областях, м. Києві та Севастополі до обласних Київській, Севастопольській міських державних адміністрацій через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 18 травня 2013 року. Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 159 "Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища" постановлено: ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища, установити, що територіальні органи, які ліквідуються, продовжують виконання своїх повноважень до 17 травня 2013 року. Таким чином, із зазначеної дати управління, яке на час судового розгляду справи зареєстровано як юридична особа та не виключено з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, припинило здійснення своїх повноважень, в тому числі з видання дозволів на спеціальне водокористування, а вказані повноваження переходять до Севастопольської міської державної адміністрації.

В судовому засіданні 20.06.2013р. представник позивача підтримала позовні вимоги, надала суду пояснення в обґрунтування заявлених вимог та просила позов задовольнити, з підстав, визначених у позовної заяві та додаткових письмових поясненнях.

Представники відповідачів (Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі, Севастопольської міської державної адміністрації) у судове засідання, яке відбулося 20.06.2013р., не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.

В судових засіданнях, які відбулися раніш, представники відповідача - Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі - проти задоволення позовних вимог заперечували, в обґрунтування чого надали суду письмові пояснення та просили у задоволенні позову відмовити.

Зокрема, зазначили, що управління відмовило позивачу у видачі дозволу на спеціальне водокористування листом від 11.03.2013р. вих. № 394/38-08 з на підставі п. 2 ч. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» з урахуванням виявлення в поданих документах недостовірних відомостей, а саме, щодо не зазначення у клопотанні та доданих до нього документах відомостей про наявність водовипуску № 1 господарсько-побутових стічних вод підприємства та селища ГРЕС з каналізаційних очисних споруд (КОС) механічної очистки, та відомостей про заходи з проектування та будівництва очисних споруд з метою досягнення екологічних нормативів. При цьому в ході перевірки даних щодо належності водовипуску № 1, управлінням встановлено, що між позивачем та ДП «КГС» діє той ж самий договір оренди цілісного майнового комплексу від 01.01.2004р., що і раніш, 27.04.2010р. позивачем було отримано дозвіл на спец водокористування з урахуванням використання підприємством водовипуску № 1. Також, у звітах за формою 2-ТП як за 2011 так іза 2012 роки позивач зазначив про здійснення їм скидів вод саме в море.

Представник третьої особи - Державного підприємства «Кримські генеруючі системи» (далі - ДП «КГС», третя особа)- також просив відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи це тим, що каналізаційні мережі та очисні споруди, зокрема, КОС механічної очистки, передані за договором оренди цілісного майнового комплексу від 01.01.2004р. ТОВ «СГС ПЛЮС», останнє як орендар здійснював обслуговування КОС до 01.12.2012р., коли в односторонньому порядку перестав їх обслуговувати. Тому, з метою недопущення соціальної напруги серед мешканців селища ГРЕС, каналізаційні стоки з якого також скидаються в море через водовипуск № 1 після їх очистки, третя особа була вимушена взяти на утримання обслуговування КОС та каналізаційних мереж.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову повинно бути відмовлено з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності тощо. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган на підстав пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тому, враховуючи предмет позову та суб'єктний склад сторін, суд приходить ло висновку, що даний спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СГС ПЛЮС» є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 від 22.11.2007 року та здійснює господарську діяльність з виробництва електричної енергії, виробництва теплової енергії та теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії, а також надання комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в м. Севастополі, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ серії АА № 770030 .

На виконання плану санації по справі про банкрутство ДП «Кримські генеруючи системи», затвердженого ухвалою Господарського суду АРК від 14.02.2003р. по справі № 2-6/2623-2003р., між Товариством з обмеженою відповідальністю «СГС ПЛЮС» та Державним підприємством «Кримські генеруючи системи» укладено договір від 01.01.2004 року № 121 оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу Державного підприємства «Кримські генеруючи системи «Севастопольська ТЕЦ» (далі - договір) строком до 01.01.2014р. Вказаний договір погоджений заступником Фонду державного майна України 16.12.2003р.

Відповідно до п.1.1.1 Договору ДП «КГС» передає, а ТОВ «СГС ПЛЮС» приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс структурного підрозділу Державного підприємства «Кримські генеруючи системи «Севастопольська ТЕЦ», що розташований в м. Севастополі за адресою: вул.Ангарська, 10.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування підприємством в строк, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту приймання-передачі підприємства. При цьому власником підприємства залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Згідно з пунктом 7.1 договору передача цілісного майнового комплексу за цім договором здійснюється за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цім договором.

