СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
27 листопада 2006 року | Справа № 2-13/13625-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Горошко Н.П.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: Куліченка В. М., довіреність № 4963 від 29.12.05;
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Жукова А.І.) від 26.09.2006 у справі №2-13/13625-2006
за позовом закритого акціонерного товариства "Теодосія" (вул. Володарського, 39-Б, м.Феодосія, 98100)
до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" (вул. Училищна, 42-а, м.Сімферополь, 95001)
про стягнення 253997,78 грн. та спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя А.І. Жукова) від 26.09.2006 у справі № 2-13/13625-2006 задоволено позов закритого акціонерного товариства "Теодосія" до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" про стягнення 253997,78 грн. та спонукання до виконання певних дій. Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" зобов’язано підписати акт № 2.1 прийому-передачі послуг з транспортування природного газу від 01.03.2006 на обсяг послуг 1983,202 тис. м. куб на суму послуг з транспортування 77543,20 грн. З відповідача на користь закритого акціонерного товариства "Теодосія" стягнуто 253997,78 грн. заборгованості.
Не погодившись з постановленим судовим актом, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, у позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
У зв’язку з зайнятістю у іншому судовому процесі судді Сотула В.В. 27.11.2006 за розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Н.М. Шевченко у складі судової колегії була проведена заміна судді Сотула В.В. на суддю Горошко Н.П.
У судове засідання 27.11.2006 позивач не з’явився, надіслав телеграму про відкладення слухання справи у зв’язку з неможливістю явки представника.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
За клопотанням представника відповідача судочинство здійснювалось російською мовою.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
У серпні 2006 року закрите акціонерне товариство "Теодосія" звернулось до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз", просило спонукати відповідача підписати акт прийому-передачі послуг з транспортування природного газу № 2.1 від 01.03.2006 на обсяг послуг 1983,202 тис. м. куб, на суму послуг з транспортування 77543,20 грн. та стягнути 253997,78 грн. заборгованості, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором № 5/Т від 01.01.2006.
Відповідач, заперечуючи проти позову, вважає його безпідставним.
Оскаржуване рішення мотивоване посиланням на загальні принципи виконання зобов’язань.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2006 між сторонами у справі було укладено договір № 5/Т про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, якій з боку відповідача був підписаний з протоколом розбіжностей.
Згідно пунктом 2.1 зазначеного договору позивач зобов'язався прийняти природний газ відповідача від Газотранспортної організації, здійснити його транспортування власними розподільними тру бопроводами та передати його відповідачу, а відповідач зобов'язується прийняти природний газ у місцях прийому-передачі газу та оплатити надані послуги в обсязі та на умовах, що визначені договором.
Згідно з пунктом 5.3 договору оплата вартості наданих по слуг з транспортування природного газу здійснюється відповідачем подекадно рівними пла тежами шляхом перерахування коштів на рахунок позивача по завершенню декади, протягом якої надавалися послуги з транспортування газу у порядку, встановленому Алгоритмом розподілу коштів, затвердженим Постановою Національної комісії регулювання електроенер гетики України від 12.07.2000 року № 759.
Пунктом 5.4 договору передбачено, що кінцеві розрахунки за надані послуги з транспортування природного газу здійснюються відповідачем щомісяця у національній валю ті України у безготівковій формі шляхом перерахування коштів у розмірі вартості наданих послуг у звітному місяці послуг до 10 числа місяця, наступного за звітним.
Позивачем у січні-квітні 2006 року надані відповідачу послуги з транспортування газу в обсязі 6496,107 тис. м. куб. на загальну суму 253997,78 грн., що підтверджується актом № 1.1 від 20.02.2006 (а.с. 27); актом № 2.1 від 01.03.2006 (а.с. 28); актом № 3.1 від 12.04.2006 (а.с. 33); актом № 4.1 від 17.05.2006 (а.с. 34).
Відповідно до пункту 5.5 договору підставою для розрахунків є двосторонні акти прийому-передачі послуг з транспортування природного газу.
Пунктом 6.3.2 договору відповідач зобов'язався підписати акти прийому - передачі послуг з транспортування газу в порядку та строки, встановлені договором.
Матеріали справи свідчать, що листом від 19.06.2006 № 791 на адресу відповідача були направлені рахунки № 606-609 від 19.06.2006 на оплату наданих позивачем в січні-квітні 2006 року послуг з транспортування природного газу, та підписані з боку позивача акти прийому-передачі по слуг з транспортування природного газу № 1.1 від 20.02.2006; № 2.1 від 01.03.2006; № 3.1 від 12.04.2006; № 4.1 від 17.05.2006.
Однак відповідачем акт № 2.1 не підписано та на адресу позивача не повернуто.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів відповідно до пункту 2 статті 16 Цивільного кодексу України може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
У відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом на підставі наданих позивачем доказів встановлено виконання закритим акціонерним товариством "Теодосія" зобов’язань в частині надання послуг з транспортування газу, що не заперечуються відповідачем і який не довів факт належного виконання ним умов договору.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про зобов’язання відповідача підписати акт № 2.1 прийому-передачі послуг з транспортування природного газу від 01.03.2006 та стягнення з останнього заборгованості в сумі 253997,78 грн. є законним, обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що акти, які є підставою для розрахунків між сторонами, від позивача до відповідача не надходили, судова колегія вважає формальними, оскільки обидві сторони фактично доказують одні і ті ж обставини, а саме - що акти прийняття-передачі послуг з транспортування природного газу ними були підписані і відправлені стороні за договором.
Отже, оскільки ні обсяг протранспортованого газу, ні вартість послуг відповідачем не оспорюється, підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.09.2006 у справі № 2-13/13625-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді Н.П. Горошко
В.І. Гонтар