Справа № 296/3143/12-ц

2/296/541/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2013 р.                      м. Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

Судді – Адамовича О.Й.,

За участю секретаря судового засідання – Ніколаєнка А.І.,

За участю позивача – ОСОБА_1, представника позивача – ОСОБА_2, представника відповідача – ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Управління житлового господарства Житомирської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_8 про визнання незаконним та недійсним розпорядження органу приватизації, про скасування свідоцтва про право власності на житло, про визнання договору дарування квартири недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Управління житлового господарства Житомирської міської ради про визнання незаконним та недійсним розпорядження відділу приватизації Житомирської міської ради від 08.12.1993 року про приватизацію квартири АДРЕСА_1, про скасування свідоцтва про право власності на вказану вище квартиру та про визнання договору дарування квартири АДРЕСА_2 від 26.12.2009р. №12890 недійсним.

Заявою від 31.10.2012 року позивач уточнила позовні вимоги зазначивши, що позов стосується квартири АДРЕСА_3 (а.с. 32-34).

На підставі заяви представника позивача, ухвалою від 30.05.2013р. позов було залишено без розгляду в частині визнання договору дарування квартири АДРЕСА_2 від 26.12.2009р. №12890 недійсним.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що починаючи з 1991 року вона постійно проживала з відповідачем - ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_4, проте, останній приватизував квартиру без її відому та згоди. У січня 2012 року позивач отримала нотаріально завірену заяву від 11.01.2012 року, згідно якої ОСОБА_7 просить позивача знятися з реєстраційного обліку в квартирі №50, яка знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Гоголівська, будинок №96, оскільки вона належить йому на праві приватної власності на підставі договору дарування від 26.12.2009р. Позивач вказує, що про факт приватизації квартири дізналася 14 лютого 2012року коли отримала належно завірену копію розпорядження органу приватизації і тому вважає, що нею не пропущений строк звернення з даним позовом до суду.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просять їх задовольнити.

Представники відповідачів позовні вимоги не визнали та просили в позові відмовити за безпідставністю. Вважають, що приватизація відбулася згідно чинного на той час законодавства, яке передбачало, що на участь у приватизації мали право лише особи, які були приписанні в помешканні. Також, представники відповідачів вказали на пропуск позивачем строку позовної давності, а тому просять його застосувати при розгляді справи та відмовити з цих підстав у позові.

Третя особа - ОСОБА_8 надіслав заяву від 19.06.2013р. в якій просить суд справу розглядати у його відсутність, при цьому, позовні вимоги заперечив.

Заслухавши осіб які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що спірна квартира №50 знаходиться за адресою м. Житомир, вул. Гоголівська, будинок №96, оскільки було змінено адресу будинку.

28.07.1993 року позивач ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_6 про що свідчить свідоцтво про шлюб серія ТП №361164 (а.с. 6).

15.11.1993 року ОСОБА_6 подав заяву до органу приватизації про оформлення в приватну власність квартири за адресою: м. Житомир, вул. Гоголівська, будинок №96 (а.с. 11,125).

З метою здійснення приватизації квартири ОСОБА_6 надав довідку №71 від 28.09.1993р. про склад сім’ї наймача ізольованої квартири, видану ВЖРЕП №13, в якій було вказано, що у квартирі проживає і має право на житло на момент введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» ОСОБА_6, 07.10.1951р.н., який прописаний в квартирі 11.03.1990 року. Інших членів сім’ї наймача в довідці не вказано (а.с. 13, 127).

Розпорядженням органу приватизації – відділом приватизації державного житлового фонду Житомирської міської ради №8462 від 08.12.1993 року передано у власність ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_5 (а.с.10, 124).

Відповідно до договору дарування від 26.12.2009 року відповідач передав безоплатно у власність (подарував), а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в рівних частках прийняли у власність (у дар) квартиру №50, яка знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Гоголівська, буд.96 (а.с.61).

Разом з тим, в інформаційній довідці з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 28.12.2012 року, наданої Комунальним підприємством “Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації” Житомирської обласної ради, вказується, що квартина належить ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації державного житлового фонду 08.12.1993 року за №8462 та зареєстроване в (а.с.89).

Відповідно до вимог п.2 ст. 8 Закону України "Про приватизацію Державного житлового фонду", викладеній в редакції чинній на момент приватизації житла, передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку)".

Відповідно до п. 20, 21 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян N№56, від 15.09.1992, затвердженого Державним комітет України по житлово-комунальному господарству, яке діяло на момент приватизації квартири у 1993 році, при оформленні заяви на приватизацію квартири (будинку) громадянин бере на підприємстві, що обслуговує жилий будинок, довідку про склад сім'ї та займані приміщення. У довідці вказуються члени сім'ї наймача, які прописані та мешкають разом з ним, а також тимчасово відсутні особи, за якими зберігається право на житло.

Судом встановлено, що приватизація квартири була проведена на підставі довідки про склад сім”ї від 28.09.1993р виданої КВЖРЕП №13 де була зазначена одна особа - квартиронаймач ОСОБА_6, що відповідало дійсності на момент проведення приватизації, оскільки, згідно відмітки в паспорті позивача вона була прописана в спірній квартирі лише 28.01.1994р., тобто після приватизації.

З пояснень позивача вбачається, що до прописки в спірній квартирі вона була прописана за іншою адресою, а саме в смт. Новогуйвинськ, Житомирьсокго району, Житомирської області, а тому, суд вважає, що саме за місцем своєї прописки позивач зберігала право на житло та на його приватизацію.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що розпорядження відділу приватизації Житомирської міської ради від 08.12.1993 року щодо приватизації квартири АДРЕСА_6 прийнято в межах житлового законодавства та законодавства про приватизацію державного житлового фонду.

Посилання позивача на фактичне проживання у спірній квартирі на момент її приватизації відповідачем, не впливає на законність дій відповідачів, оскільки отримання квартири ОСОБА_6 в приватну власність відбулося згідно вимог чинного на той час законодавства, яке встановлювало

право на участь в приватизації лише членів сім’ї квартиронаймача, які постійно мешкали в квартирі та були в ній прописані.

Оскільки, доводи позивача, на які вона посилався як на підставу своїх позовних вимог є необґрунтованими та спростовуються доводами відповідачів, підстави для задоволення позову щодо визнання недійсним розпорядження відділу приватизації Житомирської міської ради від 08.12.1993 року, скасування свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_7 (Гоголівсткій, 96) у м. Житомирі виданого відділом приватизації Житомирської міської ради від 08.12.1993 року відсутні.

Разом з тим, суд не вважає, що позивач пропустила строк звернення з даним позовом до суду, оскільки подаючи заяви про застосування строку позовної давності відповідачами не було доведено обставин, які вказували б, що позивачу стало відомо про приватизацію квартири після спливу трирічного строк, а тому підстави для його застосування відсутні.

Судові витрати покладаються на позивача.

На підставі ст. 8 ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду" та керуючись ст.ст.10,11,60, 215 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Управління житлового господарства Житомирської міської ради про визнання незаконним та недійсним розпорядження органу приватизації, про скасування свідоцтва про право власності на житло відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира на протязі 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

          Суддя О. Й. Адамович