Постановою Вищого Господарського суду України від 20.12.2007р. по справі № 2-6/11129-2004 вказаний договір оренди було визнано діючим, майно передано орендарю ТОВ «СГС ПЛЮС» на підставі Акту прийому-передачі майна структурного підрозділу Державного підприємства «Кримські генеруючи системи «Севастопольська ТЕЦ», згідно якого до складу цілісного майнового комплексу увійшли: Каналізаційні мережі (інв. №3380) Каналізаційні мережі (інв. № 14130) Будівля насосної каналізації с. ГРЕС (інв. № 6650)

Крім того, ТОВ «СГС Плюс» були передані на утримання відповідно до умов п.1.2. договору оренди цілісного майнового комплексу, але залишились на балансі ДП «КГС»: каналізаційні мережі с. ГРЕС (інв. № 5360),каналізаційні мережі с. ГРЕС (інв. № 5370).

В свою чергу, вказане майно: каналізаційні мережі № 5360, 5370,3380,14130 було передано по розподільчому балансу станом на 01.08.2000 року ДП «Кримські генеруючи системи». З матеріалів справи вбачається, що Структурний підрозділ «Севастопольська теплоелектроцентраль» ДП «Кримські генеруючи системи» створено Наказом № 13 від 26.08.2000 року на базі майна, що не увійшло в уставний фонд ВАТ ЕК «Севастопольенерго» та було передано підприємству згідно розподільчого балансу.

При цьому, як слід з пояснень представників позивача та третьої особи Каналізаційні очисні споруди (КОС) не знаходяться на балансі ані ДП «КГС», ані ТОВ» СГС Плюс».

Судом встановлено, що для задоволення господарсько-побутових, промислових та інших потреб ТОВ «СГС ПЛЮС» здійснює забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, тобто здійснює відповідно до положень ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

З метою отримання дозволу на спеціальне водокористування згідно з Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого Постановою КМ України від 13.03.2002р. № 321, 29 листопада 2012 року ТОВ «СГС ПЛЮС» звернулось до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі з заявою про отримання дозволу на спеціальне водокористування, до якої долучено поряд з іншими документами Клопотання про погодження умов та отримання дозволу на спеціальне водокористування для діючих промислових, комунальних, транспортних та інших підприємств та організацій з обґрунтуванням потреби у воді, а саме: у користуванні питної міської водопровідної води на виробничі, господарсько-питні та побутові потреби;

- у використанні морської води на технологічні потреби виробництва (забір морської води здійснюється між випусками № 4 та № 5 на відстані 5000 м від мису Костянтинівський насосами типу : ЦП-4 продуктивністю 4700 м3/рік - 1 шт., ЦН-5 продуктивністю 360 м3/рік - 1шт.;

- у скиданні морської води після її використання в Севастопольську бухту;

- у скиданні стічних вод (випуск № 2) і зливових стоків від трьох випусків в Севастопольську бухту (випуск № 2 знаходиться на правому березі Севастопольської бухти на відстані 190 м від випуску № 1, при видаленні 6000 м від мису Костянтинівський; випуск № 3 знаходиться також на правому березі Севастопольської бухти на відстані 185 м від випуску № 2. При видалені 5800м від мису Костянтинівський; випуск № 4 знаходиться також на правому березі Севастопольської бухти на відстані 40 м від випуску № 3, при видалені 5750 м від мису Костянтинівський; випуск № 5 знаходиться також на правому березі Севастопольської бухти на відстані 635 м. від випуску № 4, при видалені 5125 м. від мису Костянтинівський.

27 грудня 2012 року листом вих. № 3983/1908 Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі було повідомлено ТОВ «СГС ПЛЮС» про відкладання розгляду клопотання.

08 січня 2013 року листом вих. № 42/38-08 ТОВ «СГС ПЛЮС» було повідомлено, що Державне управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі розгляне надане позивачем клопотання та документи після отримання відповіді на запит від ДП «Кримські генеруючі системи».

