ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без розгляду
13 червня 2013 рокуСправа № 827/1322/13-а
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі головуючого судді - Александрова О.Ю., за участю секретаря - Ополєвої О.Г., позивача - ОСОБА_1, паспорт серія НОМЕР_1 від 10.06.1997 р.;
представник відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 4362 Міністерства оборони України про визнання неправомірною бездіяльності
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Військової частини А4362 Міністерства оборони України про визнання неправомірним бездіяльності.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 20 травня 2013 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 827/1322/13-а, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
У позовної заяві позивачка просить визнати бездіяльність військової частини А4362 Міністерства оборони України з невиплати їй компенсації замість невикористаних позивачкою днів щорічної додаткової соціальної відпустки в кількості 35 днів.
Позовні вимоги мотивовані невиплатою військовою частиною, де проходила військову службу позивачка, при звільненні з військової служби в відставку компенсацію за відпустку, яка повинна була надаватися в період її служби як одинокої матері.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позові.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд вважає можливим розглянути справі за відсутністю представника відповідача на підставі наявних доказів відповідно до ст. 128 КАС України.
Заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду в зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до п. 2 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Пунктом 15 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення публічної служби, до якої відноситься діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 2 Закону України № 2232-XIІ від 25.03.1992 "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Всі правовідносини, що виникають між сторонами у справі, з приводу проходження і звільнення з військової служби, виконання всіх передбачених законодавством гарантій соціального та правового захисту військовослужбовців, відносяться до публічної служби.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 6 ст. 6 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII порядок призначення на військові посади встановлюється Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Законом України "Про Збройні Сили України" ( 1934-12 ), іншими законами та положеннями про проходження військової служби та служби у військовому резерві громадянами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені в Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яким також встановлюються єдина система їх соціального та правового захисту, гарантуються військовослужбовцям та членам їх сімей сприятливі умови в економічній, соціальній, політичній сферах для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни.
Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").
Судом встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини А 4362 Міністерства оборони України від 01.03.2013р.№ 12-ПМ (по особовому складу) ОСОБА_1, старшого механіка-телеграфіста відділення документованого зв'язку відділу телекомунікацій інформаційно-телекомунікаційного вузла Військово-Морських Сил Збройних Сил України звільнено з військової служби у відставку за пунктом 6 підпункт «в» (за віком).
Згідно наказу командира військової частини А 4362 Міністерства оборони України від 01.03.2013р.№ 42 (по стройовій частині) ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що під час звільнення позивачка звернулася з заявою до командира військової частини А 4362 про виплату компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку за період 2004-2008 роки, передбачену ст.ст. 19, 24 Закону України «Про відпустки», але листом командира військової частини А 4362 від 20.03.2013р. вих. № 15/2/788 в наданні компенсації ії фактично було відмовлено з посиланням на звернення до посадових осіб ВМС ЗС України.
Як зазначила позивачка у судовому засіданні 04.06.2013р., вказаний лист був отриманий нею особисто 20.03.2013р.
Таким чином, про порушення своїх прав та інтересів щодо невиплати компенсації за відпустки, позивачка дізналася під час звільнення з військової служби, тобто, 01.03.2013р., та не пізніш 20.03.2013р., коли вона отримала відповідь на звернення щодо виплати компенсації від відповідача.
Відповідно до відбутку штампу та відмітки, зробленої власноручно позивачем на позові, позов надано до суду нарочно 20.05.2013р., зареєстровано у суді 20.05.2013р.
Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Тобто, адміністративний позов поданий із пропущенням строку звернення до суду.
У судовому засіданні позивачкою не додано будь яких документів та інших доказів із зазначенням поважності причин пропуску строку звернення до суду. При цьому посилання позивачки відносно того, що вона чекала ще одної відповіді від відповідача, суд не може вважати обставиною, яка б перешкоджала позивачці своєчасно звернутися до суду.
Згідно зі ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративної справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Таким чином, враховуючи, що місячний строк звернення до суду сплинув 01.04.2013 року, будь-яких доказів про поважність причин пропуску строку позивачем не надано, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.
Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач до суду звернувся з позовом після спливу місячного строку передбаченого ст.99 КАС України, а уважних підстав та належних доказів для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними не надав, позовні вимоги щодо визнання протиправними дій, спонукання до виконання певних дій підлягають залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 107, 160, 186 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А 4362 Міністерства оборони України про визнання неправомірною бездіяльності залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя протягом 5 днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи у порядку письмового провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Александров О.Ю.