17 січня 2013 року листом вих. № 109 ТОВ «СГС ПЛЮС» надіслало додаткові пояснення на заявлене клопотання, та 29 січня 2013 року листом вих. № 173/28-08 отримано відповідь, що розгляд клопотання відбудеться після надання органом місцевого самоврядування відповіді на запит Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі.

Листом від 11 березня 2013 року вих. № 394/38-08 Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі позивача було повідомлено, що клопотання ТОВ «СГС ПЛЮС» про видачу дозволу на спеціальне водокористування розглянуто, та вирішено відмовити у видачі такого дозволу. Відмова у видачі ТОВ «СГС ПЛЮС» дозволу на спеціальне водокористування Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі була обґрунтована тим, що в пункті 15 клопотання про видачу дозволу позивачем не було зазначено відомостей про заходи з проектування та будівництва очисних споруд з метою досягнення екологічних нормативів. Підставами для такого висновку послугував той факт, що у попередньому дозволі № 160/10/Сев від 27.04.2010 року на спеціальне водокористування, який був виданий позивачу зі строком дії з 27.04.2010 року по 01.01.2013 рік, однією з умов спеціального водокористування було зазначено виконання запланованих заходів з охорони та раціонального використання вод (п.6.2.7). Вказані заходи були, зокрема, передбачені окремо відносно кожного з об'єктів : водовипуску № 1 з каналізаційних очисних споруд, випусків № 2,3,4,5. Однак на момент подання позивачем клопотання на видачу дозволу на спеціальне водокористування, 29 листопада 2012 рік, виконані не були, на що була звернена увага позивача у листі Управління від 08.01.2013 року. Крім того, з нового клопотання заходи з проектування та будівництва очисних споруд були взагалі виключені.

Також позивачем не було зазначено відомостей щодо наявності випуску №1 господарсько-побутових стічних вод каналізаційних очисних споруд, тоді як дозвіл на період з 27.04.2010 по 01.01.2013 роки позивачу був виданий з урахуванням зазначення водовипуску № 1. Крім того підприємство ежегодно звітує за формою 2-ТП щодо скидання стічних вод як від самого підприємства, так і від ДП «КГС» та селища ГРЕС.

Не погодившись з відмовою у наданні дозволу на спеціальне водокористування, позивач звернувся з цім позовом до суду.

При вирішенні цього спору суд керується законодавством, що діяло на час виникнення спірних правовідносин.

Статтею 1 Водного кодексу України (далі - ВК України) передбачено, що водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів);

Відповідно до п. 9 ст. 44 ВК України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Статтею 48 ВК України передбачено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб. Не належать до спеціального водокористування: пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних); подача (перекачування) води водокористувачам у маловодні регіони; усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення); використання підземних вод для вилучення корисних компонентів; вилучення води з надр разом з видобуванням корисних копалин; виконання будівельних, днопоглиблювальних і вибухових робіт; видобування корисних копалин і водних рослин; прокладання трубопроводів і кабелів; проведення бурових, геологорозвідувальних робіт; інші роботи, які виконуються без забору води та скидання зворотних вод.

Згідно з приписами ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Статтею 49 Водного кодексу України також передбачено, що порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року № 459 в редакції від 19.11.2012 року ( надалі - Порядок погодження та видачі дозволів), до 17 травня 2013 року (включно) видача дозволів на спеціальне водокористування у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення та погодження дозволів на спеціальне водокористування у разі використання води водних об'єктів місцевого значення здійснювалося територіальними органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до приписів ст. 49 КАС України в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, дозвіл на спеціальне водокористування видається: Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання водних об'єктів загальнодержавного значення; органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, - в разі використання підземних вод та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних.

Як вже зазначалось судом, відповідно до положень Закону від 16.10.2012 року № 5456-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади в сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні" передбачена передача повноважень щодо видачі дозволів на спеціальне використання від Державних управлінь охорони навколишнього природного середовища в областях, м. Києві та Севастополі до обласних Київській, Севастопольській міських державних адміністрацій через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 18 травня 2013 року

Судом встановлено, що відповідно до схеми мереж цілісного майнового комплексу «Севастопольська ТЕЦ» технологічний цикл та потреби у водовідведенні з основних фондів цілісного майнового комплексу, що перебувають на балансі ТОВ «СГС ПЛЮС», безпосередньо зав'язані на водовідведення на водовипусках з № 1 по № 5 включно. Так на водовипуск №1 надходять стоки з об'єкту - пікова котельня ( порядковий номер № 1156 в акті прийому-передачі), з приміщення ГЩУ (інв. № 964602), що на ньому розташовано, а також стоки насосної станції на території Севастопольської ТЕЦ (інв. № 6650). Після цього, разом зі стоками з селища ГРЕС через станцію механічної очистки (КОС) вказані стоки надходять до акваторії Севастопольської бухти.

Судом встановлено, що будь-які зміни до договору від 01.01.2004 року № 121 оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу Державного підприємства «Кримські генеруючи системи «Севастопольська ТЕЦ» або до складу майна, визначеного у Акті прийому-передачі майна структурного підрозділу Державного підприємства «Кримські генеруючи системи «Севастопольська ТЕЦ» не вносилися, з Фондом державного майна не узгоджувалися, склад майна, переданого позивачу в оренду не змінювався. При цьому, на утриманні ДП «КГС» із усього цілісного майнового комплексу Севастопольської ТЕЦ відповідно до договору від 01.01.2004 року № 121, були залишені лише каналізаційні мережі селища ГРЕС, решта майна була передана позивачу.

Також судом встановлено, що на виконання Договору оренди № 121 між ДП «КГС» та ТОВ«СГС ПЛЮС», були укладені інші договори, які деталізують та розмежовують права та обов'язки сторін по зобов'язанням, що виникають у наслідок виконання договору оренди : договір схову при укладанні договору оренди цілісного майнового комплексу від 29.12.2003 року, відповідно до якого ТОВ «СГС ПЛЮС» прийняло на себе додаткові зобов'язання по збереженню, запобіганню псування, втрати, нестачі майна, що передано на утримання по договору оренди цілісного майнового комплексу у тому числі інв. №№ 5360,5370. У зв'язку із тим, що Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2007 року по справі № 2-6/11129-20 повернення об'єкту 04 визнано договір оренди чинним, але нею неохоплені повернення об'єкту оренди між ДП "Кримські генеруючі системи" та ТОВ "СГС ПЛЮС" було укладено угоду про основи взаємодії від 21.12.2007 року, яка визначила основні напрямки та порядок взаємодії між орендавцем та орендарем цілісного майнового комплексу.

Зазначеною угодою встановлено, що орендар відповідно до п. 1.4 зазначеної угоди з моменту підписання акту прийому-передачі об'єкту оренди зобов'язується за свій рахунок поновити забезпечення: зберігання експлуатаційних властивостей, працездатності та цілісності переданого йому на утримання за п. 1.2 договору оренди майна з метою виконання ними функціональних характеристик, провести реконструкцію, переоснащення, переобладнання, технічне переозброєння, капітальний ремонт, добудову та введення в експлуатацію обєктів незаверщеного будівництва відповідно до умов договору оренди.

Відповідно до Договору на проведення робіт по обслуговуванню каналізаційних мереж та очисних споруд від 01.04.2011р. між ДП "Кримські генеруючі системи" та ТОВ "СГС ПЛЮС", позивач взяв на себе обов'язок щодо обслуговування та проведення поточного та аварійного ремонтів на каналізаційних мережах селища ГРЕС (інв.№ 5360 та № 5370), які знаходяться на балансі ДП «КГС».

Також з матеріалів справи вбачається, що до часу звернення з заявою про отримання дозволу на спец водокористування позивач не заперечував скиду їм стоків через водовипуск № 1.

Так, 27.04.2010р. ТОВ "СГС ПЛЮС" було отримано Дозвіл на спеціальне водокористування № 160/10/Сев, строком дії з 27.04.2010р. по 01.01.2013р., у якому передбачено, зокрема, скид позивачем стічних вод у водний об'єкт по водовипуску № 1 в кількості 140,160 тис. м3/год; 16м3/час.

22.01.2009р. позивач звернувся з листом до голови Севастопольської міської державної адміністрації щодо продовження дозволу на спецводокористання, в якому зазначив, що є орендатором цілісного майнового комплексу згідно договору № 121 від 01.01.2004р., та одним з елементів виробничого комплексу є каналізаційні очисні споруди (КОС), що передані орендатору відповідно до вказаного договору. Також протоколом від 06.02.2009 року наради у Севастопольській міської державної адміністрації підтверджено, що на неї було розглянуто питання добудови КОС -2 та зобов'язано позивача прийняти відповідні заходи та вчинити певні дії, однак до теперішнього часу позивачем не було вжито жодних дій для усунення вказаних недоліків та виконання рішення Севастопольської міської державної адміністрації.

Судом також встановлено, що позивачем відповідно до Звітів про використання води за 2011 рік та 2012 рік за формою № 2-ТП, яка разом з Інструкцією про її заповнення затверджена наказом Держкомстату України від 30.09.1997р. № 230, фактично підтверджено скидання стічних вод до водного об'єкту. Так в звітах за 4 квартали 2011 та 2012 років у таблиці 2 позивачем зазначено об'єми скидання їм стоків у море. У колонці Д вказаної таблиці зазначені категорії скидів СС та СД. Згідно з пунктом 3.7. Інструкції СС - вода зворотна, отримана (передана) водокористувачами одного міністерства (тобто, уданому випадку - від самого позивача та ДП «КГС»), СД - вода зворотна, отримана (передана) водокористувачами іншого міністерства (тобто, у даному випадку, від селища ГРЕС). Тобто, оскільки обидві графи звітності позивачем були заповнені особисто, зі звітності слід, що позивач здійснював скиди вод, та ці скиди здійснювалися їм в море, а не в каналізаційну мережу.

Таким чином, з вказаних документів вбачається, що після передачі цілісного майнового комплексу ТОВ "СГС Плюс" орендар на виконання покладених на нього зобов'язань обслуговував каналізаційну очисну систему та проводив скид стоків у акваторію Севастопольської бухти, тобто у Чорне море.

01.10.2012р., тобто після звернення до відповідача щодо отримання дозволу на спеціальне водокористування, позивачем укладено з ДП «КГС» договір, відповідно до п.1.1. якого ДП «КГС» прийняв на себе зобов'язання з послуг по водовідведенню стоків по каналізаційним мережам від точок розподілу.

Саме наявність цього договору позивач вважає обставиною, яка позбавляє його від обов'язку отримувати дозвіл на спеціальне водовикористання в частині використання водовипуску № 1.

Суд, зазначаючи відсутність у суду адміністративної юрисдикції повноважень щодо визнання відповідності господарських угод нормам чинного законодавства, звертає увагу позивача та третьої особи на врахування обов'язковості наявності дозволу на спеціальне водокористування в силу вимог ст.ст. 42, 44 та 49 ВК України при укладенні договору, який стосується питань водокористування, що має ознаки спеціального водокористування. В той же час, при укладенні цього договору від 01.10.2012р, який укладений на строк до 31.12.2012р. та передбачає його щорічну пролонгацію, сторонами не враховано наявність на той час діючого Дозволу на спеціальне водокористування лише у ТОВ «СГС ПЛЮС» з обмеженим строком дії до 01.01.2013р. При цьому, як зазначив представник третьої особи у судовому засіданні ТОВ «СГС ПЛЮС» в односторонньому порядку перестало обслуговувати каналізаційну очисну систему, починаючи з 01.12.2012 року, у звязку із чим ДП "КГС" з метою недопущення соціальної напруги на селищі ГРЕС стало нести витрати з утримання каналізаційних мереж та каналізаційної очисної системи самостійно.

Крім того договір від 01.10.2012р. ніяким чином не може внести зміни до змісту правовідносин, яки створилися у наслідок укладення договору від 01.01.2004 року № 121 оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу Державного підприємства «Кримські генеруючи системи «Севастопольська ТЕЦ» або до складу переданого за цім договором майна.

Відносно другої підстави для відмови в видачі дозволу на спеціальне водокористування відповідачем, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що в пункті 15 клопотання про видачу дозволу на спецводокористування позивачем не було зазначено відомостей про заходи з проектування та будівництва очисних споруд з метою досягнення екологічних нормативів. В той же час, у попередньому дозволі № 160/10/Сев від 27.04.2010 року на спеціальне водокористування, який був виданий позивачу зі строком дії з 27.04.2010 року по 01.01.2013 рік, однією з умов спеціального водокористування було зазначено виконання запланованих заходів з охорони та раціонального використання вод (п.6.2.7). Вказані заходи були, зокрема, передбачені окремо відносно кожного з об'єктів, що знаходяться на утриманні ТОВ «СГС ПЛЮС»: водовипуску № 1 - проектування та будівництво біологічних очисних споруд, та випусків № 2,3,4,5 - проектування та будівництво очисних споруд зливних вод. При цьому необхідність цих заходів позивачем при отриманні дозволу № 160/10/Сев від 27.04.2010 року або після його отримання не оскаржувалося. Однак на момент подання позивачем клопотання на видачу дозволу на спеціальне водокористування, 29 листопада 2012 рік, жоден з вказаних заходів виконаний не був, на що була звернена увага позивача у листі Управління від 08.01.2013 року вих.. № 42/38-08.. Крім того, з нового клопотання заходи з проектування та будівництва очисних споруд були взагалі виключені.

Ці обставини, на думку суду, є самі по собі достатньою підставою для відмови в наданні позивачу дозволу на спеціальне водокористування.

При цьому лист позивача від 17.01.2013р. вих. № 109 не може вважатися доповненням до клопотання про видачу дозволу на спец водокористування, а лише поясненнями з цього питання на запит відповідача. До того ж у вказаному листі, позивач погодився з необхідністю планування заходів щодо проектування та будівництва очисних споруд липневих вод на випусках №№ 2,3, тобто, визнав неповноту поданих для отримання дозволу документів, та заперечував проти необхідності таких заходів на випусках № 4,5.

Відповідно до ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру. Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

При цьому не зазначення позивачем відомостей у повному обсязі, яки мають безпосереднє відношення для вирішення питання про можливість надання дозволу на спеціальне водокористування комплексно, обґрунтовано розцінено відповідачем як подання недостовірної інформації

Що стосується порушення відповідачем строку розгляду клопотання про видачу документів дозвільного характеру, то суд зазначає наступне. Статтею 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» передбачено, що порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними (регіональними, місцевими) органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно п. 4 Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого Постановою КМ України від 13.03.2002р. № 321, дозволи видаються органами, що зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, в місячний термін з дня подання в установленому порядку клопотання, а органами, зазначеними в абзаці третьому цього пункту, - в установлені ними терміни. Клопотання водокористувачів розглядаються у місячний термін. У разі відмови у погодженні клопотання або у видачі дозволу водокористувачу надається відповідь з обґрунтуванням причин відмови. З матеріалів справи вбачається, що вказаний строк відповідачем пропущений, оскільки відповідачем з'ясовувалося питання щодо належності каналізаційних мереж та очисних споруд Севастопольської ТЕЦ, а наданих позивачем документів було недостатньо. Але, суд зазначає, що недотримання відповідачем строку розгляду клопотання про видачу дозволу на спеціальне водовикористання не призвело до прийняття їм неправильного за змістом рішення.

Відповідно частин 2, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для звернення до суду покладено не тільки на відповідача, а й на позивача. В даному випадку позивач не довів неправомірність дій відповідача щодо невидачі дозволу на спеціальне водокористування.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість відмови у наданні позивачу цього дозволу, а тому у задоволенні вимоги позивача про визнання дій Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі по відмові Товариству з обмеженою відповідальністю «СГС ПЛЮС» у видачі дозволу на спеціальне водокористування згідно клопотання від 29.11.2012 року № 3508 варто відмовити.

З урахуванням визнання необґрунтованими вимог про протиправність відмови в наданні дозволу на спеціальне водокористування, позов в частини вимог про зобов'язання відповідачів вчинити дії щодо видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «СГС ПЛЮС» дозволу на спеціальне водокористування згідно із клопотанням від 29.11.2012 року № 3508 з обґрунтуванням потреби у воді також задоволенню не підлягає.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що після 17 травня 2013 року відповідно до приписів Закону від 16.10.2012 року 5456-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні" видача дозволів на спеціальне водокористування відноситься до повноважень обласних Київської та Севастопольської міськіх державних адміністрацій, а позивач до Севастопольської міської державної адміністрації із вимогою про видачу дозволу на спеціальне водокористування не звертався, що також обумовлює неможливість зобов'язання другого відповідача вчинити дії, про яки просить позивач у позові.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено у судовому засіданні 20.06.2013р.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, повний текст постанови складено, та постанова підписана 25.06.2013р.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.Ю. Александров